Таку оцінку ситуації з ходом передплати на 2018 рік дали учасники робочої зустрічі редакторів національних і регіональних видань з представниками «Укрпошти», що відбулася 28 листопада в Національній спілці журналістів України (НСЖУ).
Від себе додам, що це стосується не лише передплати на 2018 рік, а й наступних передплатних кампаній, якщо ПАТ «Укрпошта» не змінить свого ставлення до видавців друкованих ЗМІ та своєї монопольної тарифної політики з передплати преси.
За інформацією директора Департаменту поштових послуг УДППЗ «Укрпошта» Сергія Гречка, показники відновлення передплати станом на 23 листопада становлять 77% до відповідного періоду минулого року. Порівняно до рівня тиражів на 1 січня 2017 року передплачено лише 26,5% видань. Усього передплачено, за останніми зібраними даними, 2,6 млн газет і журналів, із них місцевих — тільки 970 тисяч, а це 24% відповідно до показників передплати на 1 січня 2017 року.
Перший заступник генерального директора Укрпошти Олександр Чернявський бачить причину такої ситуацію з передплатою в загальному зубожінні населення. Проте корпоративні інтереси не дають йому відкрито визнати, що немалу роль в цьому зіграла сама Укрпошта. Перш за все підвищенням тарифів на свої послуги, закриттям відділень поштового зв’язку, ліквідацією структур, які безпосередньо займалися організацією передплати, неспроможністю налагодити вчасну доставку передплатних видань, недолугою системою мотивації (читай — зарплати), коли керівництво щомісячно отримує десятки тисяч гривень, а листоноші — копійки, за які вже багато хто відмовляється працювати. До речі, схоже, останній фактор спонукає керівництво Укрпошти з нового року збільшити зарплату листоношам… за рахунок знову ж таки підвищення вартості своїх послуг з оформлення та доставки преси, яке планується робити двічі на рік.
Щось підказує мені, що «реформа» Укрпошти на цьому не зупиниться і щорічні (дво- чи триразові) підвищення тарифів стануть системою. Просто треба привчити видавця. Що вже успішно і робить Укрпошта. Нагадаю, на початку цього року запланували значне підвищення тарифів з 2-го півріччя. Коли видавці почали сперечатися (дійшли аж до віце-прем’єра з гуманітарних питань), Укрпошта послабила свою завзятість — підвищила наполовину тариф, але за умови — другу половину «відбити» на передплаті за 2018 рік. За досягнутою домовленістю Укрпошта мала: 1) здійснити вчасний розрахунок за передплату 1-го півріччя 2017 року (до кінця травня вона це повністю не зробила); 2) надалі вчасно розраховуватися за передплату з видавцями (за 2-ге півріччя так цього і не зробила, пославшись на «хакерські атаки»); 3) організувати своєчасну (за затвердженими нормативами) доставку преси до передплатників (а цей процес взагалі погіршився, в деякі населені пункти пресу доставляють не те що один раз на тиждень, один раз на два тижні, а, судячи з листів, які надходять до редакції, наприклад, окремі номери газети Верховної Ради України взагалі зникають, як туман на сонці).
Отже, в підсумку маємо невиконання Укрпоштою своїх обіцянок перед видавцями і передплатниками, чергове (і не останнє) підвищення тарифів. Отака «реформа» і «покращення» від нового керівництва національного оператора поштових послуг ПАТ «Укрпошта».
Побачили проблему видавців і в профільному комітеті Верховної Ради України. За ініціативи групи народних депутатів, зокрема голови комітету Вікторії Сюмар, подано законопроект, яким пропонується встановити мораторій на підняття тарифів на доставку україномовних друкованих видань на території України та періодичних регіональних і місцевих видань на підконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей.
Пропозиції, які б могли реального покращити становище періодичної преси, вже були висловлені в листі головних редакторів загальнодержавних видань, голови Української гільдії головних редакторів ЗМІ та голови Київської обласної організації НСЖУ до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. На жаль, це звернення залишилося поза уваги прем’єра та й профільного міністра Володимира Омеляна. І якщо надалі наші звернення до чиновників ігноруватимуться, ринок друкованої преси поступово зникне, як і головний біль Укрпошти, адже заробляти вона хоче не на газетах і журналах, а на фінансових послугах (та й ще без обмежень, встановлених для банківського сектору), які дають менш затратний, але значніший прибуток, ніж преса, листи чи посилки. Але то вже буде не Укрпошта, а лише вивіска від неї. То цього ми прагнемо, панове-реформатори?
Сергій ДЕМСЬКИЙ.
ПРЯМА МОВА
А на думку редакторів, які були на нараді в НСЖУ, вина в ситуації, що складалася, лежить на Укрпошті:
— У багатьох селах закриваються відділення поштового зв’язку. Раз на тиждень приїжджає машина. То чи піде людина шукати і ловити цю машину, щоб оформити передплату? — наголосив шеф-редактор газети «Эхо» (Житомир) Володимир Яцкевич.
— Чимало людей відмовляється від передплати і через несвоєчасність доставки періодики, — звернув увагу редактор газети «Новий день» (Херсон) Анатолій Жупина.
— На жаль, за результатами, які ми бачимо, передплатна кампанія 2018 року з великою долею імовірності може виявитися провальною, — прокоментував директор департаменту з управління тиражем ПрАТ «Сьогодні Мультимедіа» Сергій Охріменко. — Укрпошта не надає нових послуг ні в частині оформлення передплати, не пропонує нічого нового і в частині приймання оплати.
— Укрпошта, хоч би як піднімала тарифи, ситуацію вирівняти не може. Мало того, що ми втрачаємо читачів через пряме невиконання обов’язків поштовиками (газети приносять за тиждень пачкою), на наші письмові претензії з приводу неоперативної доставки відповідають відписками, але жодного разу не компенсували ці незручності при розрахунку тарифу, то ще й скорочують співробітників, — зазначає головний редактор газети «Ильичевец. Город» (Маріуполь) Олена Калайтан.
