Люди байдужості не пробачають, вважає сільський голова Піддубців Борис Горбатюк. А тому намагається разом із депутатами якомога більше зробити, аби життя земляків стало заможнішим, комфортнішим, цікавішим.
Народний депутат України V—VI скликань Анатолій Горбатюк, директор Піддубцівської ЗОШ І—ІІІ ступенів Лілія Купіч, настоятель храму святих апостолів Петра і Павла отець Михаїл Савка беруть активну участь у громадському житті села.
Окраса села — Свято-Покровський храм (1745 р.).
Ось скільки нагород вибороли спортсмени Піддубців лише за останні роки.
Сьогодні Піддубці — одне із найкрасивіших сіл Луцького району. Але таким воно стало нещодавно. Пригадую, скільки сорому довелося пережити, коли десь у 2003-му вирішив показати зарубіжному гостю одну із перлин волинської архітектури — Свято-Покровську церкву в селі Піддубці: розбита вщент дорога, а поруч із храмом, в якому свого часу бувала Леся Українка, руїни фермських приміщень. Нині там гладенький асфальт, та й сам храм після реставрації на вигляд як щось неземне. А щоб величну споруду, котра б і стольний Київ прикрасила, було видно з шосе Рівне-Луцьк, звільнили узбіччя магістралі від чагарників, встановили відповідний показчик. Аби ці чудесні метаморфози відбулися, багато зусиль доклали брати Анатолій та Борис Горбатюки. Перший, на той час, як народний депутат, а другий — як багаторічний сільський голова.
Кожен приїзд у Піддубці тішить обновами. Ось і цього разу перш за все сільський голова повів у Будинок культури. Ще в квітні 2016 року він більше нагадував ту стару радгоспну ферму без даху, віконних рам і з наполовину розібраними стінами. А сьогодні тут зранку до пізнього вечора кипить робота. Як розповів Борис Горбатюк, частину споруди, а саме — зала для глядачів, вестибюль і ще кілька кімнат, планують здати до різдвяних свят. На дев’яте січня вже про-
анонсовано концерт. Досить сміливо, зважаючи на сьогоднішній стан об’єкта. Але керівник будівельної організації Роман Фіцак, якого ми, незважаючи на обідню пору, застали в Будинку культури, пообіцяв не підвести і здати його в зазначений термін. До речі, цього року на реконструкцію Будинку культури з передбачених кошторисом 8,5 мільйона гривень було залучено майже п’ять мільйонів.
Оскільки приміщення після реконструкції стане просторішим, то частину його відведуть під адміністрацію майбутньої об’єднаної територіальної громади, знайдеться тут місце для перукарні, аптеки, амбулаторії, бібліотеки, відділення банку. А називатиметься ця споруда соціально-культурним центром. Будинок, де нині розміщена сільська рада, віддадуть під центр надання адміністративних послуг. Сільська рада виграла також проект на 8,5 мільйона гривень на будівництво амбулаторії у Піддубцях. За власні кошти виготовили для неї проектно-кошторисну документацію вартістю 180 тисяч гривень. У селі Гаразджа, яке підпорядковується Піддубцівській сільській раді, теж відремонтували Будинок культури, і тепер він один із найкращих у
районі.
Робити все з таким розмахом є серйозні підстави. Наступного року планується створити об’єднану територіальну громаду, в яку, за попередньою домовленістю, окрім Піддубцівської, мають увійти нинішні Звірівська і Романівська сільські ради. В тому, що саме Піддубці стануть її адміністративним центром, ніхто не сумнівається. Село свого часу було центром волості, а в міжвоєнний час — гміни. У туристичному плані воно теж досить цікаве — серед пам’яток архітектури, окрім Свято-Покровської церкви, увагу привертає і стара, збудована ще в ХІХ столітті, поштова станція.
