1. Перші визвольні змагання. Рік, що вже стає історією, ознаменувався цілою низкою визначальних подій. Однією з таких стало святкування 100-річчя становлення Української державності. Саме сто років тому Україна вперше заявила про себе як про самостійну державу. Поштовхом до Української революції була Лютнева революція в Російській імперії. Тоді на противагу в Києві було створено Українську Центральну Раду — альтернативний національний політичний центр влади, який згодом перетворився на перший український парламент. Центральна Рада стала представницьким органом українських демократичних сил та очолила національно-демократичну революцію в Україні. Керівником УЦР став Михайло Грушевський.

Варто нагадати, що в період 1917—1921 років Україна пережила різні форми національної державності. Зокрема: Українська Народна Республіка, Українська держава, Західноукраїнська Народна Республіка, Кубанська Народна Республіка, а також Кримська Народна Республіка. На жаль, через незгуртованість політичної еліти, незавершеність процесу формування нації, відмінності між національними та соціальними завданнями визвольного руху, зовнішні політичні і насамперед військові фактори наша національно-демократична революція зазнала поразки. Та хай там як, а навіть не досягши своєї мети, Українська революція започаткувала процес формування модерної політичної нації та відродила традицію української державності.

Тож минулого року багато подій і заходів було присвячено саме цій даті. Не оминула історичний момент і газета «Голос України». Саме на її сторінках можна було прочитати про всі перипетії нашого сторічного становлення.

2. Боротьба за незалежність триває. На жаль, як і сто років тому, Україна нині так само виборює своє право на незалежність. Цього разу це відбувається на східному фронті. Уже чотири роки Україна потерпає від російської агресії. Спланована війна Росії проти України розпочалася 20 лютого 2014 року, коли війська окупанта захопили Кримський півострів. Проте незаконна окупація АР Крим та міста Севастополя стала лише першим кроком РФ, спрямованим на підрив незалежності і суверенітету України. Керівництво Кремля завжди було твердо переконане, що без контролю над Україною Росія ніколи не стане державою — світовим лідером, а демократична і заможна Україна загрожуватиме збереженню нинішньої авторитарної влади в Росії. Саме тому наступним етапом російської агресії стала спроба дестабілізувати ситуацію у східних та південних регіонах. І хоч цілковитої мети досягнуто не було, російські регулярні війська та керовані східним сусідом бандформування окупували окремі райони Донецької та Луганської областей. Відтоді бої на цьому напрямку не вщухають, хоч і перейшли в дещо повільнішу фазу. Тим часом Росія окрім збройної агресії продовжує всі види гібридної війни. Це і пропаганда, що базується на брехні та підміні понять, і торговельно-економічний тиск, і енергетична блокада, а також терор і залякування громадян тощо. Проте мужність українського народу та солідарність світової спільноти стають на заваді кремлівській агресії, тож віримо, що ми здолаємо ворога.

3. Масштабний пісенний конкурс повернувся. Перемога співачки Джамали на Євробаченні-2016 повернула масштабний пісенний конкурс до нашої держави. І хоч було багато закидів щодо неспроможності України організувати конкурс на високому рівні, Євробачення знову, через 12 років, «приїхало» до Києва та багато чим вразило і учасників, і вболівальників.

Танцюристи в українських національних костюмах на сцені під час церемонії відкриття генеральної репетиції другого півфіналу Міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення-2017» у Міжнародному виставковому центрі.

Фото Володимира Тарасова (Укрінформ).

Так, уперше музичний конкурс вело троє чоловіків — Володимир Остапчук, Олександр Скічко та Тімур Мірошниченко. Глядачам надовго запам’ятається, як на сцені Євробачення Остапчук та Скічко танцювали, грали на сопілці, акордеоні та переспівували хіти пісенного конкурсу.

Одними з найяскравіших епізодів шоу були виступи запрошених гостей. Знаково, що ними стали популярні українські артисти: переможниця Євробачення-2014 Руслана, Джамала, гурт ONUKA з оркестром НАОНІ. А відкривав шоу український мультиартист MONATIK піснею «Spinning». Їхні виступи настільки вразили глядачів, що «Vidlik», останній міні-альбом ONUKA, потрапив в чарти iTunes декількох країн. А відео виступу MONATIK набрало на YouTube більше переглядів, ніж торішній номер на музичному конкурсі всесвітньо відомого виконавця Джастіна Тімберлейка.

Перемогу в цьогорічному Євробаченні здобула Португалія. Салвадор Собрал із мінімалістичним номером та чуттєвою піснею «Amar Pelos Dois» полонив серця більшості глядачів. До речі, буквально днями стало відомо, що Салвадору було зроблено пересадку серця, і тепер мільйони його шанувальників можуть з полегшенням зітхнути, адже співак, який так сподобався глядачам на нашому пісенному конкурсі, страждав на складну хворобу серця і буквально перебував на межі.

4. Канський лев — наш. Якщо ж говорити про ще одну мистецьку перемогу, то слід згадати проникливу музичну інсталяцію WITNESS. COMMEMORATIVE PERFORMANCE про трагедію в Бабиному Яру 1941 року, що здобула бронзового Канського лева.

Свого часу в Бабиному Яру була встановлена проекція музичного інструмента шофара — це 100 восьмиметрових порожнистих труб, через які проходить вітер, створюючи специфічні звуки — уособлення голосів душ жертв трагедії. Цю природну композицію ретранслювали для слухача діти-скрипалі та дитячі голоси.

5. «Горлиця», яка може стріляти ракетами. У листопаді на держпідприємстві «Антонов» у Гостомелі представили перший привселюдний політ вітчизняного тактичного безпілотного літального апарата «Горлиця».

