На знак протесту проти ігнорування законного бажання громад об’єднатися та хоч якось привернути увагу до проблеми мешканці Мар’янівки Маловисківського району привезли на площу Героїв Майдану в обласний центр... оркестр.

Зробити так селян змусив, як вони вважають, чиновницький спротив щодо їхнього бажання об’єднатися з сусідньою Веселівкою. Бо не розуміють, як таке може бути на тлі постійних закликів до об’єднання територіальних громад України, що лунають із Кабміну, Верховної Ради, адміністрації Президента?

Селищний голова Олександр Тененика (на знімку з мікрофоном) стверджує, що повністю готовий, юридично виважений проект об’єднання територій не раз подавався на розгляд і затвердження в обласну адміністрацію, але там постійно знаходять якісь дріб’язкові неточності й повертають документ на доопрацювання.

«Одного разу проект рішення громади повернули через те, що моє ім’я було написане не повністю — лише ініціали — О. М., — обурюється сільський керівник. — Ми вже попросту не знаємо, як догодити чиновникам. Здається, той факт, що мешканці Мар’янівки, Олексіївки, Матусівки, Висі, Павлівки, Заріччя і Веселівки вирішили будувати спільне громадське майбутнє, для них нічого не важить».

Здавалося б, той історичний зв’язок, котрий здавна існує між селами Мар’янівської сільради, Веселівкою і Арсенівкою (останні два села розташовані в Новомиргородському районі), уже є достатнім аргументом на користь об’єднання. Приміром, спільні школа, садочок, транспортне сполучення, виробничі відносини... За словами О. Тененики, діти з Веселівки нині добираються за дванадцять кілометрів до школи самотужки — хто чим, а громада Мар’янівки не може їм допомогти, бо має розподіляти фінанси з урахуванням власних територіальних інтересів і проблем. Втім, організацію харчування приїжджих дітей Мар’янівка таки бере на себе, адже є питання елементарної порядності, людяності.

За великим рахунком, в Арсенівці й Веселівці соціальної сфери немає і приєднання до сільської ради, навколо якої дев’ять тисяч гектарів землі (!) і котра, за підрахунками селищного голови, віддає понад десять мільйонів гривень до районного бюджету (у 2016-му — 11, 2017-му — 14, а на 2018-й планується 18 млн грн таких відрахувань), маючи повну фінансову автономність, однозначно оздоровило б економічно й морально занепалі населені пункти. Зрозуміло, що, створивши ОТГ, Мар’янівка лишатиме левову частку податків на власний розвиток... Не забуваймо також і про те, що на території Мар’янівської громади розташовано Новокостянтинівський урановий рудник — найперспективніший в Україні.

Тож сільські депутати підозрюють, що саме в цьому «заковика» усіх тих «футболів» з проектом рішення щодо створення ОТГ.

«Отримавши у разі об’єднання більше 20 мільйонів до річного бюджету, — мріє Олександр Тененика, — ми змогли б створити пожежну частину, розв’язати проблему доріг, вуличного освітлення. Можливо, повернути в Веселівку початкову школу, налагодити охорону громадського порядку, купити автобус-соціальне таксі, адже села у нас великі, вулиці довгі...».
Ігнорувати рішення громади, яка проголосувала за об’єднання 4 серпня 2017 року, мабуть, таки неправильно. Як і те, що до учасників мітингу, котрі приїздили на головну площу області, так ніхто і не вийшов...

Фото Івана КОРЗУНА.