У Новий рік завжди хочеться входити на позитиві, зі сподіваннями на зміни на краще. І хоча на адресу Верховної Ради летить багато критичних стріл, у її діяльності за 2017 рік було і багато позитивних моментів та здобутків. Яких саме? — з таким запитанням ми звернулися до народних депутатів України.

Рефат ЧУБАРОВ, голова Меджлісу кримськотатарського народу (фракція Блоку Петра Порошенка):

— Вважаю головним здобутком те, що завдяки суспільству і певною мірою парламенту Україна, як держава, витримала тиск і не скотилася в прірву хаосу. Тож не виправдала очікування наших ворогів — Російської Федерації.
Дуже хотілося б, щоб наступного року для Верховної Ради домінуючим було питання деокупації території України. Всі решта проблем, пов’язані зі скрутним становищем нашої держави в результаті військової агресії Росії, мають другорядне значення.
У 2018 році життя українців навряд чи полегшиться. Якщо збережеться нинішній алгоритм, то як мінімум ціни в магазинах не знизяться. Хоча, можливо, будемо свідками помітних змін щодо відносин держави і суспільства. Але оскільки в соціальній сфері покращення не буде, ці зміни не домінуватимуть щодо настрою людей. У деяких галузях бачимо, як йде постійне намагання змінити ситуацію. Запустили органи, котрі мають якщо не побороти, то хоча б мінімізувати корупцію. На нинішньому етапі ці органи не усталені, вони не можуть знайти форми взаємодії. Але суспільство намагається йти цим шляхом.
Люди всьому даватимуть оцінку через свій гаманець. Якщо навколо щось змінюватиметься, а грошей не добавлятимуть, у громадян буде певний негативний настрій.

Максим БУРБАК, лідер фракції «Народний фронт»:

— Парламент показав і довів свою дієздатність, попри заяви популістів «Опоблоку» і «Батьківщини» про те, що парламент неефективний, що треба проводити перевибори, ми довели, що здатні приймати важливі рішення для нашої держави. Завершилась осінь реформ, вона продовжиться весною реформ. Ми розпочали пенсійну, освітню та медичну реформи. Багато законів було ухвалено щодо дерегуляції бізнесу, спрощення ведення бізнесу, закон «Стоп маски-шоу».
Серед невдач — неприйнятий закон про реінтеграцію Донбасу. Прикро, що не було проголосовано в другому читанні законопроект, яким Росія визнається агресором. Впевнений, що розпочнемо наступний пленарний тиждень 16 січня — і першим питанням буде цей законопроект. Цей закон дозволить Україні активніше обстоювати свої права на міжнародній арені. Ми донесемо свою позицію, що Росія є агресором. Це суттєво посилить нашу правову позицію в поданні позовів щодо країни-агресора — Росії, яка повинна нести повну відповідальність за ті злочини, які вона вчиняє на окупованих територіях.
Нам важливо, щоб ми зробили все для підсилення національної безпеки та оборони, зробили все для впровадження тих реформ, за які ми голосуємо.

Віктор ГАЛАСЮК, голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва (фракція Радикальної партії Олега Ляшка):

— Головними здобутками 2017 року вважаю прийняття за основу законопроекту «Купуй українське, плати українцям!» (№ 7206) — реактивного двигуна нашої економіки (розумне імпортозаміщення при держзакупівлях, встановлення розстрочки імпортного ПДВ на виробниче обладнання на два роки, зняття імпортного ПДВ та акцизу з електромобілів). Також вдалося в Держбюджеті передбачити чотири мільярди гривень на розвиток тваринництва, мільярд гривень на рятувальну техніку, 350 мільйонів гривень на рентген-апарати, 30 мільйонів гривень на надсучасні дослідження ліків від раку та 60 мільйонів гривень на будівництво нового корпусу Острозької академії.
Крім того, вчергове не дали скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка, незважаючи на політичний тиск та «кредитний шантаж» з боку Євросоюзу.
У 2018 році парламент має прийняти промисловий пакет реформ у повному обсязі (безплатне приєднання до інженерних мереж, індустріальні парки, експортно-кредитне агентство, «Купуй українське, плати українцям!» тощо). Адже інвесторам потрібні не ефемерні рейтинги та порожні обіцянки, а доступна інфраструктура, додаткові ринки, податкові стимули та дешевші кредити. Не кажучи вже про захист власності, справедливе правосуддя та гарантії стабільності.
Якщо докорінно не поміняти економічну політику через антикризовий план розвитку економіки, то ціни і тарифи зростатимуть швидше за доходи, а держава далі залазитиме у закордонні борги.

