Чигирин — пуповина, колиска вільної України, козацький край, де й досі живуть легенди про вогонь із Холодного Яру. Однак зараз святі для кожного українця місця занепадають, люди про них мало знають, тож і туристи сюди доїжджають рідко. Хіба що раз на рік прогримить фестиваль козацької слави.

 

 

Нині Чигиринський район Черкаської області є дотаційним, бо чимало підприємств перебувають у занепаді, тож і робочих місць та надходжень до бюджету обмаль. За словами голови Чигиринської районної державної адміністрації Володимира Клименка, дефіцит бюджету становить 90 відсотків, тобто район забезпечує лише десяту частину своїх видатків. «На сьогодні у районі зареєстровано майже 26 700 осіб, працюють лише 4 100 і 1 700 з них — бюджетники. Ми розуміємо, що бюджет формується з податків на зарплату та за рахунок плати за оренду земель. А якщо всього цього немає?! Якщо ми сьогодні забезпечуємо функціонування соціальних закладів лише на 10 відсотків? Для порівняння: у Чорнобаївському районі тієї ж Черкащини профіцит бюджету становить 40 відсотків, бо там працює велика птахофабрика, то в Чигиринському дефіцит сягає 90 відсотків».


У чому ж проблема? За словами Леоніда Даценка, шеф-редактора черкаського видання «Дзвін», проблема полягає у відсутності на території району великих прибуткових підприємств, які давали б роботу людям і, відповідно, відраховували гроші до бюджету, опікувалися б інфраструктурними та соціальними проблемами. І саме сьогодні для Чигиринщини є шанс відродити район, залучивши авторитетного й потужного інвестора. Один із найбільших українських агрохолдингів «Миронівський хлібопродукт» хоче збудувати в Чигиринському районі птахофабрику. При цьому гарантує працевлаштування 500 місцевим жителям із середньою зарплатнею 10 тисяч гривень лише на птахофабриці. Податкові відрахування до бюджету району становитимуть 90 мільйонів гривен. Це не тільки стимулює економіку Чигиринщини, а й покаже приклад іншим інвесторам, що цей край привабливий для фінансових вкладень.


Однак на шляху цієї перспективи є проблеми


Ця історія триває з кінця 2015 року. У селах Рацевому та Вітовому Чигиринського району почало свою діяльність ДП «Перемога Нова». Одразу, вийшовши на ринок, вони створили конкурентні умови для компаній-землекористувачів. Вартість річної плати за оренду паїв з 4—5 відсотків протягом двох років зросла до 14 відсотків. Тоді селяни й зрозуміли, що прихід нового підприємства створює вигоду для них. Провели схід села, на якому одностайно проголосували за будівництво птахофабрики. Але тут-то й спалахнули пристрасті. Невдоволеними насамперед стали місцеві підприємці та великі сільгоспвиробники. Новий конкурент створив інакші умови для бізнесу, де люди отримували гідну плату за оренду землі, велику зарплатню і вже не в «конвертах».

На підмогу місцевим противникам перемін із Черкас та Києва почали приїздити групи підтримки.


Що ж не влаштовує опонентів приходу інвестора? Мовляв, «курятники птахофабрики» сплюндрують екологію й духовність святої землі.


Керівник громадської організації «Чигиринська районна народна рада» Павло Романенко визнає: справді, проблема фінансування місцевого бюджету та працевлаштування стоїть неймовірно гостро, проте вважає, що будівництво птахофабрики — ще більша біда. Мовляв, через діяльність птахофабрики з колодязів зникне вода, все навколо буде отруєне відходами й стоятиме нестерпний сморід. А це призведе до знищення довкілля та історико-культурної привабливості району. «Це злочин як проти минулих, так і майбутніх поколінь. Якщо Канівщина, місце спочинку Великого Кобзаря, вже сплюндрована — там жахливі умови і вони проклинають той день, коли погодилися на будівництво (в Канівському районі працює птахофабрика МХП. — Ред.), то тепер вони тут хочуть знищити наші цінності, нашу сакральність, державність», — аргументує П. Романенко.


Наші цінності — забезпечені люди


Іншої думки голова Чигиринської райдержадміністрації Володимир Клименко: «Я розумію, що вони переймаються екологією, я розумію, що вони в активній фазі політичної діяльності. Проте за законом, наступним кроком після містобудівної ради (яка погодила будівництво птахофабрики. — Ред.) є громадські слухання. Але скажіть, якщо деякі найактивніші противники будівництва проживають в Черкасах чи в інших селах, то чому вони найбільше переживають за начебто екологічну проблему? Адже вирішувати це питання мають саме жителі Рацевого та Вітового».


Ці місцеві політики, каже Володимир Клименко, висмикують із загальної канви проблем лише ті теми, на яких можна собі наростити трохи рейтингу. Ніхто з них не хоче помічати вже того, що зробило для людей дочірнє підприємство «Перемога Нова».
Лише торік «Перемога Нова» виділила майже сім мільйонів гривень на дороги державного значення, що проходять через район, та три мільйони гривень — на комунальні. А ще поміняла всі комунікації в школі, дитячому садочку, амбулаторії, поставила бойлери і т. д. Постійно допомагає не лише селам, а й їздять волонтерами в АТО, постачають туди м’ясо курятини.


«Але це замовчується, — акцентує Володимир Клименко. — Й чому, коли ми возили людей показувати подібні об’єкти в інші райони, де всі задоволені рівнем життя й екологією, деякі активісти категорично відмовились їхати», — запитує голова РДА.
Голова сільської ради Рацевого та Вітового Лариса Постригань зі сльозами розповідає про цю ситуацію, адже на її адресу надходять погрози, під сільраду кладуть поминальні вінки, і чи не кожне обговорення закінчується сваркою.


