Видатний поет, незламний борець із радянським режимом, що «чесно приймав виклики» і «не міг миритися із тим станом, який був у країні», людина енциклопедичних знань — таким постає один із найвідоміших представників культурного руху шістдесятників Василь Стус у спогадах рідних, істориків, членів «Меморіалу», якими вони поділилися на прес-конференції в Укрінформі. Герой України, співзасновник Української Гельсінської групи Левко Лук'яненко каже: «Я є той один на землі чоловік, який був найближче до Василя Стуса в останній період його життя. Познайомилися ми у тюрмі. Цей табір був особливий, суворий режим».

Перший віце-прем'єр-міністр України — міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів біля могили Василя Стуса на Байковому цвинтарі.

Політв'язеннь пригадує, що за два тижні перебування в табірній лікарні вони з поетом добре познайомилися. «Стус навчив мене розуміти «білий вірш», — каже Левко Лук'яненко. 

Попри спроби комуністичного режиму нав'язати суспільству «амнезію пам'яті», вірші поета вийшли за колючий дріт таборів — їх передавали у записочках і завчали. «Його вірші, його роздуми, його листи, вони всі в Інтернеті, вони всі доступні. Я думаю, з українських класиків, більше, ніж твори Стуса, видаються тільки Тараса Шевченка. Це 2—3 книжки щороку, і ці книжки розходяться», — зазначає син поета Дмитро Стус. І додає, що проти його батька борються і сьогодні. Окупанти, захопивши Донецьк, із фасаду філфаку Донецького університету, де колись навчався Василь Стус, зняли його меморіальну дошку. Втім, на підконтрольній Україні території нині діють дві пересувні виставки, що розповідають історію життя і боротьби поета — одна із них працює у Бахмуті, інша — в Костянтинівці. Відвідує їх чимало людей, як і віртуальний Музей Василя Стуса, здебільшого молодь.

Член правління ВПТ «Меморіал» імені Василя Стуса, доктор історичних наук Володимир Сергійчук, генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка, син поета Дмитро Стус, народний депутат України I скликання, заступник голови ради ВПТ «Меморіал» імені Стуса Євген Гринів.

В Укрінформі доктор історичних наук Володимир Сергійчук презентував знайдені в архівах раніше невідомі нотатки В’ячеслава Чорновола про поета. Учасники прес-конференції відвідали могилу Василя Стуса, прах якого перепоховали на Байковому цвинтарі у Києві у 1989 році, де поклали квіти і запалили лампадки.

Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.