Роман СЕМЕНУХА, фракція «Самопоміч»:

— Після трьох років роботи в парламенті маю визнати, що найважливіші закони він міг приймати у перший рік своєї діяльності. Надалі корисні законодавчі ініціативи ухвалюються швидше за принципом всупереч, а не завдяки. Тому в 2017-му реальні здобутки депутатів можна порахувати на пальцях.
Головний з них — прийнятий у першому читанні новий Виборчий кодекс, що передбачає впровадження виборів до парламенту за відкритими партійними списками із регіональними округами. Потрібними є реформа освіти та медичної галузі, а також низка законів щодо захисту економічної конкуренції та бізнесу, моніторингу публічних закупівель, впровадження електронних довірчих послуг. Важливим є і закон щодо забезпечення основних засад кібербезпеки.
На жаль, у Верховній Раді без публічних обговорень можуть прийматися закони, які, наприклад, вносять зміни у законодавство про держслужбу. І тепер голови адміністрацій, їх заступники вже не є службовцями категорії «А», а отже, позбавлені «мук» проходження через конкурси, а також можуть бути партійними і очолювати виборчі штаби. Цей закон — ідеальне підґрунтя для початку передвиборної кампанії. Тому які ще закони з’являться в сесійній залі надалі — важко передбачити. Законопроекти опозиції, зокрема «Самопомочі», сьогодні на розгляд виносяться тільки у разі, якщо вони є альтернативними.
Парламент мав би зосередитись насамперед над змінами до виборчого законодавства, удосконаленням антикорупційного законодавства, земельною реформою та впровадженням податку на виведений капітал.

Ганна ГОПКО, голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (позафракційна):

— Серед здобутків парламенту в році, що минає, відзначу освітню реформу, навіть з мовною статтею, яка викликала багато резонансу, але вона важлива для захисту державної мови, а також щоби дати можливість національним меншинам поруч із рідною мовою вивчати і державну мову. І медичну реформу, яка, сподіваюсь, наступного року зусиллями Мінохорони здоров’я стане одним із перших кроків до покращення медичних послуг в Україні, попри всі складнощі втілення цього закону. Важливим також є те, що парламент проголосував за курс до НАТО, розпочалася реформа дипломатичної служби — відповідний законопроект ухвалено в першому читанні. Серед важких моментів — спроби якимось способом послабити новостворені антикорупційні інституції, відсутність прогресу в ухваленні закону про Антикорупційний суд, ненадання НАБУ самостійності у прослуховуванні. Ці законопроекти ще треба доопрацьовувати. Як і пришвидшити темпи голосування за судову реформу.
Щоб збільшити рівень довіри до парламенту, насамперед треба ухвалити новий Регламент Верховної Ради. Зокрема, мій законопроект передбачає зробити більше пленарних днів та розділення голосувань і обговорень, працювати щодня до вичерпання порядку денного, а не до вісімнадцятої години. Парламент має ефективніше працювати на засіданнях, не подавати спамових законопроектів та купу поправок. Тому без реформи парламенту, маючи фактично лише два повні пленарні дні на тиждень, ми не зможемо ефективніше працювати.

Іван ВІННИК, секретар Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (фракція Блоку Петра Порошенка):

