Через півроку після призначення нового очільника Львівської області, який прийшов до влади з бізнесу, маючи за спиною мільйонні статки, на прес-конференції запитали:
— Вам вдалося змінити моральний клімат регіону?
— А що це таке?
Успішний бізнесмен і чиновник-новак одразу не второпав, про що мова. Збільшення робочих місць, нарощування виробництва, приплив нових інвестицій, зменшення злочинності — за все це найчастіше питають регіональну владу. А за моральний клімат — ні. Слова «мораль» не знайдемо в жодній програмі, навіть у тій, де закликають боротися з корупцією та поборами. Про мораль нині згадують дедалі рідше, але чому?
Димова завіса для зловживань
Від морального клімату в області чи в районі напряму залежить, чи прийдуть інвестиції, чи комфортно почуватиметься вітчизняний виробник. На цю болючу тему нещодавно довелося спілкуватися з військовим прокурором Західного регіону Олегом Сенюком. За багатьма показниками військові слідчі значно випереджають цивільних колег, бо менш корумповані й не піддаються впливу влади. Але одними каральними методами злочинність не здолати, вважає прокурор, необхідно змінити ментальність людей, щоб слова «хабарництво» та «корупція» викликали несприйняття та огиду в усьому суспільстві.
Свого часу займання поборами стало мало не модою. І досить часто на «хлібні місця» присилали варягів зі столиці. Керівники митниці, інспекцій, різних дозвільних установ — все це було прерогативою Києва. Можна було довго розповідати про затримання хабарників у регіональних службах держспоживнагляду, земельного кадастру, екологічних і ветеринарних інспекціях, держархітбудконтролю, видачі закордонних паспортів. Вважалося ледь не правилом збирати кошти з клієнтів — і все це ніби для вищого начальства. Такою була димова завіса для прикриття здирництва. Чиновник-хапуга розводив руками і так виправдовувався. Що цікаво: рідко хто його засуджував. І такі правила гри сприймалися як вимушена необхідність.
Що говорити про рядових чиновників, коли сто тисяч хабара судді-посівальнику свого часу передали в кабінеті голови ОДА?
Нині ті жахливі часи, коли обласна влада була перетворена на контору, де окремі депутати за гроші лобіювали питання бізнесу, згадуються з острахом.
Поки не заплатив, більшість на сесії не голосували. Як стверджував екс-голова обласної ради Михайло Сендак, депутати платили за місце у списку, після чого голосування перетворили на прибутковий бізнес. Доходило до того, що з трибуни сесії обласної ради консул Чехії просив не кривдити бізнесменів своєї країни.
Бал правили комерсанти
Спостерігаючи за еволюцією регіональних команд, дедалі частіше ловиш себе на думці, що проблеми почалися з відсторонення інтелігенції від влади. Саме інтелігенція була моральним авторитетом суспільства, до думок якої дослухалися. В обласній раді першого демократичного скликання — а це була команда В’ячеслава Чорновола — основне ядро становила інтелігенція: науковці, викладачі, художники, письменники. Це були авторитетні люди, які виступали стримуючим чинником для владної еліти.
У час масової приватизації інтелігенцію відсторонили від влади. Вакантні депутатські місця займали бізнесмени і підприємці, перекупники і торгаші. Після чого влада перетворилася на базар, де бал стали правити комерсанти. Рішення ради почали продавати, як ковбасу чи ширвжиток.
«Дикий капіталізм» і жадоба збагачення будь-якою ціною привели до несподіваних змін. Чиновники з низькими зарплатами кинулися прислуговувати олігархічним кланам, а депутати-бізнесмени перетворили політику на найдревнішу професію. Після відходу Чорноволівської команди моральний клімат у регіоні для бізнесу і підприємництва став украй несприятливим.
Нові виробництва почали відкривати в сусідніх областях — у Закарпатській, Івано-Франківській та Тернопільській. Кожен бізнесмен перед тим, як починати в якомусь регіоні свою справу, часто запитував: «Податкова, міліція, інспекції займаються поборами? Господарські суди приймають рішення за законом чи за тарифом? Злочинні угруповання займаються рекетом і рейдерством?». Залежно від почутих відповідей складалося враження про моральний клімат у регіоні.
Що дратує людей
Щоб ішли реформи, потрібна підтримка населення. Але коли люди бачать несправедливість, чи підтримуватимуть вони зміни?
Ніхто нині навіть не приховує, що велика приватизація, коли ласі шматки економіки відійшли олігархічними кланам, була проведена поспішно і не до кінця зважено. Нові власники взяли на себе інвестиційні зобов’язання, більшість з яких не виконали. Несправедлива приватизація породила олігархат. А менталітет українця — це менталітет середняка. Наші люди комфортно почуваються, коли розвивається малий і середній бізнес, та вони бачать несправедливість і роблять відповідні висновки.
— Нині на перше місце чомусь ставлять недоторканність депутатів, хоча це питання не зрушить локомотив економіки, — дивується колишній заступник голови ОДА, який просить не називати його прізвище. — Під час приватизації так звані олігархи захопили монопольні підприємства, які займаються розподілом енергії, газу, інших ресурсів. Єдина можливість розірвати це коло — задіяти механізм антимонопольного законодавства. Свого часу США через антимонопольне законодавство роздробили могутні корпорації на невеликі підприємства, після чого почалася конкуренція і зростання економіки. А ви востаннє коли чули слова «Антимонопольний комітет» — його ніби не існує.
Виявляється, мораль — теж економічна категорія. Реформи підуть, коли буде здорова моральна ситуація в суспільстві. Побори, відкати, здирництво — ось у чому була задіяна бізнесова еліта, а інтелігенцію ненаситні коритники відсунули на задвірки.
З приходом нинішнього голови ОДА Олега Синютки моральний клімат в регіоні поліпшився. Про це свідчать і соціологічні дослідження. Для цього доволі було сказати: «Ніхто не буде займатися поборами ні для Львова, ні для Києва, якщо такі знайдуться, телефонуйте мені». Таких слів до Олега Синютки не казав жоден керівник Львівщини.
Але вилікуватися від поборів на «хлібних» посадах не так просто, особливо, коли порочна система процвітала роками. Та й адміністративних кроків недостатньо. Потрібна здорова моральна атмосфера в суспільстві, щоб слова «хабарництво», «побори», «корупція» викликали негативне сприйняття. Поки ми не доб’ємося такої атмосфери, жодні закони, навіть жорсткі, не змінять ситуацію. І це погляд не тільки правоохоронців чи інтелігенції — суспільство дозріло до рішучих змін. Але пригадаймо, як часто з екранів телевізорів ми чуємо виступи тих, кого прийнято називати моральними авторитетами?
Львів.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
