У Києві в музеї Миколи Лисенка відбувся пам’ятний вечір, присвячений оперному співакові та бійцю-добровольцю Василеві Сліпаку, який загинув на Донбасі. Друзі й побратими ділилися спогадами про нього. Крім того, читали вірші заслужений артист України Олександр Ігнатуша та поетеса Катерина Волошина, виступили камерний дитячий хор та піаністка Людмила Чичук, яка особисто знала і багато співпрацювала з Василем на волонтерській ниві.
20 грудня — день народження Василя Сліпака. Йому мало б виповнитися 43 роки. Лише 43. Він 19 років співав у Паризькій опері. І міг би ще співати. Бо з дитинства Василь пов’язав своє життя зі співом, коли дев’ятирічним долучився до хорової капели «Дударик». З нею він об’їздив майже 20 країн та виступав на найвідоміших світових сценах, зокрема у Карнегі-холі та Соборі Паризької Богоматері. Згодом — навчання у Львівській національній музичній академії ім. М. Лисенка, численні фестивалі в Україні та за кордоном. І ось — у 1997 році молодий (і єдиний в Україні!) контртенор Василь Сліпак успішно проходить конкурс та стає солістом Паризької національної опери. Блискуча кар’єра та любов публіки, десятки ролей, перемог і відзнак... Тореадор та Фігаро, Дон Жуан та Мефістофель — лише в основному доробку співака понад 20 партій. Загалом 19 років Василь прожив у Парижі і міг би жити та творити й надалі.
Але тут почалася війна, і Василь як український патріот не міг бути осторонь. Він організував тоді безліч волонтерських проектів і фактично всі свої кошти витрачав на допомогу. А згодом і сам подався на фронт. До речі, на вечорі його пам’яті побратими розповідали, що на війні навіть після тяжкого нічного бою він прокидався вранці першим і починав розспівуватися. Кажуть, навіть трішки злилися тоді на нього за ранній підйом, бо ж спати доводилося по три-чотири години. А от із кумедного побратими розповіли, що на фронт Василь приїхав з валізою на колесах. Мабуть, з тією, з якою він їздив на гастролі по всьому світу. Фатальна поїздка на Донбас була для Василя Сліпака вже третьою. 29 червня 2016 року ворожа куля обірвала життя нашого геніального земляка. «Це так мало і так багато — любити свою землю», — повторював Василь Сліпак. Яка ж потвора ця війна!
Марина КРИВДА.
Фото radiosvoboda.org.
