На роботу комунальників, які порядкують на вулицях і дорогах наших населених пунктів, сьогодні не нарікає, здається, тільки дуже лінивий. Вони, у свою чергу, не залишаються в боргу. Мовляв, спробуйте самі у ХХІ столітті попрацювати переважно мітлою та лопатою, та ще й за мінімальну зарплату, — не такої заспіваєте... Водночас посадовці місцевого самоврядування та керівники комунальних підприємств не втомлюються запевняти всіх у тому, що до кожного «пікового» сезону вони і техніку, й людей готують як належить. Але згадаймо хоча б першу ожеледицю нинішньої зими, яка знову стала неочікуваним і непереборним «стихійним лихом» не тільки на Полтавщині. На щастя, тривало воно лічені години. Та чергову хвилю аварій на дорогах і «людинопаду» на вулицях більшості міст зупинили не профільні служби, а... потепління, що розтопило крижану кірку. То невже й далі сподіватимемося тільки на милості від природи? Зрештою, чого не вистачає згаданим службам для того, щоб ефективно протистояти подібним «форс-мажорам»?
Керівник відділу Крюківського вагонобудівного заводу Юрій Холодний представляв підмітально-прибиральну машину «Чистий шлях».
На виставці в Кременчуці від спецавтомобілів для комунальників очі розбігалися.
Нема грошей? Такі номери вже не проходять...
Ще кілька років тому батьки наших міст і сіл та відповідальні за цю сферу посадовці могли списувати такі провали на брак коштів. Сьогодні, за умов децентралізації, зокрема й фінансової, подібні номери вже не проходять. Хоча б тому, що гроші у місцевих громад з’явились. А от сучасної і надійної комунальної техніки, здатної замінити мітли, лопати та добиті «колгоспні» тракторці, справді бракує. Хоча її також випускають, зокрема й на підприємствах Полтавщини...
Щоб розібратися з подібними парадоксами, тут за ініціативою голови ОДА Валерія Головка влаштували представницьку нараду за участю очільників міст, об’єднаних територіальних громад і райдержадміністрацій, керівників підприємств-виробників такої техніки та відповідальних за економічне «самопочуття» регіону посадовців. Своєрідним прологом до їхньої зустрічі стала виставка згаданої комунальної техніки, виготовленої на підприємствах Кременчука та Полтави.
Розгорнули її просто перед Палацом культури розташованого в Кременчуці Крюківського вагонобудівного заводу зовсім не випадково. Адже цей флагман вітчизняного вагонобудування й інші тамтешні кити машинобудівного комплексу прагнуть стати помітними гравцями на ринку комунальної та дорожньої техніки. Попри те, що її частка в загальних обсягах випущеної та реалізованої ними продукції зазвичай не сягає навіть кількох відсотків. Однак не бачити перспектив цього ринку й не усвідомлювати його значення для стабільної роботи вже в найближчому майбутньому може, певно, тільки сліпий і глухий...
Оглядали те, що виготовляється і продається
Тож на згаданих оглядинах повпреди кременчуцьких підприємств — вагонобудівного й автомобільного, «Кредмашу» та фірми «ВЛІВ», а також «Полтавамашу» з обласного центру представили зразки техніки, здатної, як то кажуть, у зародку «задушити» витівки будь-яких ожеледиць, сніговіїв чи інших подібних «стихій». Адже були тут і потужні спецавтомобілі для посипання доріг піском, сіллю, різними сумішами, і їхні не менш вражаючі «родичі» з відвалами для очищення вуличних і магістральних шляхів від снігу, й комбіновані машини, потрібні комунальникам і дорожникам практично в усі пори року.
А чого варті, скажімо, невеликі установки, придатні для виконання так званого ямкового ремонту навіть у холоднечу. Досить широким виявився спектр спецавтомобілів для збирання та вивезення твердих побутових й інших відходів, очищення міських мереж і трубопроводів від мулу та сміття тощо. Зрештою, комунальникам і тим, хто їх фінансує, пропонували багато чого — від сучасних машин і високотехнологічного устаткування до звичайних «сміттєвих» контейнерів і чавунних люків.
Причому йшлося вже не про дослідні чи експериментальні зразки. Все те виготовляється на згаданих підприємствах і продається замовникам. Досить сказати, що тільки на КрАЗі лінійка комунальної техніки, яку випускають, звісно, у співпраці з фірмами-партнерами, налічує сім видів спецавтомобілів, а разом із дорожньою вона фактично подвоюється. От тільки обсяги таких замовлень кременчуцькі машинобудівники «міряють» поки що переважно одиницями. Та й ті надходять в основному з інших областей...
Разом із п’ятачками «під ніж» пустили перспективний проект
Полтавщину до останнього часу в тому списку більш-менш помітно репрезентував фактично тільки «рідний» цим підприємствам Кременчук. Чому? Одні керівники міст і громад просто не знали про те, що виробляють у них під боком. При цьому продовжували орієнтуватися на традиційний імпорт, який останнім часом через перекупників «камуфлюють» під вітчизняну продукцію. Хтось не був упевнений у надійності новинок, які з’явилися на ринку в останні роки. Дехто не менш традиційно нарікав на їхню високу ціну... Хоча така техніка не дорожча за імпортні аналоги. Навпаки — дешевша, в деяких випадках — практично вдвічі. При належній якості.
А щоб усе те вдосконалити та водночас здешевити, й очільники місцевих громад, і фахівці-комунальники, на переконання машинобудівників, мають бути не сторонніми спостерігачами, а партнерами виробників. На згаданій нараді голова правління вагонобудівного заводу Анатолій Шабала та генеральний директор «Авто-КрАЗу» Роман Черняк наводили конкретні приклади такої взаємовигідної співпраці з замовниками, що дозволяла не лише довести нові розробки конструкторів до потрібних кондицій, а й «переплюнути» закордонні зразки за багатьма параметрами.
Зрештою, заводчани, як і раніше, не відмовляються ні від технічного супроводу придбаних у них новинок, ні від часткового переобладнання їх під конкретні виробничі потреби того чи іншого комунального підприємства. Та для розвитку цього сегмента виробництва їм потрібні визначення бодай найближчої перспективи й реальний портфель замовлень.
У цьому контексті Анатолій Шабала пригадав, як свого часу очолюване ним підприємство виготовило для сусіднього Глобинського м’ясокомбінату два контейнери, якими перевозили туди свиней. У них кондиційних п’ятачків транспортували, за словами пана Анатолія, «під їхнє веселе хрюкання й ледь не з музикою». Та, попри очевидні переваги нової продукції, далі тих двох її одиниць справа не пішла, справжнього партнерства з потенційними замовниками не вийшло. Тож і проект, по суті, довелося пустити «під ніж». За нинішніх умов і затрат такі ризики можуть вилізти боком не лише автомобілебудівникам...
До порад управлінців-практиків варто прислухатися
Щоб їх уникнути, на згаданій нараді в Кременчуці чимало слушних порад промисловцям дали повпреди громад і районів. Зокрема, керівник однієї з найбільших в Україні об’єднаних територіальних громад — Засульської — Сергій Бондаренко зазначив, що лише за рік очолювана ним ОТГ закупила комунальної та дорожньої техніки на 11 мільйонів гривень. При цьому отримали як позитивний, так і негативний досвід виконання своїх замовлень. Проте навіть із таких фінансових «висот» громаді, що згуртувала 11 колишніх сільрад, видно: підприємства-виробники орієнтуються переважно на міста.
— Придбати потужну техніку й устаткування на шасі «КрАЗу» сьогодні може не кожна сільська громада, — зазначив пан Сергій. — Хоч і кран, і «вуличний» пилосос їм також потрібні. Адже навіть для того, щоб, скажімо, у парку листя загребти, залучати школярів уже не можна... Купувати недешевий грейдер, який стоятиме на приколі більшу частину року, також нераціонально. Тому нашим промисловцям треба виготовляти більше причіпної уніфікованої техніки. Потрібна також та, що на гусеничному ходу. Сподіваємося на співпрацю з Харківським тракторним заводом, який може і повинен її виготовляти, та вже відроджує виробництво.
Висловлювалися також пропозиції задля концентрації коштів і ефективнішого використання потужної техніки активніше використовувати механізми міжмуніципального співробітництва громад. Тим паче, що саме на Полтавщині, де офіційних договорів про ММС зареєстровано найбільше, накопичено унікальний досвід. Не менш цікавими видавалися ідеї розробити і впровадити на урядовому рівні програму часткової компенсації з державного бюджету вартості виготовленої в Україні нової комунальної техніки. За зразком тієї, що діє при закупівлі аграріями вітчизняної сільгосптехніки. Тож реальні шляхи заміни мітли й лопати комунальників існують. Треба лише, як то кажуть, не сидіти склавши руки й не нарікати на всіх, крім себе...
Перша ластівка також наближає весну
В останні дні минулого року надійшла звістка, яку можна вважати знаковою. Зокрема, Кременчуцький автомобільний завод виграв масштабний тендер, оголошений управлінням житлово-комунального господарства Полтавської ОДА. Згідно з ним, автомобілебудівники виготовлятимуть велику партію комунальної техніки відразу для трьох обласних міст — Кременчука, Горішніх Плавнів і Гадяча та довколишнього району. Йдеться про сім потужних спецавтомобілів — переважно сміттєвозів різної місткості та машин для працівників тамтешніх водоканалів.
Замовлення на виготовлення й постачання комунальникам техніки, закупленої за кошти бюджетів різних рівнів, надходили сюди й раніше. Однак тоді зазвичай ішлося про, так би мовити, одиничні варіанти латання найбільших регіональних «дірок» у цій сфері. В останньому, найбільшому замовленні на КрАЗі побачили першу ластівку-провісницю системної роботи з технічного переозброєння комунального господарства краю. Зі сподіваннями на те, що згадана «пташка», всупереч традиційним твердженням, здатна наблизити весну...
Василь НЕЇЖМАК.
Фото автора.
Полтава.
