Держбюджет поповнено на 3 млрд 853 млн грн

— Станіславе Сергійовичу, незабаром — кінець року. Курчат, як образно каже народна приповідка, восени лічать. Тож, як спрацювала очолювана вами митниця? І якщо б нинішні цифри порівняти з попередніми періодами?

— Мені подобається ця приповідка, і рахувати курчат, точніше кажучи, інформувати та порівнювати здобутки Закарпатської митниці ДФС за одинадцять місяців нинішнього року й аналогічний період минулого — дуже легко. Ефективна робота працівників митниці — не просто слова. Це підтверджена цифрами позитивна динаміка в надходженнях, оформленні транспортних засобів та вантажів, припиненні порушень митного законодавства. Але звернімося до цифр. Протягом січня-листопада здійснено митне оформлення 4,2 млн транспортних засобів, що дорівнює показнику 2016-го. Водночас поточного року оформлено понад 23 млн тонн вантажів, що на 14,5 тис. тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року. До державної казни спрямовано понад 3 млрд 853 млн грн податків, що більше, ніж торік на 1 млрд 78 млн грн, або на 38,9 відсотка.

За січень-листопад складено 4011 протоколів про порушення митних правил на загальну суму 63 806 679 грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року це більше на 1 752 справи, а вартість предметів правопорушень зросла на 23 343 152 грн.

Крім того, з 1 січня по 30 листопада поточного року нашою митницею до правоохоронних органів скеровано 229 повідомлень про протиправні діяння, що містять ознаки кримінальних правопорушень, для внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань (за аналогічний період минулого року — 240 повідомлень).

— Логічно поставити й таке запитання: Закарпатська митниця за роки української незалежності реформовувалася декілька разів. І входила в різні структури... Як працюється нині під новим дахом потужного фіскального відомства?

— Дійсно, за 26 років існування незалежної України митна система декілька разів зазнавала кардинальних змін, але завжди залишалася невід’ємною ознакою державності. Реформи відбувалися як на рівні центральних органів, що формували та забезпечували реалізацію митної політики держави, так і на рівні територіальних.

Але в будь-якому варіанті підпорядкування та організаційної структури українська митниця виконує функції, що є стабільними впродовж століть: фіскальну, захисну, правоохоронну.

Незалежно від назви органу державної влади, до структури якого входить митниця, основні завдання, що ставляться перед нами керівництвом держави, залишаються незмінними. Це й здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, і протидія контрабанді та порушенню митних правил, і забезпечення справляння митних платежів, і низка інших.

Досьє «Голосу України»

Очільник Закарпатської митниці ДФС Станіслав Балуєв.

Фото автора.

Митна служба має право існувати як самостійна структура

— Як вважаєте, чи повинна митниця такої великої держави, як Україна, бути окремим самостійним відомством — нехай і під егідою Мінфіну? Окремим, не громіздким, а гнучким в управлінні?

— У роботі митниці багато залежить як від швидкості ухвалення управлінських рішень, так і від оперативності їх виконання. Тому, звичайно, зменшення кількості ланок в управлінському апараті позитивно вплинуло б на роботу митної системи загалом та Закарпатської митниці ДФС зокрема.

Упевнений: будь-яке підпорядкування не має впливати на звуження або зміну функцій під час реалізації митної політики держави. Не слід забувати, що попри надзвичайну важливість у сучасних умовах фіскальної функції митниці, залишаються не менш важливі: регулятивна, захисна, правоохоронна, виконання яких може бути покладено лише на митні органи.

Погоджуюся з тим, що митне відомство має бути готове до швидкого реагування на зміни політичної, економічної або соціальної ситуації, що потребує оптимізації структури, чіткої організації діяльності та ефективного управління.

Про достатній потенціал ефективної роботи митних органів свідчить багаторічна практика роботи Державної митної служби України як самостійного державного органу виконавчої влади. Тому вважаю, що незалежно від підпорядкування, самостійно наявна система митних органів має право на існування як ефективний важіль реалізації митної політики України.

Наприклад, з точки зору практичної реалізації проектів реконструкції, що здійснюються в пунктах пропуску «Ужгород — Вишнє Нємецьке» та «Лужанка — Берегшурань». Будь-які організаційні зміни митних органів призводять до тривалої процедури внесення змін до міжнародних грантових контрактів, згідно з якими відбувається фінансування реконструкції за кошти ЄС. Навіть зміна назви юридичної особи будь-кого з учасників має наслідком підписання додаткової угоди, що ухвалюється всіма учасниками. На практиці таке підписання триває не менш як три місяці.

— Кілька років тому Закарпатська чи не першою серед митниць України запровадила електронне декларування товарів. Яка ситуація нині?

