Парламентська хроніка
Ранкове засідання 22 грудня
Відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій нагадав, що саме цього дня сто років тому було створено Генеральне секретарство міжнародних справ Української Народної Республіки. Фактично це стало початком створення сучасної української дипломатичної служби, наголосив він і привітав дипломатів — «захисників України на міжнародному фронті».
Олег Ляшко, Максим Бурбак.
Олександр Бакуменко, Віктор Король.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
«У ці хвилини наші дипломати зміцнюють світову антипутінську коаліцію і надійно тримають дипломатичний фронт, — сказав глава парламенту. — Щиро дякуємо і вітаємо вас зі святом». Також народні обранці оплесками вшанували професійне свято енергетиків.
Перед урядовою годиною із трибуни законодавчого органу на вимогу двох фракцій виступив представник «Самопомочі» Єгор Соболєв. Він зачитав листа, надісланого батькам дружини народного депутата. У ньому містяться погрози розправитися із дітьми парламентарія через його громадську діяльність, а саме за «проведення маршів та дестабілізацію ситуації в країні». Саме послання Є. Соболєв обіцяв передати правоохоронцям, а до автора звернувся зі словами про те, що «залякати українців не вдасться», у тому числі, і його. Народний депутат побажав здоров'я всім родинам і дітям в Україні.
Від Кабміну спочатку виступив міністр культури Євген Нищук. Він нагадав, що цей рік розпочався із проведення функціонального аудита міністерства. У цьому допомогла європейська комісія в рамках реалізації проекту технічної допомоги «ЄС — культура й креативність». Це був пілотний проект, каже він, а тепер у програмі реформування державної служби беруть участь десять міністерств. За словами чиновника, нині головні тенденції у мінкульті — це «використання нових технологій у реалізації культурної політики, активізація та впровадження креативних індустрій, як складової економіки країни, впровадження нових культурних практик у рамках децентралізації». Серед досягнень Є. Нищук назвав те, що керівників закладів культури тепер обирають за конкурсом. Проте процедура потребує удосконалення, зауважив він, звернувшись до парламентаріїв із проханням невідкладно внести та ухвалити зміни до відповідних законів, які вже подано у Верховну Раду. До роботи над формуванням культурної політики залучається громадянське та експертне середовище, і нині вже ніхто не звинувачує міністерство в закритості та непрозорості прийняття рішень, запевнив його очільник. Разом він подякував усім учасникам процесу, назвавши його базовим у реалізації положення про те, що джерелом влади є народ.
Для впровадження системи рівних можливостей для учасників культурного процесу у міністерстві працюють над створенням інституцій нового типу. Як от, наприклад, Інститут книги. Нині за його активним формуванням «з надією спостерігають бібліотеки, видавництва та вся наша читаюча нація», наголосив Є. Нищук. Цього року з бюджету виділили 48,7 мільйона гривень на закупівлю україномовних книг та поповнення фондів публічних читалень. До Мінкультури надійшли пропозиції від 117 видавництв, а перелік пропонованих видань становив понад дві тисячі назв. Громадська експертна рада відібрала 138 назв видань.
Міністр культури подякував парламентаріям за ухвалення законів про державну підтримку української кінематографії та про культурний фонд. Зміни торкнулися й норм, які стосуються мистецької освіти. Так, вдалося закупити музичних інструментів та нового обладнання на суму майже десять мільйонів гривень. В той же час Мінкультури постійно інформує ЮНЕСКО з приводу загрозливої ситуації, яка склалася на тимчасово окупованих територіях.
Перший заступник міністра економічного розвитку й торгівлі Максим Нефьодов акцентував увагу на такому пріоритетному напрямку роботи уряду, як підтримка українського бізнесу та покращення бізнес-клімату. За дев'ять місяців 2017 року обсяг реалізованої промислової продукції зріс на 25 відсотків, порівняно з аналогічнимперіодом минулого року. У галузі металургії та машинобудування цей показник підвищився на 26 відсотків, на 24 відсотки зросло виробництво металообробних машин і верстатів, на 34 — виробництво машин і устаткування спеціального призначення. Цього року пройшло три «дерегуляційні Кабміни», на яких прийняли понад 40 рішень, скасувавши більш як 450 застарілих актів, що створювали перешкоди для розвитку підприємництва і збільшували витрати на ведення бізнесу.
