Яких змін потребує Конституція та чи можлива найближчим часом конституційна реформа? Думками на цю тему під час учорашньої прес-конференції обмінялися представники парламентських фракцій.

«Судячи з того, як ідуть переговори, значного прориву в цьому непростому питанні очікувати не доводиться», — констатував представник фракції комуністів Олександр Голуб. На його думку, головною причиною цього є те, що в різних політичних сил є різне сприйняття конституційної реформи. «Одні сприймають її як «відмичку до влади», другі у такий спосіб хочуть обмежити повноваження діючого Президента, а треті, справді, вважають, що конституційна реформа може стати інструментом для зміни системи влади в країні», — зазначив народний депутат.

Якраз до тих політичних сил, котрі прагнуть змінити систему влади в країні, О. Голуб відніс КПУ, яка вже оприлюднила свій проект змін до Конституції, котрий, зокрема, передбачає скасування посади Президента. «Нинішню модель влади ми, щонайменше, вважаємо неефективною, бо більшість проблем, які є у владі, так чи інакше пов’язані з Президентом чи його оточенням», — вважає він. Натомість комуністи пропонують перейти до парламентської форми правління.

При цьому О. Голуб зазначив, що комуністи не підтримають «політичної» процедури змін до Конституції, оскільки наступний Президент зможе легко скасувати таке рішення як незаконне. «Подобається це комусь чи ні, але всі зміни до Конституції мають відбуватися за визначеною Основним Законом процедурою», — наголосив О. Голуб.

Народний депутат Володимир Олійник (Партія регіонів) звернув увагу, що парламент поки що немає що розглядати, тому й не відбудеться позачергового засідання. «Опозиція говорила про Конституційну угоду — немає такого проекту, про акт щодо повернення до Конституції 2004 року — не зареєстровано, йшла мова про надання «Батьківщиною» та «УДАРом» розширених пропозицій про внесення змін до Конституції — не надали. А завершилося все розмовами, знову-таки, без внесення будь-якого проекту, про необхідність повернутися до Конституції 2004 року», — зазначив регіонал. Відтак він дійшов висновку, що опозиція, виконуючи настанови Юлії Тимошенко, не має бажання повертатися до Конституції 2004 року, але прямо сказати про це не може, тому лише імітує переговорний процес.

На думку В. Олійника, це пояснюється тим, що опозиція, плануючи прийти до влади, не хоче послаблення посади Президента.

Що стосується фракції Партії регіонів, то вона, за словами В. Олійника, виступає за проведення широкої конституційної реформи, зокрема, з використанням напрацювань Конституційної асамблеї.

Руслан Князевич («Батьківщина»), коментуючи заяву В. Олійника про неспроможність та небажання опозиції, зазначив: «Насправді під час першого засідання робочої групи було прийнято рішення взяти за основу той текст змін до Конституції, який офіційно подала фракція «Батьківщина». А решта фракцій мали до 9 лютого подати свої пропозиції та зауваження, щоб далі могло розпочатися конкретне опрацювання проекту». При цьому Р. Князевич зауважив, що проект «Батьківщини» базується на Конституції 2004 року з урахуванням висновків Венеціанської комісії, наданих на законопроект №2222. «Тому заяви, що ми нічого не передали і немає над чим працювати, просто не відповідають дійсності», — сказав Р. Князевич. А причиною того, що опозиція зупинила роботу над підготовкою розширених змін і, натомість, вирішила докладати зусиль до повернення Конституції 2004 року, Р. Князевич назвав ту обставину, що на сайті Президента з’явилося повідомлення, що поданий «Батьківщиною» проект не відповідає автентичному тексту Конституції 2004 року, а є дещо розширеним. «Тому надалі ми готові працювати над поверненням Конституції 2004 року», — додав він.

Стосовно способів повернення до Конституції 2004 року, то тут, на думку Р. Князевича, виходів може бути кілька. Одним з них він назвав нове рішення Конституційного Суду, котрий у 2010 році, «узурпувавши владу», ухвалив рішення про зміну Конституції. При цьому парламентарій нагадав, що у 2008 році Конституційний Суд, розглянувши подання 102 народних депутатів, в якому було поставлено питання про визнання закону №2222 про внесення змін до Конституції неконституційним, постановив: у зв’язку з тим, що закон після прийняття його положень став тілом Конституції, то предмета для розгляду немає. А вже у 2010 році суд ухвалив діаметрально протилежне рішення. Тому сьогодні Конституційний Суд, щонайменше, має роз’яснити, яке з цих рішень чинне, вважає парламентарій.

«Повернення до Конституції 2004 року — це повернення справедливості. А далі нам доведеться вносити зміни до Конституції, щоб врахувати висновки Венеціанської комісії», — наголосив Р. Князевич.

Представник «УДАРу» Валерій Карпунцов, продовжуючи тему повернення до Конституції 2004 року, назвав рішення Конституційного Суду про її скасування «нікчемним», оскільки він «не мав жодного права перевіряти на відповідність Конституції чинну Конституцію України».

«Вихід із цієї ситуації досить простий і досить швидкий: треба провести декілька засідань парламенту та скасувати всі закони, які заводили нас до правового поля Конституції 1996 року, та повернення до чистого правового поля Конституції 2004 року», — вважає В. Карпунцов. А вже далі має розпочатися тривала робота щодо внесення змін до Конституції, в тому числі й тих, що випливають із висновків Венеціанської комісії.

Отже, як показує обговорення, жоден з варіантів конституційної реформи конституційної більшості поки що не набирає.

 

ДО РЕЧІ

В. о. міністра юстиції Олена Лукаш у статті, розміщеній на сайті агентства «Інтерфакс-Україна», зокрема, зазначила, що норми Конституції 2004 року не раз були предметом суттєвої критики з боку Венеціанської комісії, ПАРЄ і окремих міжнародних експертів. «На їхню думку, положення закону були суперечливими, не відповідали меті конституційної реформи, європейським стандартам у цій сфері, а також українським зобов’язанням, прийнятим при вступі до Ради Європи, визначалися потенційними джерелами конфліктів між Президентом і урядом», — йдеться у статті.

 

«Венеціанська комісія дійшла висновку, що конституційні зміни 2004 року не дають змоги досягти мети конституційної реформи — встановлення збалансованої й функціональної системи правління», — підкреслила О. Лукаш. «Крім того, аналогічна критика змін до Конституції України в 2004 році не раз висловлювалася Парламентською асамблеєю Ради Європи в низці резолюцій протягом 2004—2010 років, присвячених, зокрема, функціонуванню демократичних інститутів в Україні й стану демократії в Європі. ПАРЄ неодноразово відзначала, щодо прийнятих 2004 року поправок до Конституції України гостро стоїть питання їх сумісності з європейськими стандартами», — йдеться у статті в. о. міністра юстиції.

Прес-конференція на тему «Яких змін потребує Конституція?» — за участю народних депутатів (зліва направо) Валерія Карпунцова (фракція «УДАР»), Руслана Князевича (фракція «Батьківщина»), Володимира Олійника (фракція Партії регіонів), Олександра Голуба (КПУ).

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.