Голова Верховної Ради України Андрій Парубій виступив на конференції «Карпати: фінансові інструменти підтримки місцевого розвитку та територіального співробітництва», яка відбулася в рамках відзначення Дня місцевого самоврядування та десятої річниці асоціації «Єврорегіон Карпати — Україна» в селі Плав’я Сколівського району на Львівщині.

У дискусіях взяли участь голови комітетів Верховної Ради Микола Княжицький, Оксана Юринець та перший заступник голови комітету Микола Величкович. З представників регіональної влади — голова Львівської ОДА Олег Синютка, голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян, голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин.

На форумі були представлені чотири гірські області України — Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька.

 

Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, народний депутат України Оксана Юринець, голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка.

 

Народні депутати України Микола Величкович, Микола Княжицький.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

 

Розпочинаючи дискусію, глава парламенту Андрій Парубій наголосив, що Карпатський регіон, до якого входять вісім країн, має великий потенціал для спільного розвитку. Останніми роками створено договірно-правову базу для співробітництва та встановлено правові механізми для реалізації спільних з країнами ЄС проектів прикордонної співпраці. «Прикордонне співробітництво і максимально відкритий кордон зможуть дати новий поштовх для інвестицій в регіоні й підвищити потенціал для розвитку туризму в наших Карпатах», — вважає він.


Програма прикордонного співробітництва на 2016—2020 роки передбачає підвищення конкуренції прикордонних регіонів, модернізацію переходів, будівництво доріг та інфраструктурних об’єктів. Це має дати серйозний поштовх як для розвитку регіону, так і збереження його особливого колориту.


Продовжуючи тему самобутності карпатського регіону, голова Комітету Верховної Ради України з питань культури та духовності Микола Княжицький наголосив, що, вирішуючи соціальні проблеми, потрібно допомогти горянам зберегти їхню культуру. Політик оприлюднив тези програми, як не втратити колорит цього самобутнього краю. Ця програма викликала схвальну реакцію і була зустрінута представниками гірських районів оплесками.


«Для нас дуже важливо бачити пріоритети розвитку, — заявив голова Львівської ОДА Олег Синютка. — Кінцевий результат — це створення можливостей для комфортного пересування та співпраці між жителями двох прикордонь. Я звертаюся до польських колег, представників різноманітних фондів, щоб нагадати про той час, коли Польща входила в структури Європейського Союзу, в спільний економічний простір і в Шенгенську зону. Тоді практично вирішення всіх проблем на кордоні з Польщею і Німеччиною взяв на себе Європейський Союз. Я думаю, що цей приклад і цей позитивний рух треба обов’язково використати сьогодні, коли ми говоримо про розбудову українсько-польських прикордонних інституцій і митних переходів».


Олег Синютка вважає, що Львівщина стала прикладом співпраці органів місцевого самоврядування і державної влади. Наочне тому підтвердження — прийняття програм на сесії обласної ради, що визначають подальший вектор руху регіону. Сьогодні на території гірської частини динамічно ремонтуються дороги, у тому числі завдяки співпраці з польськими колегами, які здійснюються на кошти польського кредиту.


Тема транскордонної співпраці стала однією з головних. В рамках програми «Польща — Білорусь — Україна 2014—2020» за кошти Європейського Союзу буде профінансовано шість проектів у пріоритеті «Доступність» та два у тематичній цілі «Кордони». Львівська область у такий спосіб залучила 6,5 мільйона євро для реалізації транскордонних програм.


Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин вважає, що необхідно якнайшвидше презентувати нас в Європі на рівні цілісного документа, який має назву «Карпатська стратегія». Після цього за підтримки Голови Верховної Ради України та інших високопосадовців різних держав-учасниць стратегії можна отримати новий інструмент добросусідства, яким сьогодні є проект «Польща — Україна — Білорусь».


«Ми готові презентувати ідею пілотного проекту цілого українського Карпатського регіону, щоб він мав прямі стосунки з Європейською комісією, як це є в більшості регіонів, які входять до складу ЄС — і такі приклади були. Тому сподіваємося, що цей проект знайде підтримку на рівні національних парламентів країн Карпат і буде донесений до Брюсселя на належному політичному рівні. Розраховуємо, що український Карпатський регіон стане таким пілотним проектом з участю чотирьох областей ще до того, як ми увійдемо до складу ЄС», — наголосив Олександр Ганущин.