Уряд розпочав реформу інспекційної системи, нагадав перший заступник міністра. «Українські виробники мають бути захищені від рекету контролюючих органів, а вимагання грошей чиновниками під час перевірок необхідно викорінити як явище», — наголосив він. Натомість система контролю і нагляду передусім має гарантувати безпеку споживачам і навколишньому середовищу. Водночас майже сто відсотків перевірок бізнесу нині фіксують порушення. Це означає, що від них можна взагалі відмовитися і просто поштою висилати штрафи, іронізував чиновник.
Щоб зарадити ситуації, уряд нині працює над індивідуальним переліком вимог до кожного виду бізнесу, визначаючи найважливіші. Паралельно впроваджуватимуть систему ризик-менеджменту, щоб інспектори ходили не туди, куди їм заманеться, а в місця, де існують реальні загрози. Втілення намірів у життя, вважають у міністерстві, дозволить зменшити рівень корупції, скоротити витрати з бюджету на роботу інспекційної системи та покращить безпеку підприємців. Останні отримають конкретний чек-лист, за яким зможуть проводити самоконтроль, а держава отримає вищу якість продукції. Основну частину цієї реформи мають намір втілити вже наступного року, але працюватимуть над нею і надалі.
М. Нефьодов подякував парламентаріям за продовження мораторію на проведення перевірок та за сприяння у зменшенні тиску на бізнес.
Далі година запитань до уряду проходила за експериментальною схемою, яку напрацювали під час спільних дискусій з європарламентаріями. Так, спочатку запитання до членів Кабінету Міністрів могли поставити представники фракцій, а тільки потім окремо народні депутати. Спілкуючись із парламентаріями, Прем'єр-міністр Володимир Гройсман прокоментував ситуацію зі шпигуном, якого виявили в штаті міністерства закордонних справ. Ця людина пройшла достатньо серйозний службовий шлях не тільки в МЗС, а й в адміністрації Президента та Верховній Раді. Його підозрювали в співпраці з іноземними спецслужбами не один місяць, зауважив В. Гройсман. Увесь цей час він був під повним моніторингом СБУ за сприяння Прем'єр-міністра. Тільки-но зібрали достатньо інформації, його затримали, і тепер вестиметься слідство. Втім той, кого звинувачують у шпигунстві, не мав жодного доступу до державних таємниць, наголосив В. Гройсман.
Під час заключного слова наприкінці години уряду Прем'єр-міністр Володимир Гройсман подякував народним депутатам за 2017 рік, а також «за справедливу і несправедливу критику». «Нам вдалося реалізувати багато планів, — сказав він. — Коли ми говорили про осінь реформ, мабуть, мало хто вірив, що нам вдасться провести і освітню, і пенсійну, і медичну реформу, а також ухвалити багато інших важливих рішень». Очільник Кабміну спрогнозував, що наступний рік теж не буде простим, але громадяни все ж зможуть відчути значне економічне зростання. «Наші посади не довговічні, тільки наші справи мають бути довговічними», — зауважив він, закликавши парламентаріїв до подальшої плідної співпраці без політичних прапорів. Окремо
Прем'єр-міністр подякував українському народу за те, що «сварить, критикує і підтримує». Після години запитань до уряду Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко зачитала 302 запити народних депутатів. А після перерви парламентарії виступали з трибуни з різних питань. Тоді останнє цьогорічне засідання Верховної Ради закрили. Однак у наступному 2018-му пройде ще один пленарний тиждень цієї сесії.
Учора в сесійній залі вітали з днем народження народного депутата Дениса Дзензерського.Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
