Росія продовжує нарощувати в окупованому Криму свої ударні угруповання.
Як уже повідомляв «Голос України», на початку грудня у Феодосії розгорнуто десантно-штурмовий батальйон російських повітряно-десантних сил, який стане основою для розгортання на півострові цілого полку ПДВ до 2020 року. Десантники — це не оборона, це завжди напад. Оскільки загроз із поза окупованого Росією Криму не спостерігається, то очевидно, що нарощування військового угруповання РФ націлене на прикордонну Херсонську область. Тим більше, що один із підрозділів батальйону ДШБ дислокуватиметься в Джанкої, а це трохи більше 30—40 кілометрів до селища Чонгар, Генічеська й майже 160 кілометрів від Мелітополя. У Джанкої також розміщено і полк ударних вертольотів, які регулярно роблять вильоти в прикордонні з Херсонщиною території Криму.
До того ж Росія доповнює раніше розгорнуте угруповання ракетних комплексів С-400 «Тріумф». Це новітня система, яка здатна не тільки збивати повітряні цілі — від крилатих ракет до літаків, виконаних за технологією Stealth («Стелс») на висоті від п’яти метрів і на дальності до 400 кілометрів, а також «працювати» і по наземних цілях. Тобто таким чином під загрозою перебувають усі розташовані поблизу Кримського півострова українські аеродроми та літаки, що злітають із них.
На початку цього року під Феодосією були поставлені на чергування перші С-400, а днями командувач 4-ї армії ППС і ППО Росії Віктор Севастьянов повідомив, що на півострів додатково перекинуто ще кілька таких зенітно-ракетних комплексів, постановку на бойове чергування яких заплановано на січень 2018 року.
Разом із поставками нового озброєння Міноборони Росії активно використовує «націоналізовані» кримські заводи військово-промислового комплексу. Йдеться про керченський суднобудівний завод «Затока» і феодосійський суднобудівний завод «Море». Ці підприємства передані в управління російським компаніям. На них уже закладено новітні судна для військово-морського флоту Росії. Приміром, на заводі «Море» 19 грудня почато виробництво малого ракетного корабля «Вихор» (проект «Каракурт»). Корабель оснащується комплексом високоточної ракетної зброї та сучасними артилерійськими комплексами. Тут планують випустити 18 виробів цього проекту.
У принципі, на основних суднобудівних заводах півострова можуть робити судна будь-якого типу та класу, крім підводних човнів. Субмарини, які роблять у Санкт-Петербурзі, поставляються на Чорноморський флот, головна база якого перебуває в Севастополі.
Крим поступово перетворюється на наступальний плацдарм. Це підтверджує й віце-прем’єр Росії Дмитро Рогозін, який курирує «оборонку». Не так давно він сказав: «Ми знаємо точно, де ми недопрацювали, але загалом Крим сьогодні має вигляд не просто як територія, куди із задоволенням приїжджають і відпочивають із усією Росії і, сподіваюся, з інших країн, а й великий плацдарм сучасної промисловості, що вже забезпечує себе». Звичайно, він мав на увазі промисловість військову.
Євгеній КОЛИШЕВ.
Фото автора.
Сімферополь — Київ.
ЕКСПЕРТНА ДУМКА
Підготовка до атаки чи демонстрація можливостей?
Мілітаризація анексованого РФ Криму, що триває, говорить про можливість швидкого посилення берегових військ Чорноморського флоту й активну підготовку до висадження на узбережжя України комбінованого морського та повітряного десантів або про демонстративне створення такої загрози. Такий висновок зробив член Експертної ради Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Юрій Бараш у дослідженні «Чорноморський флот Росії та кримське угруповання військ (сил)».
Експерт нагадує, що бойові операції ЧФ за минуле десятиліття чинились під час російсько-грузинської війни (2008 р.), окупації Росією Криму (2014 р.) і воєнної операції Росії в Сирії, яка почалася у 2015 р.
Згідно з висновками Юрія Бараша, бойові та «гібридні» операції російського ЧФ у перспективі можуть включати «потенційний великий наступ на Україну із Криму з висадженням комбінованого морського й повітряного десантів біля Перекопа й Чонгара, розгром українських військ, що там обороняються, і прорив через перешийок і півострів створеного в Криму угруповання російських сухопутних військ».
Такий розвиток подій аналітик вважає малоймовірним і можливим лише як частину повномасштабної війни Росії проти України або широкомасштабної операції при «створенні сухопутного коридору в Крим», коли кримське угруповання діятиме разом з наступаючими зі сходу військами РФ.
При цьому Бараш каже, що будівництво керченського мосту знімає таке завдання. Проте він не виключає демонстративного створення під приводом навчань великого угруповання сухопутних військ у Криму для тиску на Україну з метою добитися політичних поступок.