— Електронне декларування товарів дуже добре функціонує, його застосовують майже сто відсотків суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Усі розуміють: за електронними сервісами майбутнє, й тому його впровадження надзвичайно швидко отримало позитивні відгуки й масове застосування. Наприклад, у листопаді цього року Закарпатською митницею ДФС здійснено оформлення з використанням процедури електронного декларування у 99,7% до загальної кількості оформлених митних декларацій. Цей показник збільшився на 2,4% порівняно з листопадом попереднього року та є сталим щомісяця. Варто зазначити, що це тільки справа часу, коли ми оформлятимемо всі сто відсотків он-лайн на всіх пунктах пропуску.

— Станіславе Сергійовичу, закарпатські митники віддавна, щоб оперативно влагоджувати всі поточні справи, тісно співпрацюють з колегами із трьох країн: Словаччини, Угорщини, Румунії. Ви також на постійному телефонному зв’язку з керівниками цих сусідніх митних установ? Але часом виникають величезні черги. Особливо це помітно на КПП «Ужгород — Вишнє Нємецьке»...

— Представники митниць працюють по обидва боки кордону. Тож надзвичайно важливо підтримувати постійний зв’язок з нашими колегами, що ми постійно й робимо. Особливо це потрібно, коли є значне накопичення вантажівок, як ми це спостерігали в окремі періоди жовтня та листопада, коли фури стояли на під’їзних шляхах до пунктів пропуску «Ужгород — Вишнє Нємецьке», «Чоп — Загонь» та «Дякове — Халмеу». Слід зазначити, що тільки протягом листопада через пункти пропуску Закарпатської митниці на виїзд за межі України вантажівок пропущено 1417 одиниць. Водночас упродовж аналогічного періоду минулого року було пропущено 818 одиниць. І майже удвічі зросла кількість перевізників із Російської Федерації.

Підрозділи митного оформлення працювали й працюють у штатному режимі, а оформлення транспортних засобів здійснюється в межах установлених часових нормативів — дві години.

Якщо говорити про причини збільшеного навантаження на пункти пропуску з країнами ЄС, то це збільшення трафіка вантажівок, які обирають цей шлях через відсутність у перевізників з Російської Федерації та Білорусі безплатних дозволів на проїзд шляхами Польщі та іншими країнами ЄС. Саме тому вони прямують до Європи через пункти пропуску, розташовані на кордоні зі Словаччиною. Варто ще зазначити, що ситуативне накопичення вантажівок у суботу-неділю зумовлено забороною в сусідніх європейських державах руху фур у вихідні.

Додатковим чинником виникнення черг є також посилені заходи контролю з боку митних органів Словаччини щодо всіх вантажів, які в’їжджають до цієї країни, включно зі скануванням фур. Це все суттєво збільшує час митного оформлення.

Наші митники вживають усіх можливих заходів, щоб перевізники на кордоні витрачали якнайменше часу.

Нині відкриття нових пунктів пропуску — справа надзвичайно потрібна

— Звідси випливає й наступне запитання: коли нарешті розпочнеться реальна реконструкція КПП «Ужгород», місія якого — сполучити західну і східну частини транспортного коридору № 5, що з’єднує Трієст—Любляну—Будапешт—Братиславу зі Львовом і Києвом? Це суттєво розвантажило б потоки насамперед легковиків і додало б велосипедний перехід. Адже необхідні кошти Євросоюз виділив давно...

— Навколо цього питання розмов точиться багато. Але слід чітко говорити про таке. Закарпатська митниця — партнер двох великомасштабних проектів, що реалізуються відповідно до положень Рамкової угоди між урядом України і Комісією

Європейських Співтовариств, підписаної 12 грудня 2006 року в Брюсселі, та Угоди про фінансування спільної операційної програми транскордонного співробітництва «Угорщина—Словаччина—Румунія—Україна 2007—2013 роки», продовженої на наступні періоди.

Безпосередньо реконструкція пасажирської ділянки пункту пропуску «Ужгород — Вишнє Нємецьке» здійснюється в рамках підписаного 2013-го міждержавного грантового контракту (загальна сума проекту 7 550 000 євро), сторонами якого є фінансовий директорат та міністерство фінансів Словацької Республіки, а з нашого боку партнерами виступають Державна фіскальна служба України та Закарпатська митниця ДФС. У квітні 2013 року згідно з умовами цього контракту на рахунки митниці надійшов авансований платіж у сумі 2 363 891,72 євро, що становив 90 відсотків коштів першого року фінансування.

