Робота місцевої влади може бути ефективною тоді, коли є взаємна довіра між її представниками, зокрема депутатами, і громадою. Істина відома. Як визначають рівень такої довіри за кордоном, наприклад, у Норвегії? Які використовують важелі підвищення результативності роботи місцевої влади? Про це члени Асоціації міст України дізналися під час спілкування зі своїми колегами з Норвезької асоціації місцевих і регіональних влад та фахівцями Норвезького інституту міських і регіональних досліджень. Розмова відбувалася у рамках семінару «Відкритість та взаємодія з громадськістю» у Вінниці.
Спільний проект має назву «Демократія та обґрунтовані рішення на місцевому рівні в Україні» і спрямований на впровадження в нашій державі норвезької практики підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування та якісного надання послуг населенню. Так організатори окреслили суть документа.
— У такій справі дуже важливо аналізувати процес, до того ж двосторонній — яким його бачить і громада, і влада, — зазначалося на зібранні. — Саме такий механізм двостороннього аналізу застосовують у муніципалітетах Норвегії. Отримані результати зіставляють, і роблять висновки.
На цьому наголошувала директор відділу міжнародних проектів норвезької асоціації міст Еліта Цакуле.
Дзеркалом громади і влади назвав один із учасників зібрання підхід норвежців до оцінки ситуації і стану справ у стосунках між владою і громадою. За його образним висловом, владі та громаді треба разом дивитися в дзеркало, щоб побачити себе.
Робити це слід частіше. Придивлятися уважніше.
Однакові питання ставимо обом сторонам
— Ми надаємо можливість нашим муніципалітетам дізнаватися, наскільки жителі довіряють своїм депутатам, наскільки прозора система роботи влади, у який спосіб приймаються рішення, чи дослуховуються політики, наділені владою, обрані людьми, до думки громади, хто впливає на прийняття цих рішень, — каже пані Еліта. — Аналогічні питання ставимо представникам громади. Тобто відбувається опитування обох сторін. Отримані результати порівнюємо. Інформацію використовуємо для поліпшення роботи муніципалітетів. Ще практикуємо обмін такою інформацією між керівниками муніципалітетів. Це є матеріалом для обговорення. Під час спілкування керівники муніципалітетів виробляють спільну думку, домовляються, як вирішити те чи інше наболіле питання.
Термін реалізації згаданого проекту «Демократія та обґрунтовані рішення на місцевому рівні в Україні» розрахований на три роки. Його фінансування здійснює міністерство закордонних справ Норвегії. Вінничанам дещо вже вдалося зробити у рамках спільного документа. Причому за підтримки і безпосередньої участі норвезьких партнерів. Про це учасникам зібрання розповіла заступник міського голови Вінниці Галина Якубович.
Маєш ідею — пропонуй, її підтримають коштами
— З метою залучення представників громади до безпосередньої участі у вирішенні наболілих проблем міста пропонуємо городянам вносити свої пропозиції, якщо вони матимуть важливе значення, підтримаємо їх реалізацію коштами з міського бюджету, — поділилася думками пані Якубович. — Для цього у нас уже другий рік запроваджено так званий бюджет участі громади. По п'ять мільйонів гривень витрачено на реалізацію ідей, що їх внесли мешканці міста. Відбувається все прозоро. Кожну пропозицію детально обговорюють. Ознайомлюються з тим, як її обґрунтовує автор. Потім виносять на розсуд міської громади. Розміщують на сайті міськради. Городяни шляхом голосування підтримують або відхиляють пропозицію.
За словами Галини Якубович, у владі не сподівалися на таку високу активність земляків. Приємно, що так багато людей мають не тільки бажання вирішити ту чи іншу проблему для поліпшення життя в міському середовищі. Майже кожен готовий особисто підставити плече. Так, за пропозицією містян створено iHUB, який є досить відомим в Україні. З його роботою ознайомили учасників зібрання. За підтримки норвезьких партнерів вдалося реалізувати «Електронне врядування», вирішити низку інших питань. Гості ознайомилися і з роботою «Прозорих офісів» міської влади.
— Наші центри з надання адмінпослуг мають свою особливість, — зазначила заступник міського голови. — Їхня діяльність постійно удосконалюється. Робиться це за побажаннями відвідувачів. Частину послуг надаємо в онлайн-режимі. Одним із прикладів таких змін є запровадження посад волонтерів. Вони відвідують на дому тих вінничан, які не мають можливості самостійно добратися до «Прозорого офісу». Це люди похилого віку, немічні, прикуті хворобою до ліжка. Раніше, щоб оформити необхідні документи, вони змушені були залучати нотаріуса. Це коштувало грошей. Волонтери «Прозорих офісів» допомагають їм безплатно безпосередньо за місцем проживання. Документи приносять додому, не потрібно за ними йти до «Прозорого офісу».
— Нові практики розвитку територіальних громад запозичуємо під час спілкування з партнерами із європейських країн, насамперед з побратимами з Польщі, — наголошує Галина Якубович. — Беремо участь у низці проектів Євросоюзу. Адже наше завдання — зробити Вінницю європейським містом.
Завдання проекту досить широкі — від розвитку та вдосконалення демократії на місцевому рівні, поліпшення управління громадами до підвищення якості надання послуг, їх доступності для населення, професійного розвитку кадрів тощо.
Вінниця.
ДОВІДКОВО
У рамках проекту Асоціації міст України та Норвезької асоціації місцевих і регіональних влад, Норвезького інституту міських і регіональних досліджень урядом Норвегії профінансовано 13 міні-грантів у робочій групі «Відкритість та взаємодія з громадськістю». Підтримано діяльність 24 регіональних консультантів об'єднаних територіальних громад (ОТГ) у питаннях надання населенню послуг у галузі освіти, охорони здоров'я та соціального захисту населення. Підготовлено навчальний посібник для депутатів місцевих рад, керівників ОТГ тощо.