— Серед позитивів у діяльності парламенту відзначив би стягнення півтора мільярда доларів грошей Януковича на користь держави до Держбюджету, що зроблено завдяки зусиллям Верховної Ради, яка адаптувала Кримінальний процесуальний кодекс так, що Генеральна прокуратура може виділяти доведені епізоди, передавати до суду та отримувати вироки. Так було зроблено за епізодом Курченка, і тепер ці кошти працюють на українську армію, на бюджет і на народ України.
Ми продовжуємо розвивати українську армію — безпрецедентно 3,7 мільярда доларів США (майже 90 мільярдів гривень) передбачено на забезпечення армії на наступний 2018 рік. У такий спосіб підсилюємо обороноздатність по відношенню до Російської Федерації, яка сьогодні змушена скорочувати бюджет військових відомств через санкції. На тлі цього Україна збільшує можливості, що дозволяє нам з впевненістю дивитися у майбутнє і сподіватися, що території найближчим часом будуть визволені від ворога. Певною прикрістю стало те, що закон про деокупацію Донбасу перенесли на наступний рік — на 16 січня. На те є декілька причин — політичні, технічні, юридичні. Політичні — Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявила: якщо приймемо закон цього року, то це, можливо, скомпрометує процес звільнення наших військовополонених. Технічні питання пов’язані з тим, що у вівторок не було вдосталь депутатів у сесійній залі, а тому законопроект про деокупацію Донбасу не голосували. А суто юридичні питання — юридичне управління Верховної Ради висловило низку зауважень, комітет їх розглянув, адаптував законопроект і його голосуватимуть у другому читанні 16 січня.

Надія САВЧЕНКО, позафракційна:

— Сподіватися треба завжди, що кожен рік буде більш позитивним. Але треба бути реалістами і розуміти, що кожен рік буде не менш складним. Тому ми повинні готуватися до чергового року, який нестиме політичні потрясіння, що за собою потягнуть економічну кризу та все решта. Серед позитивів нинішнього року — що дали можливість всім людям святкувати Різдво у той день, коли вони хочуть, і вже два вихідних дні на Різдво, і це добре. Можна сказати і про безвіз, але з гірким присмаком. Бо людей поневолюють, закріпачують, а потім дають їм можливість вільно втекти. У багатьох людей у їх родинах сталося щось добре, позитивне, у когось — на роботі. А найбільший негатив — те, що не закінчилася війна.

Вадим НОВИНСЬКИЙ, голова підкомітету з питань добродійної діяльності та фінансування культури Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності (фракція Опозиційного блоку):

— Парламент повинен ухвалювати закони, які запобігатимуть конфліктам або ці конфлікти нівелюватимуть. А не те, що підсилює розкол у суспільстві, протистояння один перед одним. Адже всі реформи, які проводив парламент, — пенсійна, медична — тільки погіршують життя людей.
А щоб збільшилася довіра до парламенту — треба йому переобратися. Цей парламент не звертає уваги ні на жодне важливе питання, яке хвилює наше суспільство. Але найголовніше, що всі випробування, які послав нам Господь цього року, ми здолали гідно і чесно. Що буде наступного року — ми не знаємо, але, думаю, Господь дасть нам сили перебороти й ці випробування.

Іван КРУЛЬКО, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету, фракція «Батьківщина»:

— Серед найбільш значимих — мабуть, прийняття Закону «Про освіту». Цим законом змінено підходи до освіти та структуру управління освітою, суттєво збільшено зарплати вчителям, передбачено професійну освіту для учнів старших класів, окрім академічної, вирішено мовне питання в освіті, запроваджено неформальну та інформальну освіти тощо. Крім того, цього року вперше парламент передбачив у Бюджетному кодексі фінансування молодіжних центрів, що теж у перспективі позитивно вплине на нашу молодь та наше майбутнє. Серед позитивів — і прийняття закону про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішньополітичного курсу України, яким відновлено курс України на набуття членства в НАТО і визначено його одним із зовнішньополітичних пріоритетів держави.
Як і більшість українців, очікую новий рік із поміркованим оптимізмом і надією на краще та вірою на зміни у країні. Хоча розумію, що 2018-й буде досить напруженим і складним, у тому числі через президентську виборчу кампанію. Парламент має нарешті взяти на себе відповідальність і закрити всі кадрові питання у комітетах ВРУ, які наразі «обезголовлені», вирішити питання із Рахунковою палатою, прийняти закони «Про тимчасові слідчі комісії», «Про імпічмент Президента», вирішити проблему з тим, щоб у нас була зафіксована коаліція, як це передбачено Конституцією. Аби довіра суспільства до парламенту була вищою, Голові ВРУ та деяким депутатам треба навчитись дотримуватися Регламенту, перестати кнопкодавити та стати незалежними від Банкової.

Записали Сергій МЕЛЬНИК, Юліана ШЕВЧУК.