До зростання ВВП додасться майже 1,1 відсоткового пункту (в. п.). Безробіття скоротиться на 0,4 в. п. Імпорт зменшиться на 4,4 в. п. І все це позитивно позначиться на торговельному балансі, промисловому виробництві та доходах українців. За 5—7 років.

 

Президент Української асоціації виробників електротехніки Олександр Громико, народний депутат України, виконавчий директор Національного комітету з промислового розвитку України Анатолій Гіршфельд, один з авторів законопроекту № 7206 народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник, генеральний директор ТОВ Smart Maritime Group («Смарт Мерітайм Груп») Василь Федін (зліва направо).

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

А відбуватиметься все завдяки «вдосконаленій моделі публічних закупівель із багатофакторною оцінкою тендерних пропозицій, яка надаватиме перевагу продукції з вищою місцевою складовою». Тобто український товар, беручи участь у тендері, матиме істотну цінову перевагу перед таким само, але на 100 відсотків імпортним.
Такі перспективи бачать автори законопроекту № 7206 «Купуй українське, плати українцям!», коли він запрацює, і про це говорили на прес-конференції в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна».
Прийнятий 7 грудня у першому слуханні законопроект № 7206 викликав широку і жорстку дискусію в колі фахівців та експертів ще задовго до його внесення до порядку денного засідань Верховної Ради, а після ухвалення 241 голосом — і поготів.
Максим Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, наголошує, що положення цього документа прямо порушують Угоду про асоціацію з ЄС і норми СОТ. Ідеть про те, що законопроект нібито створює корупційні ризики.
Говорять також про лобіювання інтересів окремих груп великих компаній. Водночас бізнесмени підтримують ідею допомоги вітчизняному виробнику, але іншими методами: боротьбою з корупцією, зменшенням податків, бюрократії та впливу державних органів.
Автори законопроекту № 7206 «Купуй українське, плати українцям!» називають усі закиди опонентів «міфами», докладають зусиль, щоб їх розвінчати, й мають свої зауваги та претензії до роботи профільного міністерства зо-крема.
Саме цьому була присвячена нещодавня прес-конференція за присутності одного з авторів законопроекту № 7206 народного депутата України, голови Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктора Галасюка, народного депутата України, виконавчого директора Національного комітету з промислового розвитку України Анатолія Гіршфельда, голови Ради Федерації роботодавців України Дмитра Олійника, президента Української асоціації виробників електротехніки Олександра Громика, генерального директора ТОВ Smart Maritime Group («Смарт Мерітайм Груп») Василя Федіна.
Рефреном заходу стала теза про те, що Україна потребує негайного переформатування системи державних закупівель. Бо наразі українські державні закупівлі значною мірою працюють на розвиток економік інших країн та на добробут їх громадян, вважає один з авторів законопроекту № 7206, заступник лідера РПЛ з економічної політики Віктор Галасюк. «Річний обсяг публічних закупівель, що здійснюється за гроші платників податків, сягає 275 мільярдів гривень, а це майже 12 відсотків ВВП України. І хоча понад 99 відсотків учасників тендерів — це українські компанії, частка імпортної складової під час держзакупівель оцінюється експертами у 38 відсотків (понад 100 мільярдів гривень на рік). Для порівняння: частка імпортної складової під час державних закупівель в інших країнах в рази менша: в Японії та США — нижче 5 відсотків, в ЄС — у середньому 7,9 відсотка, а в нас — 38 відсотків! Що це означає? Купуючи за кордоном товари, які Україна виробляє або здатна виробляти сама, ми даруємо іншим країнам наш виробничий розвиток, робочі місця, інвестиції, податки та нормальне економічне майбутнє! Натомість лишаємося боржником та експортером сировини, робочих рук і талантів. Саме тому ми з Олегом Ляшком та однодумцями внесли в парламент законо-проект № 7206 «Купуй українське, плати українцям!», що був підписаний більш як 30 депутатами з різних фракцій та груп і який уже ухвалено в першому читанні», — зазначив Віктор Галасюк.
Про необхідність державної підтримки виробників казав і Анатолій Гіршфельд. «Усі цивілізовані країни захищають свої ринки. А Україна, маючи надзвичайну ситуацію в економіці і втративши у ВВП зі 180 мільярдів до 90 мільярдів, ще дискутує на тему «Чи будемо ми захищати внутрішній ринок». Тим паче що Прем’єр-міністр України не тільки підтримує законопроект «Купуй українське, плати українцям», а й ставив завдання щодо вироблення механізмів преференцій українським виробникам у розмірі не менш як 15 відсотків ще рік тому, нагадав керівник Національного комітету із промислового розвитку.
Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник запевнив присутніх на прес-конференції, що законопроект № 7206 у жодному разі не суперечить міжнародним зобов’язанням України в рамках СОТ та Угоди про зону вільної торгівлі України з ЄС. Адже документ підпадає під виключення із загальних правил саме як захід макроекономічної стабілізації. «Світова практика визнає ефективність застосування у критичних ситуаціях механізму публічних закупівель для невідкладного вирішення питань зайнятості, платіжного балансу, відновлення окремих секторів економіки та регіонів. Україна має право та зобов’язана захищати інтереси вітчизняних товаровиробників і власних громадян.
