Херсонщина залишається одним із небагатьох регіонів України, де одразу у восьми районах (а це майже половина території області) не утворено жодної ОТГ. Чому тут так загальмував процес децентралізації? Над цим питанням нині розмірковують лідери місцевого самоврядування та експерти. Вони поділилися своїми думками і з «Голосом України».

Голова селища Верхній Рогачик Верхньорогачицького району Світлана Коротун:

— У нашому районі село Первомаївка запропонувало створити ОТГ із сусідніми селами Чистопіллям, Ушкалкою та Бережанами, однак отримало відмову. Селяни розуміють, що для управління мережею соціальних закладів треба наново створювати окремі служби, а на це в наших бідних населених пунктах немає ані грошей, ані спеціалістів. Люди кажуть: об’єднання варто створювати на базі райцентру, де база у таких служб уже є, і ми міркуємо так само. Ще два роки тому провели у Верхньому Рогачику збори з цього приводу і розіслали всім семи сільським та селищним громадам району запрошення об’єднуватися. Однак там провели свої сесії і надіслали нам відмови. Одні пояснили, що об’єднання для них передчасне, інші пообіцяли розглянути пропозицію у майбутньому, не назвавши конкретних термінів. Так і живуть у селах самі по собі — окремо бідують замість того, аби спільними зусиллями вибудовувати краще життя.

Голова Скадовської райради Олег Старенький:

— У нашому районі була єдина спроба об’єднання сіл Благодатного й Тарасівки. Проте на зборах люди погомоніли й відмовилися. На тому все скінчилося, оскільки ідея створення ОТГ особливого ентузіазму не викликає. Гадаю, нині селяни не дуже довіряють запевненням чиновників у тому, що держава підтримає нові об’єднані громади не тільки організаційно, а й матеріально. Красномовний приклад — наші вщент розбиті дороги між селами. Члени громад чудово розуміють, що в ОТГ доведеться ремонтувати їх та утримувати самотужки, а таких грошей немає. Якби держава до передачі автомагістралей профінансувала їх ремонт, було б зовсім інакше, але такого немає. Схожа ситуація з усією інфраструктурою: будинками культури, ФАПами, бібліотеками. Скадовська райрада, приміром, нещодавно виділила кошти на ремонт даху будинку культури у селі Таврія, але наша «скарбничка» не бездонна і є чимало клопотів із соціальними об’єктами районного підпорядкування. Тож без істотнішого державного стимулювання децентралізації не обійтися.

Регіональний консультант Асоціації міст України з юридичних питань, колишній міський голова Голої Пристані Анатолій Негра:

— Загалом в Україні, і на Херсонщині зокрема, децентралізація відбувається повільно і неприпустимо затягується. Навряд чи повністю завершиться вона і наступного року. У цьому плані нам залишається тільки позаздрити сусідній Польщі, де довго готували реформу, але на фінальній стадії за три місяці провели об’єднання місцевих громад, а потім Сейм прийняв постанову про загальні вибори в них. У нас такі вибори призначають по кілька разів на рік, і їм немає кінця-краю. Однак децентралізація, на мою думку, гальмується не тільки через її погану підготовку на рівні держави. Тут факторів чимало. 


Темпи створення ОТГ є лакмусовим папірцем роботи районних державних адміністрацій: там, де вона активна, громад об’єднується більше, а там, де чиновники лише імітують активність, є зволікання. 


Ніде правди діти: децентралізацію гальмують і районні ради. Їхні керівники знають, що з формуванням ОТГ втратять усі атрибути влади — від службових машин і чималеньких окладів до такого важеля адміністративного впливу, як управління фінансовими потоками районного бюджету. Вже не буде, як колись, той сільський голова для нас «хороший», і йому коштів дамо більше, а той «поганий», і хай виживає як може. Я сам, коли був міським головою, неодноразово стикався з такою практикою. Одне слово, децентралізацію треба «підштовхувати», але її «помічників» на Херсонщині, вочевидь, не вистачає.

Директор Центру розвитку місцевого самоврядування (Херсон) Оксана Сілюкова:

— Те, що створення ОТГ гальмують окремі сільські голови та райради, сумніву не підлягає. Дехто з очільників сільрад пришвидшувати об’єднання не хоче, оскільки побоюється не виграти наступних виборів і втратити «хлібне місце». У Бериславському районі палиці в колеса вставляє керівництво райради, яке обстоює принцип «один район — одна громада» і про інші варіанти чути не хоче. У Нижньосірогозькому районі надто прискіпливо приглядаються до досвіду децентралізації сусідів, побоюючись наробити помилок. Практика показує: процес об’єднання в районі пришвидшується, якщо тут створюють першу ОТГ на базі райцентру і якогось сусіднього села чи кількох сіл — чотири такі формування у нас уже є. Загалом не можна стверджувати, що децентралізація на Херсонщині заблокована — про певні її досягнення свідчить суха статистика. Якщо у перший рік реформи в області була одна ОТГ — Кочубеївська у Високопільському районі, то у другий рік — уже 11, третій — 14, а наступного року прогнозуємо ще 15. Утім, децентралізація справді відбувалася б швидше, якби чиновники не забували, що процес об’єднання громад є винятково добровільним. І нав’язувати згори якісь свої варіанти та бачення селянам не треба.


Записав Сергій ЯНОВСЬКИЙ.

Херсонська область.