Географічно область вигідно розташована: два кордони — польський та білоруський, через пункт пропуску «Ягодин», що на шосе М-07 Київ — Варшава, проходить майже 46 відсотків усього транзиту в Європу і з Європи. Волинь має унікальну мережу залізниць. Зокрема до міста Ковель прокладено 66 кілометрів вузької європейської колії, а з нього до польських міст Хелм і Катовіце — вітчизняну широку. Відстань до Катовіце, між іншим, — 400 кілометрів. Маємо також пряме залізничне сполучення з Брестом. Наше завдання — краще використовувати ці магістралі.

Одним із наймолодших і найсучасніших підприємств Луцька є СП ТОВ «Модерн-Експо», яке спеціалізується на випуску торгового обладнання.

Фото прес-служби СП «Модерн-Експо».

Волинь на відміну від багатьох західних областей багата на корисні копалини: газ, торф, вугілля, мідь, пісок, глину, бурштин... Напевно, однією з таких важливих особливостей області є те, що вона за останні роки має позитивну динаміку розвитку. І хоч би хто нас там критикував, хоч би хто що казав, але в 2014-му, коли я заступав на посаду, ми мали 700 мільйонів гривень доходів у місцеві бюджети, нині — три мільярди. А оскільки зростає бюджет, значить, розвивається економіка, поліпшується добробут. Звичайно, якби не війна, все було б трохи інакше, ще краще, але позитивна динаміка є.
Назву ще одну досить цікаву цифру: мільярд гривень на депозитах в органів місцевого самоврядування. Вже другий рік поспіль наші органи місцевого самоврядування не мають кредиторської заборгованості по держказначейству і банкам щодо їх фінансування. Це свідчить про те, що є досить значний фінансовий ресурс.
В області дуже потужний агропромисловий комплекс. Він дає 36 відсотків її валового продукту. Це сільгоспвиробники і переробники. Маємо потужну галузь з переробки зерна, тваринницької продукції, нарощуємо поголів’я великої рогатої худоби. Особливо це стосується господарств Ковельського, Ратнівського, Горохівського, Луцького, Іваничівського та низки інших районів. Уже четвертий рік поспіль область збирає понад мільйон тонн зернових. 2017-го цей показник становить 1,2 мільйона тонн за середньої врожайності майже 40 центнерів з гектара. В радянські часи про такі результати могли лише мріяти.
Волинь має також дуже потужний промисловий комплекс. Наші підшипниковий і автомобільний заводи, підприємства «Модерн-Експо» (виробництво торговельного обладнання) і «Кромберг енд Шуберт» (виробництво кабельних мереж для автомобільних заводів Німеччини), ціла низка підприємств у Нововолинську, Ковелі відзначає високий рівень організації виробництва, сучасні технології.
До промислового сектору відніс би і будівництво, яке досить успішно розвивається. Маємо розвинуті будівельні компанії. Це насамперед ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536», яке є одним із найпотужніших в Україні. І взагалі в питаннях цивільного будівництва Волинь за останні три роки нижче п’ятого місця не опускалася. Це добре видно по тому, як міняється зовнішній вигляд Луцька, міст обласного значення, райцентрів. Уже нема тих сірих одноманітних будівель, уже бачимо зовсім інші дизайнерські підходи, архітектурні рішення.
Область майже на 35 відсотків покрита лісом. Він є дуже важливим фактором економіки. Десятки підприємств переробляють ділову деревину, вона йде на експорт. Усі наші лісові підприємства прибуткові. Лише за жовтень вони сплатили 40 мільйонів гривень податків. На Поліссі, де досить бідна земля, ліс дає нашому населенню можливість заробляти на грибах, ягодах. Для нас ліс — це одне із джерел достатку.
Маючи позитив у тому, що ми прикордонна область, маємо і проблеми з величезною трудовою міграцією. Але водночас баланс трудових ресурсів в області позитивний. Ми багато робимо і будемо робити, щоб промисловий сектор, переробка розвивалися, приходили нові інвестори. Сьогодні такі проекти в області є. Це будівництво нового підприємства з виробництва меблів, це ціла низка проектів з переробки м’ясо-молочної продукції. Є велика зацікавленість щодо переходу бізнесу з Європи до нас. Усе-таки маємо достатній людський ресурс, плюс помірна порівняно з тією ж Німеччиною чи Францією заробітна плата змушує інвесторів уважніше придивлятися до Волині, вивчати ситуацію і помаленьку починати заходити до нас.
