У 2024 році Україна може перейти до електронного голосування на виборах. Який це матиме вигляд і що потрібно зробити, щоб амбітні плани стали реальністю — обговорювали учасники слухань «Засади електронного урядування у виборчому процесі», що відбулися у Комітеті Верховної Ради з питань інформатизації та зв’язку.
Секретар комітету Олена Мотузко, програмний координатор в Україні International IDEA Олександр Якименко, голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко.
Прикладів електронного голосування, його різновидів у світі багато — це і машини для голосування, і скани для бюлетенів, але суть залишається незмінною — це швидко та ефективно. Але водночас залишаються проблеми: секретність голосування, прозорість, безпека, зрозумілість. У цьому контексті досвід електронного урядування інших країн є для нас дуже цікавим та корисним, зауважив голова комітету Олександр Данченко.
За його словами, будь-яка інформатизація неможлива без довіри громадян. Скажімо, Естонії, щоб отримати 30 відсотків довіри громадян, знадобилося десять років. У нас часу на такий довгий шлях немає, тож маємо максимально врахувати досвід інших країн.
В Україні погляди на забезпечення безпеки функціонування інформаційної системи змінилися ще у 2004 році (як відомо, тоді відбулися президентські вибори, за попередніми результатами, які виявилися сфальшованими, перемогу здобув В. Янукович). Саме з цього року, зауважив представник ЦВК Олександр Стельмах, розпочалося використання комплексної системи захисту інформації. Особливо це актуально нині, коли під час проведення виборів інформаційна система є предметом особливої уваги країни-агресора, і може бути використана для політичної дестабілізації в нашій країні. «Це накладає додаткову відповідальність за її безперебійне функціонування», — наголосив представник ЦВК.
У свою чергу заступник начальника управління у складі Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ Євген Яковенко повідомив, що цілеспрямована атака на інформаційну систему ЦВК відбулася й у 2014 році. «На той момент у правоохоронців майже не було досвіду, як протидіяти кібератакам. Ми спостерігали дві складові у цьому втручанні, але завдяки злагодженій співпраці різних органів влади роботу системи вдалося відновити», — повідомив він. Мета тієї атаки — короткочасна публікація файлу фальшивого зображення на одному із дзеркал веб-сайту ЦВК, з метою організації пропагандистської кампанії.
За словами О. Стельмаха, нині у парламенті є декілька ініціатив ЦВК, зареєстрованих у вигляді законопроектів. Йдеться, зокрема, про проект № 5305 щодо удосконалення деяких положень Державного реєстру виборців, який передбачає можливість дистанційного звернення виборця до органів реєстру за допомогою Інтернету.
Ще одна ініціатива — законопроект № 5306 щодо удосконалення форми виборчого бюлетеня. На перший погляд може здатися, що паперовий бюлетень не має стосунку до електронних систем голосування, але насправді — має.
О. Стельмах продемонстрував зразок бюлетеня з Японії. За розміром він не більше від стандартної листівки. «Саме його розмір і дає можливість використовувати автоматизовані системи для підрахунку голосів виборців і визначення результатів», — зауважив він.
Український бюлетень під час останніх парламентських виборів більше нагадував простирадло завдовжки півтора метра. «Насправді, жодного обмеження зростання бюлетеня немає. Він може бути і вдвічі більшим. З огляду на це ЦВК пропонує удосконалити цей процес, щоб наш виборчий бюлетень був, скажімо, як сторінка стандартного зошита», — сказав О. Стельмах.
Пропонується, щоб у такому бюлетені виборець уже не галочку проти свого кандидата ставив, а зазначав код чи номер, який йому відповідатиме. Такі бюлетені вже можна буде використовувати в якійсь автоматизованій розробці.
На думку ж представника Держспецзв’язку Данила Мялковського, перспективною для України є система голосування в Інтернеті. Щоправда, тоді рівень інформатизації та комп’ютерної грамотності має бути значно вищим, ніж це є нині.
Час плине швидко, 2024 рік — не за горами. Щоб втілити амбітну мету — попереду у нас дуже багато роботи.
Олена РОМАШКІНА.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua
