З моменту, коли жінка стала на облік по вагітності, вона матиме право працювати на годину менше із збереженням середньомісячної заробітної плати. Це передбачено у проекті закону за авторством Володимира Мисика «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо підвищення гарантій соціального захисту вагітних жінок» (реєстр. № 7113).

Звернутися до цієї теми народного депутата змусила низька народжуваність, а відтак демографічна криза, яка простежується останнім часом. Так, відповідно до статистики, чисельність населення в Україні станом на 1 січня 2007 року становила понад 46 мільйонів осіб. Проте, відповідно до даних Державної служби статистики, чисельність населення в Україні станом на 1 січня 2017 року становила вже понад 42 мільйони осіб.

Враховуючи це, зауважує депутат, вкрай важливим є забезпечення умов, які б сприяли підвищенню народжуваності. «Саме тому в першу чергу необхідно посилювати гарантії соціального захисту вагітних жінок, щоб стимулювати народжуваність дітей у країні», — наголосив він, додавши, що охорона материнства є важливою невід’ємною складовою державної політики.

Так, відповідно до досліджень Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України, яке відбувалося впродовж багатьох років, важливе місце серед факторів, що сприяли виникненню порушень стану здоров’я вагітних і немовлят, були соціальні чинники. Серед яких перші місця посіли щоденна фізична та психічна перевтома жінки, емоційна напруга, недостатність годин відпочинку та сну. 52% жінок вагітність виношували, маючи малокрів’я, 26% хворіли на хронічні захворювання, у 27% були запальні захворювання статевих органів. І лише в 11,1% жінок вагітність мала нормальний перебіг. Водночас майже половина вагітних зазнавали хронічного стресу, а майже 20% доводилось працювати під час вагітності у вечірній та нічний час.

Тож соціальні несприятливі чинники, які негативно впливають на жінку та її немовля, мають бути якомога швидше зведені до нуля, переконаний депутат і пропонує розпочати з покращення соціального захисту вагітних жінок. Тому й ініціює в обов’язковому порядку скорочення на одну годину тривалість робочого дня для всіх без винятку працюючих жінок з часу, коли вони стали на облік по вагітності, із збереженням середньої заробітної плати. «Скорочена тривалість робочого часу повинно бути не лише правом вагітних жінок, а обов’язком підприємства, організації», — вважає В. Мисик.

Схвальний висновок щодо проекту зробили і в Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради. 

Там не заперечують проти його прийняття у першому читанні. Підтримав проект і Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, який є головним у розгляді цього документа. Депутати вважають, що реалізація його положень сприятиме вдосконаленню правової бази у сфері захисту здоров’я вагітних жінок, а також забезпечить їм здорове материнство та народження і розвиток здорової дитини. Крім того, комітет підтримує спрямованість законопроекту на адаптацію законодавства України до стандартів Європейського Союзу в соціально-трудовій сфері.