У 2012 році за сприяння народного депутата п’ятого-шостого скликань Анатолія Горбатюка вийшла книга «Піддубці: там, де шуміли діброви», яка розповідає про історію села, про яке згадується ще в «Любартовому привілеї» під роком 1383-м. Окрім того, як розповів Борис Горбатюк, вдалося підготувати 27 дисків, кожен на 30—40 хвилин, на яких записана історія села.
— Продовжуємо благоустрій, — розповідає сільський голова. — У Піддубцях провели ремонт вулиці Степової, грейдерування по вулиці Новокотівській, а в селі Гаразджі виконали водовідведення на вулиці Олександрівській. Співпрацюємо з районною радою, дякую за підтримку її голові Валентину Приходьку, начальнику фінансового відділу райдержадміністрації Лесі Бусел, а також народному депутатові Сергію Мартиняку, який у селі Гаразджа робить по вулиці Лісовій освітлення, тротуар і велосипедну доріжку.
— Під лежачий камінь вода не тече, — розмірковує Борис Олексійович. — Якщо будемо сидіти в сільській раді, то нічого не робитиметься. Постійно співпрацюємо зі школами. Нещодавно відзначали 50-річчя Гаразджанської ЗОШ І—ІІ ступенів, де директором Світлана Миколаївна Василевська. Сільська рада брала активну участь в оздобленні її фасаду, заміні вікон. Із Піддубцівською ЗОШ І—ІІІ ступенів (директор Лілія Анатолівна Купіч) теж дуже плідно співпрацюємо. Все робимо для поліпшення життя громади. Знаєте, люди багато чого можуть пробачити сільському голові, але не його байдужість.
Збереження історичної пам’яті теж турбота сільської ради. За п’ять років тут відкрили сім пам’ятників. В Гаразджі — пам’ятник загиблим бійцям Радянської армії і меморіал усім загиблим односельчанам у роки війни, померлим у засланні і тюрмах, репресованим, бійцям УПА. У Піддубцях з ініціативи і за сприяння екс-народного депутата Анатолія Горбатюка встановили пам’ятник Герою Радянського Союзу Миколі Марачевичу…
Того дня, коли я побував в Піддубцях, якраз відзначалося свято Архістратига Михаїла. Яким було моє здивування, коли в центрі села побачив новозведений храм із пофарбованими у синій колір дахом і в жовтий — стінами. Заходимо із сільським головою всередину — яблуку ніде впасти. А як же із відомим на всю область Свято-Покровським храмом?
— У Піддубцях багато різних релігійних громад, і кожна має право на життя, — розповідає Борис Горбатюк. — Сьогодні ми не маємо права казати, щоб хтось ходив у храми Московського чи Київського патріархату. Люди повинні визначатися самі. Нещодавно зареєстровано громаду Київського патріархату. Сьогодні вже стоїть у Піддубцях тимчасовий храм святих апостолів Петра і Павла. Споруджується він за кошти громадян, які активно жертвують кошти на його будівництво. Якщо в селі щось будується, я задоволений: зводити — це приємна річ. Головне — зберегти мир і злагоду в сільській громаді.
У Піддубцях прекрасний стадіон, не кожен райцентр такий має. Споруджений він теж завдяки старанням Анатолія і Бориса Горбатюків. Майже сто юних спортсменів відвідують тренування в місцевому футбольному клубі. Спортивній майстерності їх вчить Анатолій Горбатюк — він фахівець цієї справи. Але не лише грою мільйонів живе село. Тут займаються і баскетболом, волейболом, легкою атлетикою. Нещодавно в місцевій школі підбили підсумки спортивних досягнень за 2017 рік. У планах сільського голови також створити музей села. Дуже цікаво і яскраво відзначили на стадіоні День незалежності. Проводилися спортивні змагання, запікали кабанчика, варили куліш, розігрували в лотерею поросят.
Радує, що села Піддубці та Гаразджа розвиваються в усіх напрямах: соціально-культурному, економічному і спортивному.
Максим СОЛОНЕНКО.
Фото автора.
с. Піддубці Луцького району Волинської області.