За результатами проведення у вересні 2015-го процедури відкритих торгів укладено угоду з українською будівельною організацією та реально розпочато реконструкцію. Однак через істотні порушення підрядником умов угоди щодо термінів виконання робіт, митниця була змушена в односторонньому порядку відмовитись від його послуг.
2016 року була розпочата нова тендерна процедура, однак через те, що від Європейської комісії до кінця року не надійшла інформація про продовження терміну дії проекту на нинішній рік, її було скасовано. Фактично нинішнього року дія програми була призупинена.

Водночас митницею оголошено процедуру закупівлі для визначення генпідрядника та укладання договору на випадок ухвалення Європейською комісією рішення про відновлення та продовження дії програми на 2018 рік. Однак з тих самих причин, що й попереднього року, митниця була змушена скасувати тендер.

Наразі питання щодо можливості продовження дії програми не вирішене, у зв’язку з чим митницею подано пропозицію щодо здійснення фінансування будівельних робіт за рахунок державного бюджету України.

Для мене завершення реконструкції пунктів пропуску є одним з пріоритетів у роботі й перебуває на постійному контролі, а відновлення будівельних робіт залежить виключно від визначення джерела фінансування: будуть це кошти Євросоюзу чи державної казни України.

— На українському кордоні в межах Закарпаття діє дев’ятнадцять КПП. Потреба збільшення їхньої кількості — найперше зі Словаччиною — явно назріла. Відомо, що в перспективі їх число заплановано подвоїти. Коли це стане реальним?

— Безперечно, що в умовах євроінтеграційних процесів та з урахуванням надання українським громадянам безвізового режиму з країнами ЄС, питання відкриття нових пунктів пропуску надзвичайно актуальне. І хоча розбудова митного кордону є одним із завдань митниці, відкриття нових пунктів пропуску залежить не лише від її бажання. Це комплексне питання, вирішення якого починається з укладання міжнародного договору із суміжною державою та включає будівництво й облаштування інфраструктури не лише для митного оформлення. У пункті пропуску здійснюються інші види контролю, зокрема прикордонний, діє сервісна зона для обслуговування пасажирів, а місцева влада має забезпечити належне функціонування транспортної мережі — під’їзних шляхів.

Нещодавно проведено комплексний аналіз можливості відкриття на Закарпатті нових пунктів пропуску з усіма суміжними країнами, за результатами якого перспективними можна вважати 18 пунктів пропуску. Це, зокрема, на українсько-словацькій ділянці кордону: «Забрідь — Улич», «Соломоново — Чієрна» та «Сторожниця — Загор» (або «Паладь-Комарівці — Руське»); на українсько-польському відрізку кордону: «Лубня — Волосате»; на українсько-угорському: «Велика Паладь — Нодьгодош» та «Дийда

— Берегдароц»; на українсько-румунському: «Біла Церква — Сігету» та «Хижа — Тарна Маре» — нині тут є пішохідний пункт пропуску, але він не діє у зв’язку з руйнуванням мосту через Тису, що сполучає країни.

— Уже п’ять років діє новий Митний кодекс України. Чи виправдали себе запроваджені європейські норми та стандарти на українських кордонах? І чому постало питання все-таки зменшити дозволену суму на ввезення товарів без оподаткування з 500 євро до 300?

— Митне законодавство усіх європейських країн передбачає спрощений порядок переміщення громадянами речей через кордон, у тому числі враховується можливість ввезення певної кількості товарів із звільненням від оподаткування. Однак впровадження європейських норм та стандартів не слід ототожнювати з механічним перенесенням окремих положень нормативно-правових актів у вітчизняне законодавство.

Упродовж останніх двох десятиліть українське митне законодавство зазнало суттєвого оновлення за рахунок імплементації норм міжнародних конвенцій та договорів з митних питань. Сучасний Митний кодекс України відповідає рекомендаціям

Всесвітньої митної організації й закріплює, серед інших, такий принцип здійснення митної справи як дотримання прав і охоронюваних законом інтересів осіб. Виходячи саме з інтересів фізичних осіб, запроваджено систему норм, що регулюють особливості пропуску та оподаткування товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. Існували такі пільги й у попередні періоди, проте до 2012 року норма ввезення товарів, що переміщувалися громадянами без оподаткування, становила лише 200 євро.

Сьогоднішні правила пропуску товарів передбачають можливість ввезення без оподаткування певної кількості товарів, обсяги яких залежать у першу чергу від того, через який пункт пропуску прямує пасажир. Так, у випадку ввезення громадянами у ручній поклажі або супроводжуваному багажі товарів через пункти пропуску на державному кордоні, призначені для повітряного сполучення, без оподаткування можуть бути пропущені товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 1000 євро, а для товарів, що переміщуються через будь-які інші види пунктів пропуску, така вартість не повинна перевищувати 500 євро. Та на обидва способи розповсюджується обмеження щодо ваги таких товарів — до 50 кілограмів.