Безпілотник здатний працювати на висоті до п’яти кілометрів, а дальність його польоту може сягати понад тисячу кілометрів. Також апарат може здійснювати ракетні удари по ворогу, для цього на його борту є дві ракети класу «повітря — земля». Як стверджують розробники апарата, новий дрон має стати частиною перспективного тактичного авіаційного комплексу, з допомогою якого можна буде проводити повітряну розвідку навіть за складних погодних умов та передавати на командний пункт інформацію про об’єкти противника. Комплекс складатиметься з чотирьох безпілотних апаратів, наземної станції управління і засобів забезпечення.

Підставою для початку програми стало спільне рішення Міністерства оборони України та ДК «Укроборонпром» про відкриття дослідно-конструкторських робіт, а також затверджене МО тактико-технічне завдання на ці роботи.

6. Їздитимемо по кращих дорогах. Презентуючи проект бюджету на 2017 рік, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляв, що на ремонт автошляхів сумарно буде залучено майже 35 млрд грн. Зокрема, у бюджеті-2017 на будівництво доріг передбачили 14,2 млрд грн видатків. Ще не менш як 20 млрд грн очікували отримати від залучення коштів міжнародних донорів та інших бюджетних інструментів. Також значні ресурси було спрямовано з перевиконання плану надходжень митниці. Завдяки цьому вдалося здійснити співфінансування ремонту і будівництва доріг із місцевими бюджетами. Саму динаміку будівництва доріг назвав задовільною Президент Петро Порошенко і пообіцяв, що наступного року масштабне будівництво по всій Україні буде продовжено. Варто зазначити, що в новому бюджеті-2018 на це закладено аж 39,4 мільйона. Ну а 2017-го «Голос України» був активно долучений до цієї справи і уважно стежив за будівництвом магістралей у регіонах упродовж року та висвітлював цей процес.

На Волині протягом 2017-го держлісгоспи відновили 100 км лісових доріг, з них 36 — із твердим дорожнім покриттям.

Фото Максима СОЛОНЕНКА.

7. Осучаснення пенсій та підвищення мінімального стажу. У жовтні Верховна Рада ухвалила реформу з осучаснення пенсій та підвищення мінімального стажу. За ухвалення законопроекту проголосували 288 депутатів. Віце-прем’єр-міністр уряду України Павло Розенко пояснив сенс проведення такої реформи як відхід від «зрівнялівки». Відповідаючи на критику пенсійної реформи у контексті нерівномірної оптимізації пенсій українців, віце-прем’єр зазначив: «Майже 2,5 мільйона українців отримали збільшення пенсій на одну тисячу і більше гривень. Це не десятки тисяч, навіть не сотні тисяч людей. Це — мільйони! Так, приблизно чотири мільйони українців отримали надбавки майже по 500 гривень. Але послухайте, по-перше, це не є, наприклад, індексацією пенсій залежно від зарплат. Те, що ми зробили, це позапланове осучаснення пенсій. Тобто цього не було у планах, скажімо, Держбюджету 2017 року».

Утім, залишилися й незадоволені після такого перерахунку, не кажучи вже про тих людей, які незабаром мають виходити на пенсію. Для них було зменшено коефіцієнт з 1,35 до 1 відсотка, а ще — збільшено страховий стаж.

8. Володимир Кличко готується до нової кар’єри. А ще цього року всесвітньо відомий український боксер Володимир Кличко заявив про завершення кар’єри. 1996 року він став першим олімпійським чемпіоном з боксу в історії України, а через чотири роки — чемпіоном світу у надважкій вазі. Провів 69 боїв, 64 рази перемагав, нокаутом — 53. Разом із братом Володимир здійснив мрію — здобув титули за чотирма боксерськими версіями. Востаннє Кличко не переміг, але гідно пішов, на що спроможний далеко не кожний.

«Так, я роблю це з деяким хвилюванням. Однак абсолютно готовий до нових випробувань. Сподіваюся, що моя подальша кар’єра, яку я спланував і паралельно почав декілька років тому, стане такою само успішною, як і попередня», — зазначив Володимир Кличко.

9. Кримськотатарський народ вірить у перемогу. Сто років тому, 26 листопада (9 грудня за новим стилем) 1917 року, в Бахчисараї розпочав роботу перший Курултай кримськотатарського народу. Тоді була ухвалена справді демократична конституція кримськотатарського народу — Основні кримськотатарські закони. У ній йшлося про загальне виборче право, скасування звань і станових привілеїв, про рівноправність жінок і чоловіків, про порядок обрання парламенту та національного уряду тощо.

Саме цей Курултай започаткував сучасну традицію демократичних інституцій кримськотатарського народу: у 1991 році був створений Меджліс (виконавчий орган Курултаю), а у 2009 році — Всесвітній конгрес кримських татар.

Історія першого Курултаю закінчилась трагічно, коли один з його організаторів, перший голова уряду проголошеної в 1917 році Кримської Народної Республіки Номан Челебіджіхан був розстріляний 1918-го в севастопольській міській в’язниці матросами-більшовиками, які викинули його тіло в Чорне море. А в 1944 році розпочалась найболючіша сторінка в історії кримськотатарського народу — депортація кримських татар. Примусове виселення корінного народу з Кримської АРСР було розпочате НКВС 18 травня.

На жаль, після анексії Росією Криму для кримських татар розпочався новий етап боротьби за свою Батьківщину. І хоч цей процес тяжкий і довготривалий, кримськотатарський народ разом з усією Україною вірить у перемогу.

Марина КРИВДА.