Не можу не згадати про гуманітарну сферу. Два університети дають можливість готувати багатопрофільних спеціалістів. Багато наших студентів сьогодні проходять практику і стажування в європейських вишах. У свою чергу чимало молоді з країн східної Європи, Азії, Африки сьогодні навчається в наших ВНЗ. Це означає, що ми маємо величезний потенціал для розвитку свого трудового ресурсу, підготовки спеціалістів.
В останні два роки у краї активізувалася реалізація реформ. Перша — це децентралізація, передача повноважень на місцевий рівень. Пенсійна, медична, освітянська реформи, ремонт і відновлення доріг, створення державного дорожнього фонду, митний експеримент. Це справді ті реформи, на які чекали волиняни і всі українці. Звичайно, вони непрості, звичайно, є складнощі. Але ніхто в світі не здійснював реформи так, щоб було все гладко і безболісно для економіки, для країни в цілому.
Волинь може стати важливим рекреаційним центром. Ще за років радянської влади їй відводилося четверте місце після Криму, Одеси, Карпат в організації масового відпочинку і оздоровлення громадян України. І нині щомісячно влітку маємо до ста тисяч відпочивальників лише на Світязі. Створюються нові туристичні маршрути. Враховуючи все це, зробили три такі кроки. По-перше, лобіюємо і сподіваємося, що наступного року запрацює проект «Адамчуки—Збереже». Це новий пункт пропуску на українсько-польському кордоні безпосередньо в районі Шацьких озер. Він дасть можливість залучити польський капітал через туристичні маршрути, через бази відпочинку. По-друге, з огляду на особливості цього регіону ми подали пропозицію в Кабінет Міністрів про створення на базі Шацьких озер Шацького природного національного парку курортної зони. Це ще один набагато вищий етап розвитку регіону з точки зору туризму, відпочинку, рекреації. І, по-третє, це пам’ятки архітектури, це ті історичні надбання, які ми маємо (замок Любарта, ціла низка старовинних храмів, палаців).
Волинь у новітній історії є ще батьківщиною ОУН-УПА. І тут дуже важливо, щоб ми поєднали ті історичні моменти, які відбувалися на нашій землі протягом останніх століть, з новітньою історією. Хочу зазначити, що ми не маємо якихось конфліктів між старшим поколінням і молодим. Є розуміння тих кроків, які робила Волинь у ті минулі часи. Для нас дуже важливо, щоб ми продовжили серйозні роботи, пов’язані з дослідженням історії Волині, і на її території, і на території історичної Волині: на Холмщині, Рівненській, частині Житомирської, Хмельницької, Тернопільської областей, де є величезна історична спадщина.
Про шляхи. З 1 січня набирає чинності закон, який передає повноваження в обласні державні адміністрації щодо державних доріг місцевого значення. Тож матимемо на обслуговуванні 4600 кілометрів. Бачимо завдання з їх ремонту і обслуговування цілком реалістичним. Минулого року 700 мільйонів гривень освоїли на дорогах, 2017-го — 1,3 мільярда, на 2018-й плануємо 2,2—2,6 мільярда.
Не хочу називати лише голі цифри. Шосе Луцьк — Львів, яке десять років через свій жахливий стан вважалося «мертвою» дорогою, після ремонту ожило, по ньому пішов рух транспорту. Цього року завершуємо ремонт дороги Луцьк — Володимир-Волинський. Відремонтовано сотні кілометрів місцевих доріг. На 2018-й передбачено ремонт магістралей Луцьк — Ковель — Ратне, Луцьк — Маневичі — Любешів, завершення дороги М-07 на «Ягодин». І основний напрям шляхового будівництва — це місцеві дороги. Переконаний, що стратегію ми вибрали правильну: потрібно зробити магістралі, скажімо так — вени й артерії, а потім робити капіляри. Наступного року із цих 2,6 мільярда на місцеві дороги піде півмільярда. Ще ніколи в історії на місцеві дороги стільки коштів не виділялося. Звичайно, це велика відповідальність. Але ми бачимо, як нарощується потенціал місцевих структур. Багато комунальних підприємств намагається взяти на себе роботу з ремонту і обслуговування доріг. Це говорить про те, що дорожня реформа, яку започаткував в 2015-му Президент своїм митним експериментом, працює. Тільки за рахунок митних надходжень ми цього року отримаємо понад 800 мільйонів гривень.
Одне слово, підстави для оптимізму є. Як співається в пісні Степана Кривенького — «Волинь моя сонячна». Такою ясною і теплою для душі вона повинна бути навіть у похмурий день, її працьовиті люди заслуговують на це.

Володимир ГУНЧИК,
голова Волинської обласної державної адміністрації.