Чи пустять відходи на полігони?
З початку нинішнього року набирає чинності поправка до закону, згідно з якою заборонено приймати тверді побутові відходи на полігони для їх утилізації без переробки. Тим часом Херсонщина опинилася на порозі сміттєвого колапсу. Адже в регіоні жодна місцева громада досі не спромоглася встановити бодай одну-єдину лінію для переробки сміття! Тож якщо підійти до виконання вимог закону буквально, природоохоронні органи можуть будь-якої миті перекрити доступ сміттєвозам до полігонів.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що фірма, яка обслуговує найбільший в області полігон для утилізації ТПВ у Херсоні, не отримала ліцензії на подальшу роботу. Її директор Олександр Тян у телефонній розмові з кореспондентом «Голосу України» повідомив: причина відмови Національної комісії з питань регулювання економічних правовідносин у видачі ліцензій є «суто технічною». «На розгляд комісії через звичайну помилку подали неправильно оформлений пакет документів. Після виправлення недоліків звернемося ще раз», — заспокоїв Олександр Тян. Однак питання, як мовиться, залишається відкритим.
Чиновники обіцяють поки що полігони не закривати, аби вулиці міст і сіл не потонули у купах пластику й гнилих недоїдків. «Зберемо спільну нараду за участю працівників Державної екологічної інспекції та правоохоронних органів та узгоджуватимемо спільну політику в «сміттєвому питанні», — каже директор департаменту екології Херсонської облдержадміністрації Юрій Попутько.
Утім, не можна сказати, що заборона утилізувати сміття в «первісному» вигляді була для тутешніх громад новиною. У Херсоні, приміром, два роки обговорювали можливість встановити на базі полігона для утилізації ТПВ приватну сміттєсортувальну лінію. Навіть відкритий конкурс серед бізнесменів провели, та далі справа так і не пішла: депутати «втонули» у суперечках, хто що з цього матиме і чи варта «шкірка вичинки». Перемудрували — і нічого не зробили. Торік уже Херсонська облдержадміністрація взялася розглядати пропозицію китайського інвестора про будівництво сміттєпереробного заводу. Обговорювали проект, обирали майданчик під розміщення підприємства, та... поки що нічого.
А між тим, громади, за бажання, могли інвестора й не шукати, обмежившись власними ресурсами та об’єднавши зусилля. Вільні ресурси є, причому їх достатньо. За словами голови Херсонської облдержадміністрації Андрія Гордєєва, на казначейських рахунках усіх місцевих громад краю «зависло» 700 мільйонів гривень. З них 250 мільйонів не змогли освоїти в обласному центрі. Вже що-що, а цих грошей з надлишком вистачило б, аби купити та змонтувати сміттєсортувальну лінію будь-якої потужності. Тож дефіцит у очільників громад не коштів, а бажання виконувати закон.