Кабінет Міністрів провів спеціальне засідання, присвячене питанням дерегуляції, під час якого було скасовано понад 300 урядових актів, які давно втратили актуальність та лише створювали зайвий тиск на бізнес.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зазначив, що після того, як Верховна Рада ухвалила закон, названий «Маски-шоу — стоп!», настав час загалом зупинити «державний рекет контролюючих структур». «Ми скасовуємо ще понад 300 актів і в такий спосіб змінюватимемо підходи, які зупинять і унеможливлять будь-який державний «рекет», — сказав він та наголосив на особистій відповідальності керівників органів влади, які мають контролюючі функції.

Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов повідомив, що одне з ухвалених рішень передбачає лібералізацію умов використання касових апаратів, тож тепер вони будуть обов’язкові лише в тому разі, якщо річний обсяг розрахункових операцій перевищує 500 тисяч гривень. «Кошти, які малий бізнес змушений витрачати сьогодні на придбання касових апаратів, необґрунтовані. До того ж підприємець повинен їх не лише придбати, а й систематично звітувати, витрачаючи й без того обмежені ресурси на заповнення папірців. Це неефективно, тому ми вирішили підняти річний ліміт для операцій без касових апаратів до 500 тисяч гривень», — повідомив М. Нефьодов та додав, що, за підрахунками Офісу ефективного регулювання, економія внаслідок цього рішення для одного суб’єкта господарювання становитиме 22735 гривень, а для економіки України загалом — 34 мільйони гривень на рік.

Також уряд пропонує Президентові скасувати Указ № 436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Після скасування цього указу податківці вже не зможуть систематично штрафувати підприємців за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі; за неоприбуткування чи неповне оприбуткування готівки в касі; за витрачання готівки з виручки, отриманої від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень на виплату зарплати; за перевищення строків використання виданої під звіт готівки; за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжних документів; за використання одержаних в банку коштів не за цільовим призначенням.

Крім того, уряд схвалив розроблену Мінекономрозвитку Стратегію реформування системи державного нагляду (контролю), яка у нинішньому вигляді спрямована на застосування санкцій, а не на запобігання правопорушенням чи мінімізацію ризиків. «99 відсотків перевірок сьогодні фіксують порушення. І це не тому, що бізнес такий недбалий, а тому, що мета перевірок — карати, а не проводити профілактику та гарантувати безпеку», — зазначив С. Кубів.

Запропонована стратегія передбачає переорієнтацію інспекційної системи на запобігання порушень та підвищення відповідальності інспекторів. Зокрема, готуючись до реалізації Стратегії, Державна регуляторна служба та Офіс ефективного регулювання за підтримки Мінекономрозвитку вже запустили пілотний модуль планування заходів державного нагляду. «Це єдиний онлайн-портал, що містить всі плани перевірок, всі вимоги до бізнесу, а також результати самих перевірок та їх оскаржень. За перші 10 днів роботи модуля ним вже скористалися понад 50000 користувачів, отже, запит від бізнесу на такий інструмент існує», — повідомив М. Нефьодов.

Підбиваючи підсумки обговорення, В. Гройсман доручив усім контролюючим органам до 1 квітня 2018 року визначити основні галузеві ризики, яких потрібно уникати підприємцям, та правила проведення і моніторингу результатів перевірок.