Парламентська хроніка

Вечірнє засідання 7 грудня

Верховна Рада ухвалила проект Державного бюджету на 2018 рік — документ підтримали 273 народні депутати.


Представляючи підготовлений до другого читання документ, міністр фінансів Олександр Данилюк підкреслив, що уряд уже другий рік поспіль вчасно вносить державний кошторис на розгляд парламенту. «Проект Держбюджету на 2018 рік доопрацьовано з урахуванням бюджетних висновків Верховної Ради. Ми опрацювали всі правки і пропозиції народних депутатів та намагалися врахувати більшість з них, виходячи з пріоритетності видатків та можливостей дохідної частини бюджету», — зазначив міністр та наголосив, що уряду вдалося досягнути балансу, за якого доходів бюджету достатньо для фінансування всіх пріоритетних потреб держави. При цьому міністр звернув увагу, що плановане збільшення доходів зведеного бюджету на 19 відсотків буде забезпечено не за рахунок тотального підвищення податків, а за рахунок зростання економіки.

 

 


Окреслюючи зміни проекту бюджету, які мали місце під час підготовки бюджету до другого читання, О. Данилюк повідомив, що видатки на підтримку тваринницької галузі збільшено на 1,7 мільярда гривень, а фінансова підтримка місцевих громад — на 35 мільярдів гривень і вона сягне 556 мільярдів гривень.


Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету Сергій Мельник повідомив, що під час підготовки проекту бюджету до другого читання уряд із 59 пропозицій, які містяться в І розділі бюджетних висновків Верховної Ради, повністю врахував 47, ще 6 враховано частково та не враховано 6 пропозицій. Із 79 пропозицій ІІ розділу бюджетних висновків повністю враховано 26, частково — 12 та не враховано 41 доручення. С. Мельник зазначив, що уряд, зокрема, погодився з тим, щоб наступного року фінансування пільг на житлово-комунальні послуги не покладалося на місцеві кошториси, а здійснювалося за рахунок Держбюджету, для чого видатки збільшено на 15 мільярдів гривень. Крім того, збільшено медичну субвенцію та обсяг освітньої субвенції для оплати праці педагогічних працівників вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації у частині повної загальної середньої освіти. Важливим рішенням є встановлення прямих міжбюджетних відносин для 277 нових об’єднаних територіальних громад. Також враховано пропозиції Верховної Ради щодо фінансування програми «Питна вода», забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які брали участь в АТО та є інвалідами війни або учасниками бойових дій, 300 мільйонів гривень виділено для погашення заборгованості у зарплаті перед шахтарями та ін.


У проекті бюджету також враховано пропозиції, які під стенограму озвучили перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський, голова Комітету з питань національної безпеки та оборони Сергій Пашинський, народні депутати Максим Курячий, Артур Герасимов та Іван Вінник. Запропоновані О. Співаковським поправки, зокрема, стосувалися фінансування вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації та недопущення їхнього закриття чи перепрофілювання впродовж 2018—2021 років. Водночас Міністерство освіти і науки разом з іншими профільними міністерствами та вищими навчальними закладами І—ІІ та ІІІ—IV рівнів акредитації державної власності мають до 1 червня 2018 року прийняти рішення щодо доцільності входження ВНЗ І—ІІ рівнів акредитації до складу вишів ІІІ—IV рівнів як структурних підрозділів.


Під час обговорення Олександра Кужель («Батьківщина») закликала до прозорішого розгляду проекту бюджету, щоб кожне міністерство доповідало профільному комітету про всі програми, які треба профінансувати, а не розподілялися кошти «під столом».


Наталія Королевська (Опозиційний блок) наголосила на недостатності запропонованих урядом соціальних гарантій. «Пенсія — 50 доларів, мінімальна зарплата — 120 доларів, прожитковий мінімум — 60 доларів — це соціальні стандарти, які лише дають можливість людям пити воду, нюхати продукти в магазині та дивитися на ліки в аптеці», — заявила вона.


Тетяна Острікова («Самопоміч») підкреслила, що, на її думку, бюджет-2018 сформовано на недостовірних макроекономічних показниках, оскільки вони затверджувалися ще в травні і до подачі у вересні проекту бюджету для першого читання не переглядалися. «Внаслідок цього за місяць до другого читання в бюджеті знайшлося 35 додаткових мільярдів гривень доходів. Це в той час, коли нам говорять, що зараз не можна скасувати податок на прибуток і запровадити податок на виведений капітал як стимул пожвавлення економіки, бо в нас, виявляється, немає компенсаторів. Уряд за місяць між першим і другим читанням абсолютно легко, шляхом зміни макроекономічних показників, знайшов 35 додаткових мільярдів гривень доходів бюджету», — підкреслила парламентарій та звернула увагу, що за рахунок цих коштів уряд на 2,1 мільярда гривень збільшив фінансування Генпрокуратури, на 1,6 мільярда — СБУ, 19 додаткових мільярдів отримало МВС. «І це в той час, коли міністр оборони нам на фракції каже, що потреби армії у воюючій країні профінансовані у цьому бюджеті лише на 46 відсотків. Тобто армія недофінансована, а уряд пропонує нам будувати поліцейську силову державу», — сказала Т. Острікова та висловила вимогу щодо запровадження парламентського контролю як за коштами, що витрачаються на правоохоронців, так і за коштами, які йдуть на оборону країни.


Лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що за останні півроку щонайменше 20 разів зустрічався з прем’єром і єдине питання, яке обговорював, це не якісь там преференції, а збільшення зарплат для українців. «Вважаю, що 3700 гривень мінімальної зарплати з нового року — це мало. Безумовно, це краще, ніж 1400, як було рік тому, але це не дає українцям можливості жити достойно. Тому Радикальна партія ставила вимогу про 5 тисяч гривень мінімальної зарплати», — сказав він та, звертаючись до прем’єра Володимира Гройсмана, закликав уряд проаналізувати за підсумками першого кварталу 2018 року доходи бюджету та встановити з другого кварталу мінімальну зарплату на рівні 4200—4300 гривень.


Оксана Продан (Блок Петра Порошенка) зазначила, що як представник голови Асоціації міст України в парламенті, вона може стверджувати, що вперше за останні роки під час підготовки бюджету відбувся справді відкритий діалог з міськими головами та представниками об’єднаних громад. «Хочу подякувати Бюджетному комітету, який багато часу провів саме з головами різних місцевих рад для того, щоб відпрацювати ту позицію, яка потрібна місцевим громадам. Зокрема, запроваджено прямі міжбюджетні відносини 299 об’єднаних територіальних громад — це раніше багато разів обіцяли і, нарешті, зробили», — зазначила вона та підкреслила, що хоч у міських голів ще залишилося чимало застережень, проте нинішній бюджетний процес став першим кроком у справжній співпраці між урядом, парламентом та Асоціацією міст України.


Представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко наголосила, що саме за наполяганням Петра Порошенка як глави держави і головнокомандувача та фракції Блоку Петра Порошенка в бюджеті-2018 фінансування сільської медицини збільшилося з 4 до 6 мільярдів гривень, до 164 мільярдів гривень зросло фінансування національної безпеки і оборони, на будівництво доріг передбачено понад 40 мільярдів гривень та ін.


Коментуючи висловлені під час обговорення зауваження та пропозиції, прем’єр Володимир Гройсман подякував народним депутатам та Голові Верховної Ради за кількамісячну співпрацю, яка дозволила підготувати якісний та збалансований бюджет країни. «2018 рік має стати роком економічного зростання і ми маємо досягти реальних змін в соціальній ситуації в країні», — сказав він та зауважив, що проект бюджету містить норму про можливе коригування мінімальної зарплати залежно від розвитку національної економіки. «Сподіваюсь, що мінімальну зарплату буде збільшено. Ми обговорювали це питання з фракцією Блоку Петра Порошенка, з «Народним фронтом», сьогодні Олег Ляшко також оголосив позицію фракції Радикальної партії.

Сподіваюсь, вже за результатами роботи в першому чи другому кварталі ми зможемо вийти на рівень мінімальної зарплати, який оголошував Президент — 4100 або 4200 гривень. Але над цим ми маємо працювати, бо все залежатиме від зростання національної економіки», — зазначив В. Гройсман.


Після цього Верховна Рада 273 голосами ухвалила проект Державного бюджету України на 2018 рік та 259 голосами проект постанови «Про кошторис Верховної Ради України на 2018 рік».


Перед ухваленням Держбюджету також прийнято законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році).


Також в цілому ухвалено такі законопроекти: про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (щодо продовження до 1 січня 2019 заборони на відчуження сільськогосподарських земель); про внесення змін до Закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (щодо надання повноважень Президенту України для забезпечення сталої діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг); про внесення зміни до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України та Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» (щодо надання перехідного періоду українським авіакомпаніям на перехід з літаків закордонного виробництва на літаки вітчизняного виробника); про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України.


На початку вечірнього засідання парламентарії ухвалили постанову про відкликання Єгора Соболєва з посади голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

Довідково

Основні показники Держбюджету-2018:

— доходи — 913,6 млрд грн (на 142,3 млрд грн 
(18,5%) більше, ніж у 2017 році);
— видатки — 988,6 млрд грн (147,2 млрд грн (17,5%) 
більше, ніж у 2017 році);
— дефіцит — 81,8 млрд грн (2,4 від ВВП);
— державний борг — 1999,3 млрд грн (60% ВВП проти 
63% ВВП у 2017 році);
— зростання реального ВВП — 3%;
— номінальний ВВП — 3,332 трлн грн;
— інфляція — 9%;
— валютний курс — 29,3 грн за дол. США;
— мінімальна зарплата з 1 січня 2018 року — 3723 грн;
— прожитковий мінімум — з 1 січня — 1700 грн, 
з липня — 1777 грн, з 1 грудня — 1853 грн.