Для прикладу: законодавство про держзакупівлі США в галузі інфраструктури та транспорту передбачає, що цього року складова продукції американських підприємств повинна становити 60 відсотків, у 2018—2019 роках — 65, у 2020 році — 70 відсотків.
У Китаї закон про держзакупівлі виділяє три винятки під час закупівлі імпортної продукції: коли вона не виробляється в країні, коли постачатиметься виключно за кордон та в разі, коли це передбачено іншими законами. У Туреччині під час здійснення публічних закупівель національна складова повинна становити не менш як 15 відсотків. У країнах ЄС, згідно з відповідною директивою, впроваджено норму, що в разі, коли ціна нижча від порогових закупівель, впроваджуються інші правила публічних закупівель.
У глобальному світі країни ведуть себе як корпорації. Вони конкурують між собою — за ринки, мізки, інвестиції, інновації, додану вартість. Тому Україні не потрібно соромитися теж відстоювати свої національні інтереси», — наголосив Дмитро Олійник.
На необхідності вдосконалення системи ProZorro акцентував увагу президент Української асоціації виробників Олександр Громико, який також є акціонером компанії, що випускає побутову техніку під ТМ «Saturn». На власному досвіді підприємець переконався, що його продукція, яка випускається в повному циклі, сьогодні щодня програє у ProZorro тендери компаніям, які завозять таку техніку, в тому числі й контрабандно. Тому вітчизняним виробникам украй важлива ця, хоча б 11-відсоткова, цінова перевага, впевнений Олександр Громико, й ухвалення такого закону свідчитиме, що уряд таки опікується інтересами українських виробників.
Упевнене припущення, що тендери на державних закупівлях прописуються в інтересах іноземних компаній, висловив генеральний директор ТОВ «Смарт Мерітайм Груп» Василь Федін, навівши приклад із минулорічною участю в тендері Адміністрації морських портів України з будівництва нафтосміттєзбирача, де вони перемогли, запропонувавши найнижчу ціну. А цього року АМПУ змінила умови, встановлюючи критерій оплати «по завершенню будівництва». «Побудувати судно коштує 20—23 мільйони євро. Я особисто обійшов усі банки. Якщо у 2012 році за майно, яке ми пропонували як заставу, нам давали кредит у 50 мільйонів доларів США, то сьогодні нам пропонують лише 5 мільйонів доларів. Так ми залишилися «за бортом». Це не державницький підхід, тим паче за таких високих кредитних ставок, як у нас, — 20—25 відсотків річних, на відміну від 3—7 відсотків у Європі», — констатує підприємець.
Вигадкою називає думку опонентів про нібито обмеження, а то й заборону імпорту в законо-проекті «Купуй українське, плати українцям» Віктор Галасюк. «Насправді це дуже розумна економічна формула, яка прив’язує цінову перевагу до рівня локалізації продукції. До другого читання, яке може відбутися навесні, ми пропонуємо істотний компроміс — максимальну цінову перевагу для української продукції на рівні 11 відсотків на відміну від прийнятого в першому читанні показника мінімум 25 відсотків», — роз’яснив голова комітету. Закон стосуватиметься не всіх товарів, а окремого переліку, який буде згодом затверджено урядом. «Ми з виробниками надамо свої пропозиції КМУ, але, на наше переконання, це першочергово мають бути літаки, кораблі, гелікоптери, вагони, трамваї, автобуси, сільгосптехніка, турбіни, інша продукція машинобудування й приладобудування та їх складові», — розповів народний депутат.
Заступник лідера РПЛ з економічної політики також наголосив, що ініціатори «Купуй українське, плати українцям» наполягатимуть на п’ятирічному плануванні держзакупівель та регулярному звітуванні МЕРТ стосовно їх структури й імпортної складової.
Отже, картина, змальована під час прес-конференції одним з авторів законопроекту та лобістами його, скидається на справжню. Непокоїть саме той пункт із визначенням переліку товарів для держзакупівель. Бо саме він може швидко дати відповідь на запитання: «Кому це було треба? І чому частина фахівців та експертів так затято опонують цьому законопроекту?».
Тим часом спікери не раз підкреслювали, що відкриті до конструктивного діалогу та дискусій щодо кожного пункту законо-
проекту № 7206. І найперше — з Міністерством економічного розвитку і торгівлі.
«Голос України» готовий на своїх шпальтах стати майданчиком для такої публічної дискусії.

ДОВІДКОВО

Федерація роботодавців України, Український союз промисловців і підприємців, Торгово-промислова палата України, Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України, Українська асоціація виробників та Ліга оборонних підприємств України офіційно звернулися до парламенту та Прем’єр-міністра України, висловивши всебічну підтримку законопроекту № 7206 «Купуй українське, плати українцям». До лав цих об’єднань входять десятки тисяч підприємств, що генерують понад 80 відсотків ВВП України та представляють усі сектори та галузі національної економіки.