«У 2015 році, коли «Перемоги Нової» в селі ще не було, пай із двох гектарів коштував 71 тисячу гривень і на рік за нього платили в грошовому еквіваленті 2 300 гривень. Уже в перший рік своєї роботи в Рацевому та Вітовому вони підняли виплати до 4 100 гривень, а у 2017 році вони знову збільшились до 14 відсотків, що в грошах становить 8 519 гривень. Відповідно, доходи сільради теж зросли. А ще це спонукало інші підприємства підвищувати заробітну платню та відсотки за оренду. Це добре для людей і для сільської ради неодмінний плюс», — розповіла сільський голова.


Та й в самому селі з приходом «Перемоги Нової» відбулися позитивні зміни. Підприємство відновило освітлення на вулицях, внаслідок підвищення орендної плати за паї зросли надходження до сільського бюджету. Допомагають батькам у разі захворювання дитини, підтримують бійців, котрі пройшли АТО, тощо.


Поблизу сільради ми зустріли двох місцевих мешканок Світлану Войтенко та Валентину Лебеденко. «У нас немає роботи, — розповідають вони. — Хто молодший — їздить у Чигирин, хоча там лише бюджетні установи. Нещодавно відкрилася взуттєва фабрика за 15 кілометрів, і наші люди добираються туди, хто як може. У селах багато жінок без чоловіків, бо чоловіки їдуть на заробітки. І так всюди. Свинарні виводяться, великої рогатої худоби немає. Якщо нам пропонують працювати в пташниках, то чому б ні? Ми це можемо робити. Ми все життя на землі. Люди чекають на це підприємство, тому що ціни на світло, газ неймовірно високі. У школу відправити дітей, одягнути — це нереальні кошти. Якщо ми цей шанс втратимо — то нашому селу кінець».


Мали можливість будуватися в іншому місці


Чому саме це місце було вибрано для будівництва птахофабрики? Бо коли кілька десятиліть тому в Чигиринському районі планували атомну електростанцію, то відвели для цього земельну ділянку та підвели електромережі. Згодом від будівництва АЕС відмовилися, тож сьогодні для спорудження нового підприємства місця кращого не знайдеш. А оскільки земельна ділянка вже стільки років стояла пусткою, то проблем з оформленням її під будівництво птахофабрики не було. Директор ДП «Перемога Нова» Віктор Гринюк розповів: «Пройшли погодження на рівні державних органів — Держгеокадастру, архітектурна рада погодила нам детальний план, сьогодні він удосконалюється, щоб уникнути зауважень. Пройшли екологічні експертизи. Я на архітектурній раді надавав офіційно засвідчені документи, у нас є висновок Національної компанії «Надра України». От один депутат облради говорив про якесь підземне озеро. Я йому відповів: «Люди добрі, давайте не на словах, а документально підтверджені факти. Ось у мене є висновок, геологічний, у якому про озеро нічого не сказано. Все робиться виключно в рамках закону».


За словами В. Гринюка, всі матеріали щодо будівництва відкриті й з ними можна вільно ознайомитися як в Рацевській сільраді, так і в Чигиринській районній раді. «Люди ознайомлюються з проектом, подають свої зауваження. Ми готові надавати відповідь людям. Ми плануємо створити майже 500 робочих місць. На архітектурній раді я демонстрував розрахунок заробітної плати нашої пташниці. Я привіз її з собою, але через влаштовану бійку вона побоялася туди йти. Сьогодні ця дівчина заробляє 10 тисяч гривень на місяць, а слюсарі — від 10 до 14 тисяч гривень. Хто тут стільки може платити? Якщо взяти Рацеве, то люди не зможуть знайти таку зарплату», — каже директор ДП «Перемога Нова».


Головний показник добробуту —  народжуваність


У селах Рацевому та Вітовому позитивна статистика народжуваності. У сільській школі навчається 64 дитини, у дитячий садок ходять 22. Приміщення школи застаріле, а охочих навчатися з кожним роком стає дедалі більше. За словами директора школи Вікторії Набоки, проблема стоїть гостро. Дітей дошкільного віку дуже багато, проте місця обмежені. «Перемога Нова» зробила ремонт одного з приміщень. Скоро воно прийме першу групу дітей. Директор школи показала єдиний у всьому районі Музей матері. В школі є комп’ютерний клас. Державних коштів катастрофічно не вистачає на утримання приміщення, його ремонт, закупівлю необхідного оснащення. Фактично навчальний заклад тримається на силах колективу, батьках та благодійниках. «Це ж так добре, коли вчитель має куди звернутися по допомогу. Наприклад, ми сиділи з працівниками «Перемоги Нової», спілкувалися, аж у цей момент зайшов учитель інформатики з неприємною новиною про те, що зламався комп’ютер. Я сиджу, думаю, знову збирати батьків, просити гроші на ремонт техніки... Та ні, за два дні телефонують: «Ми вам дамо комп’ютери, щоб їх вистачало, а поламані відремонтуємо безкоштовно».


Що буде з будівництвом птахофабрики, покажуть уже найближчі місяці. Більшість жителів, місцева влада й представники інвестора налаштовані на конструктивний діалог з опонентами. Вони переконуватимуть їх, що нове підприємство працюватиме не тільки на добробут людей, але й на збереження та примноження колиски козацького краю.