У переддень вшанування ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, який припадає на 14 грудня, в Чорнобильській асоціації народних депутатів України зібралися ті, хто був безпосереднім учасником розбудови нашої атомної енергетики, а потім у тяжкий час брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС. Це і народні депутати України першого—восьмого скликань, і фахівці з ядерної енергетики, і ліквідатори від громадських чорнобильських організацій, а також представники профільних комітетів Верховної Ради України, міністерств, відомств України та науковці.

Організаторами з проведення тематичного круглого столу виступили Чорнобильська асоціація народних депутатів України (ЧАНДУ), Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Міненерговугілля України, інші громадські організації, зокрема «Союз-Чорнобиль» та «Контррозвідники Чорнобиля», що опікуються долею атомної енергетики та захистом тих, хто свого часу став на захист нашої країни від немирного атома.

У роботі круглого столу взяли участь поважні представники нашої енергетичної галузі — Герой України, голова Громадської ради Міненерговугілля України Семен Поташник, заступник генерального директора ПрАТ «Укргідроенерго» Олександр Круш та директор дирекції кадрів та соціальних питань Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» Григорій Муляр.

Ішлося, зокрема, про розроблення нової стратегії подолання наслідків Чорнобильської катастрофи — дорожньої карти, згідно з якою має рухатися держава, зокрема і в розвитку надійної та безпечної атомної енергетики та соціального захисту ліквідаторів і жертв катастрофи. Що стосується стратегії, то один із промовців Олександр Зенюк, голова групи радників ЧАНДУ, наголосив, що левову частку електроенергії в нас у країні дає ядерна енергетика. До того ж альтернативна — теплова енергія має набагато вищу собівартість, а викиди теплових електростанцій в атмосферу є досить шкідливими і загрожують екологічними проблемами. Тому пріоритет все-таки за АЕС, хоча тут теж є свої проблеми. Якщо не розвивати і не вдосконалювати атомне виробництво, катастрофа, схожа на Чорнобильську, може повторитися, зазначив О. Зенюк. Для цього й розробляється нова стратегія. Однак, як підкреслювали мало не всі промовці, в основі її повинна бути людина, адже в Конституції України чітко записано, що права людини в державі є на першому місці.

Тим часом Володимир Яценко, народний депутат першого—третього скликань Верховної Ради України, перший заступник керівника громадської організації «Союз-Чорнобиль» і член ЧАНДУ, з болем констатував, що їхня організація через народних депутатів подала 20 поправок до проекту Держбюджету-2018, але жодна із них не була врахована під час ухвалення головного кошторису країни. Тож, як і цього року, в наступному фінансування чорнобильських соціальних програм залишається на тому ж рівні, що й декілька останніх років, — 1,9 мільярда гривень. Єдине, чого домоглися чорнобильські організації, — це визнання великої когорти інвалідів-чорнобильців із числа військовослужбовців, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії.

— Ми маємо покласти в стратегію основні тези Конституції України. А там, як відомо, головною є людина. Тож у центрі всіх державних рішень має стояти людина — людина-ліквідатор, а також людина, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, і так далі. Поки що в тих напрацюваннях, що маємо, навіть згадки про людину немає, а є лише територія, на якій хочуть організувати якісь виробництва. Це буде антилюдська стратегія. До того ж перш ніж ухвалювати якийсь документ, тим паче стратегічний, він обов’язково має пройти всенародне обговорення. А всі громадські чорнобильські організації, насамперед ЧАНДУ, мають докласти зусиль, щоб їх думки було почуто і обов’язково враховано.

Нація вимирає, але не від Чорнобиля, а від недолугої політики держави стосовно своїх громадян — такий головний акцент у своєму виступі зробив Анатолій Носовський — директор Інституту проблем безпеки АЕС. «Наші вузи випустили дуже багато спеціалістів, які мали б поповнити наукові лави, проте вони в переважній більшості залишаються за бортом через низький рівень оплати праці. Водночас потерпають і самі наукові інститути. Так уже майже рік як частину приміщень Інституту проблем безпеки АЕС було захоплено, як стверджує А. Носовський, рейдерами. А правоохоронці не можуть нічим допомогти.

— Якщо найближчим часом ця ситуація не вирішиться, я змушений буду звертатися до Президента України, а можливо, й до міжнародних структур, які фінансують наші реформи в силових відомствах, щоб вони посприяли у вирішенні питання.

Тим часом народний депутат України Анатолій Матвієнко, член правління ЧАНДУ, зі свого боку пообіцяв зробити депутатські запити стосовно цієї ситуації. Він також наголосив, що нині працює з міністерствами фінансів і соціальної політики в сенсі захисту чорнобильців і вирішення їхніх проблем, закцентувавши водночас увагу на тому, що в країні дуже багато чорнобильських громадських організацій, які часто-густо не мають єдиної виваженої позиції і діють хаотично.

Неабияку стурбованість провалами на чорнобильському фронті, біль за ліквідаторів та жертв катастрофи емоційно висловили народний депутат України, член правління ЧАНДУ Олександр Марченко та народний депутат України п’ятого-шостого скликань Верховної Ради України, член правління громадської організації «Контррозвідники Чорнобиля», член правління ЧАНДУ Олександр Рябека.

Уже традиційно засідання круглого столу на високому рівні вів народний депутат України, член правління ЧАНДУ Віктор Єленський. Проводив у притаманній йому манері уважного толерантного викладача вишу, даючи висловитися всім, а кожен виступ підсилював змістовним коментарем.

ДОВІДКОВО

У ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь понад 650000 людей з усього колишнього Радянського Союзу, з яких більш як половина представляли тодішню Українську РСР.