За рішенням Ради національної безпеки та оборони України та на виконання наказу Президента з нового року на кордонах України має запрацювати автоматизована система фіксації біометричних даних для громадян Російської Федерації та ще 70 країн Азії й Близького Сходу, визначених переліком Міністерства закордонних справ, а також осіб без громадянства. У зв’язку з цим на прикордонних пунктах: на залізниці, в аеропортах і на автотранспортних переходах громадяни 70 держав, зокрема і РФ, при в’їзді до України будуть зобов’язані, крім сканування паспорта, здати також відбитки пальців. А поки що таку систему, яка вже працює в тестовому режимі, перевірили на собі журналісти, зокрема і кореспондент «Голосу України». Відбувалося це на пункті пропуску «Гоптівка» (прикордонний пункт Україна—Росія під Харковом) та в міжнародному аеропорту «Харків».

Тестування системи проходить успішно.

На момент нашого прибуття на пункті «Гоптівка» вже все було готово до прийому іноземних гостей. Як повідомила прес-секретар Східного регіонального управління ДПСУ Оксана Іванець, обладнання та програмне забезпечення для реалізації цього проекту було поставлено своєчасно і в повному обсязі, тож жодних сумнівів у тому, що система з нового року успішно запрацює, немає. А поки що прикордонники проводять її тестування. Загалом процедура перетину кордону не займатиме більше часу, ніж це було раніше. Після сканування паспорта, треба буде здати також відбитки пальців. Для цього до сканера прикладається спочатку чотири пальці правої руки, а потім окремо великий. Сканер їх зчитує і вводить до системи. До речі, в програмі є варіант, коли, приміром, у людини відсутня якась фаланга або накладено гіпс тощо. Це також буде відображено.

Інспектори Держприкордонслужби тим часом здійснюють перевірку документів, у тому числі й за базами Інтерполу, а отримана за допомогою спеціальних пристроїв (сканерів) інформація (відбитки пальців) надходить до підсистеми обробки біометричних даних. Через інтегровану міжвідомчу автоматизовану систему обміну інформацією «Аркан» дані потрапляють до Національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби. Якщо ж під час такої перевірки у людини не виявлено проблем із українським чи міжнародним законодавством (про що система повідомить автоматично), вона спокійно може перетинати кордон.
Як зазначають у Державній прикордонній службі України, система фіксації біометричних даних має посилити безпеку перетинання кордону, запобігти в’їзду в країну небажаних елементів, удосконалити та прискорити прикордонний контроль і чітко відстежувати, чи не порушує людина термін перебування в Україні. Адже інформація з цієї системи передаватиметься до Національної системи верифікації та ідентифікації громадян України, іноземних держав та осіб без громадянства, що й слугуватиме посиленню безпекового чинника.
Утім, як запевняють прикордонники, система в кінцевому підсумку навіть значною мірою спрощує процедуру для самих громадян. Оскільки у разі повторного перетину пункту пропуску іноземцем, система уже матиме всі його дані, тож для перепустки їх лише перевірять на ідентичність.
Тим часом, як розповіла «Голосу України» прес-секретар Східного регіонального відділення ДПСУ Оксана Іванець, до війни ця траса дуже користувалася попитом у літній період, коли люди масово їхали на відпочинок до Криму. Зараз, звісно, що потік суттєво скоротився. Пункт пропуску переважно перетинають люди з прикордонних районів, бо у багатьох тут зберігаються родинні зв’язки, а також їдуть на заробітки. Після початку війни потік зменшився фактично втричі, каже пані Оксана. Проте не обходиться й без прикрих випадків, приміром, наркотрафіку чи контрабанди. Тож новітня система контролю за перетином кордону має значною мірою посприяти й у запобіганні таким правопорушенням.
Ну і варто нагадати, що російські внутрішні паспорти під час перетину українсько-російського кордону не є дійсними.
Водночас із цих правил, втім, як і з усіх інших, існують винятки. Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено категорії осіб, які звільняються від процедури обов’язкової фіксації біометричних даних під час перетину кордону. Це, насамперед, глави держав і урядів зарубіжних країн, члени парламентських та урядових делегацій, особи, які не досягли 18-річного віку, круїзні туристи, члени екіпажів транспортних засобів, дипломатичний персонал, посадові особи міжнародних організацій.
Варто також зазначити, що стосовно громадян решти країн необхідність фіксації біометричних даних визначатиметься за результатами аналізу та оцінки ризиків.
Що стосується запровадження даної системи фіксації біометричних даних, то, як запевняють у Держприкордонслужбі, Україна в такий спосіб демонструє незмінність свого європейського курсу і прагнення поліпшити туристичний імідж. А як переконалася кореспондент «Голосу України», прикордонне відомство готове до запуску функціонування системи фіксації біометричних даних іноземців.
Наголосимо, що 1 січня 2018 року відбудеться старт системи, на першому етапі — в основних міжнародних та міждержавних пунктах пропуску та 3 КПВВ на адмінмежі з ТОТ АРК. На сьогодні Держприкордонслужба доукомплектувала більш як 400 автоматизованих робочих місць сканерами відбитків пальців, розгорнула понад 320 нових робочих місць на І та ІІ лінії контролю, а також 420 в залізничних пунктах пропуску, модернізувала сховище зберігання біометричних даних.

Марина КРИВДА.
Фото автора.