Підбиваючи підсумки конференції, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій заявив, що треба зробити все можливе, щоб потенціал чотирьох гірських областей — Львівської, Чернівецької, Івано-Франківської та Закарпатської — був повністю використаний.


«Аналізуючи проблеми цього регіону, ми прийшли до розуміння, що ключові завдання, якими повинна займатися центральна влада — це розвиток інфраструктури, будівництво доріг і нових переходів. Ми детально обговорювали проблематику будівництва нових переходів, модернізації вже існуючих. Співпраця дасть можливість залучити інвесторів для побудови нових інфраструктурних проектів у цьому регіоні. Ми бачимо, який великий притік туристів у Карпати протягом останніх років. Для нас має бути прикладом розвиток Альп. Після Другої світової війни всі європейські країни, на території яких знаходяться ці гори, змогли об’єднати свої зусилля для створення єдиного спільного плану розвитку Альп. Це дало можливість вийти на вищий рівень співпраці й підтримки місцевих жителів — і така ж наша мета. При тісній співпраці з Польщею, Румунією, Угорщиною, Словаччиною ми могли б розробляти спільні інфраструктурні проекти і залучати кошти Європейського Союзу», — підкреслив Андрій Парубій.


На конференції «Інструмент фінансування регіонального розвитку в Карпатах» особливо наголошувалось, щоб органи місцевого самоврядування і виконавчої влади мали єдину концепцію, єдине бачення розвитку Карпатського регіону.


Інформуючи учасників конференції про роботу парламенту, Андрій Парубій привітав усіх із вчасним ухваленням Держбюджету на 2018 рік. «Багато років не було такого, щоб бюджет ухвалили задовго до Нового року, -без скандалу і у повноцінному форматі», — сказав він і зазначив, що «країні, яка воює, непросто проводити реформи, адже доводиться змінювати правила гри в усіх сферах».


Голова Верховної Ради також нагадав, що лише за осінь парламент ухвалив значну кількість реформ, зокрема, в освітній, медичній, пенсійній і судовій сферах. «Жодна реформа, жодна зміна не зможе відбутися без проходження через парламент», — наголосив він та констатував, що «співпраця між законодавчою і виконавчою владою є великим фундаментом і мотивом цих змін».


Андрій Парубій зазначив, що наступного пленарного тижня Верховна Рада планує розглянути закон про деокупацію українських територій та визнання Росії державою-агресором. «Є кілька планів на наступний пленарний тиждень. Найголовнішим я би назвав закон про деокупацію українських земель і про визнання на законодавчому рівні Російської Федерації агресором. Він досить об’ємний — має понад 700 правок. Думаю, на його розгляд піде більше ніж півтора дні. Попередньо, плануємо розпочати його розгляд у вівторок вранці, або, можливо, в середу розпочати і в четвер завершити».


Також він повідомив, що парламент не планує вносити жодних змін до статті 7 Закону «Про освіту», яка стала предметом дискусії не лише в Україні, а й у міжнародному товаристві. За словами Андрія Парубія, він мав розмову з представниками Венеційської комісії, і «було узгоджено, що сьома стаття Закону «Про освіту» змінюватись не буде».


«Вона залишиться в ухваленій редакції», — наголосив Голова Верховної Ради та нагадав, що перед ухваленням Закону «Про освіту» відбувалися круглі столи, учасники яких не могли дійти спільної думки, «тому під час розгляду закону ним було створено робочу групу, завдяки чому змогли вийти на компромісне формулювання, яке, з одного боку, захищає мову національних меншин, а з іншого — робить обов’язковою умовою для всіх вивчення державної мови».


Голова Верховної Ради вважає, що для Верховної Ради нинішнього скликання питання національної ідентичності, історичної пам’яті стало одним із ключових завдань, у тому числі і для нього як голови парламенту. Андрій Парубій наголосив: коли ми говоримо про війну з Російською імперією, то розуміємо, що війна спочатку йде за розум і душі людей, а потім ідуть танки. «І якщо ми не зможемо здобути перемогу за серця і душі наших людей, нам буде дуже важко перемогти у війні міліарній», — підкреслив голова парламенту.

Львівська область.