Слід зазначити, що вказані норми значно перевищують аналогічні пільги, які надаються громадянам у країнах Євросоюзу. До прикладу, у Великобританії без сплати мита можна везти товари на суму 390 фунтів (при в’їзді по морю або літаком) і 270 фунтів (під час подорожі наземним видом транспорту). Німеччина та Франція дозволяють увозити товари загальною вартістю не більш як 175 євро. Польське та італійське законодавство — до 175 євро на дорослу особу і 90 євро на дитину віком до 15 років.

Словаччина пропускає на 300 євро при перетині кордону суходолом або 430 євро через аеропорт. В Угорщині максимальна вартість товарів без сплати мита для повітряних туристів обмежується 430 євро, в решті випадків — 300 євро, при переміщенні товарів неповнолітніми до 15 років — 150 євро.

Як бачимо, обсяги товарів, визначені до переміщення громадянами через митний кордон України без оподаткування, значно перевищують аналогічні норми в країнах ЄС, а їх розміри потребують зменшення не лише з огляду на гармонізацію митного законодавства до вимог міжнародних стандартів, а й через достатньо високий рівень економічної небезпеки від запровадження таких пільг.

На жаль, нині митниці ДФС не мають у розпорядженні достатніх механізмів для забезпечення у пункті пропуску перевірки відомостей про використання ввезених громадянами товарів виключно для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.

Найпоширеніші серед контрабанди — сигарети й пальне

— Про хабарництво й корупцію громадськість й іноземні партнери та інвестори мовлять багато. Як справи на Закарпатській митниці?

— Мною, як керівником Закарпатської митниці ДФС, реалізовуються всі передбачені законодавством можливості впливу до посадових осіб митниці, які свідомо порушують нормативно-правові акти, а також заходи, спрямовані на усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень, викорінення фактів корупції та отримання неправомірної вигоди. Водночас на митниці організовано роботу, спрямовану на формування професійної етики та належної культури поведінки з боку посадових осіб при митному оформленні громадян та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Упродовж поточного року проведено 62 тематичні перевірки, тривають вони ще по 34 випадках.

За цей самий період ініційовано 51 дисциплінарне провадження, у тому числі службові розслідування, у тридцятьох випадках встановлені порушення в діях працівників. Дев’ятьом посадовим особам оголошено зауваження, 39 — догани, а три працівники звільнені.

— Майже щодня митники ловлять контрабанду. Що найчастіше «ловиться», які найпам’ятніші випадки діянь контрабандистів і наскільки часто вони вхитряються оновлювати свій арсенал?

— Цілеспрямована аналітична та пошукова робота посадових осіб митниці щодо виявлення незаконного переміщення товарів через кордон заслуговує на досить позитивну оцінку. Від початку року виявлено та задокументовано понад чотири тисячі фактів порушень.

Найпоширенішими серед предметів, які намагаються незаконно перемістити до країн Євросоюзу, залишаються сигарети та пальне, а звідти до нас везуть харчові продукти, одяг та промислові товари.

До найцікавіших та найрезонансніших затримань хотілося б зарахувати такі: у лютому на українсько-угорському кордоні виявлено приховані 21 080 пачок цигарок вартістю 532 600 грн, які переміщувалися в спеціально виготовлених схованках вантажівки та напівпричепа; припинено незаконне переміщення елітного автомобіля «Tойота» вартістю майже 900 тис. грн за підробленими документами; у березні — 25,5 кілограма бурштину в туриста з Китаю, що слідував до Угорщини потягом «Чоп — Будапешт».

Вартість вилученого товару становила понад мільйон гривень; у квітні на українсько-румунському кордоні було виявлено 28 600 пачок цигарок на 563 743 грн, яку під виглядом дипломатичного вантажу намагався незаконно перемістити громадянин Монголії; у травні в Україну хотіли ввезти меблів на більш як мільйон гривень за неправдивими документами; у вересні на українсько-словацькому вилучено приховані у лісоматеріалах цигарки вартістю понад півтора мільйона гривень...

Траплялися випадки ввезення набоїв, вогнепальної зброї та наркотичних речовин.

На завершення нашої розмови, користуючись нагодою, хочу через авторитетну газету «Голос України» привітати колег, друзів, всіх українців зі світлими, радісними й очікуваними зимовими святами — Різдвом Христовим і Новим роком! Зичу всім упевненості та оптимізму, щастя й здоров’я в прийдешньому році!

Підготував інтерв’ю Василь НИТКА.

Закарпатська область.