Українці півострова не мають свого телебачення і радіомовлення. Зменшується число вчителів, які викладають українську мову й літературу, скорочуються кафедри в кримському університеті імені Вернадського.
На цьому сумному тлі видаються непереконливими спроби влади, до яких вдаються в Криму, сподіваючись показати: ситуація із кримськими українцями, їхніми мовою, культурою, не загрозлива й усі всім задоволені.
Придумали створити українську національно-культурну автономію, це така форма громадської організації, але на чолі чомусь стали не українці, а... керівники молодіжного крила партії «Единая Россия», так званої «Молодої гвардії», зрозуміло, вони регулярно беруть під козирок і заявляють, що українці спокійно живуть у Криму.
Днями в етнографічному музеї Сімферополя відбулося святкування п’ятиліття від дня відкриття Музею української вишивки імені Віри Роїк. Герой України Віра Сергіївна Роїк прожила довге й насичене життя. Народилася вона в 1911 році в Лубнах Полтавської області, з 1952-го мешкала в Криму, де заснувала свою школу української національної вишивки. Володіла приблизно трьома сотнями технік вишивання народів світу. Померла вона 2010-го, на 100-му році життя, і похована в Сімферополі.
Місцева влада почала цинічно використовувати її образ для того, щоб продемонструвати свою турботу про українців. Торжества були пишними, маса виступів, зокрема творчих колективів. Чиновники й депутати всіляко намагалися підкреслити: «Ось які ми хороші, ось як добре живеться кримським українцям. Навіть музей української вишивки в нас є». Це якщо підсумувати всі ахи й охи на врочистій церемонії. Водночас вони забувають, що Віра Сергіївна насамперед українка й свої нагороди одержувала від держави Україна, у тому числі й найвище звання — Герой України. А музей після її смерті створили також за підтримки й ініціативи української влади, й аж ніяк не російської. Ім’я Роїк використовують як ширму для виправдання того свавілля, яке відбувається в сфері національно-культурних відносин у Криму. Тому святкування п’ятиліття музею й було схоже на фальшивий ювілей, з фальшивими промовами, виступами й усмішками.
Олександр ЗАХАРОВ.
