Напередодні Нового року Головне управління ДСНС у Луганській області одержало сім новеньких Mitsubishi, які вже роз’їхалися по підрозділах. Нові машини, техніка, пожежні рукави, різне необхідне, а часом і унікальне обладнання, отримане наприкінці року, — такий подарунок зробила область своїм рятувальникам за програмою підтримки обласної структури ДСНС України й проектами Державного фонду регіонального розвитку. Всього ж у 2017 році відомство одержало різної необхідної для роботи техніки на суму 33,5 млн грн! За словами начальника Головного управління ДСНС у Луганській області Ігоря Савельєва, в історії служби не тільки Луганщини, а навіть і України такого прецеденту не траплялося. Ініціатором такої уваги Ігор Савельєв насамперед називає голову облдержадміністрації Юрія Гарбуза.
Начальник Головного управління ДСНС України в Луганській області Ігор Савельєв (крайній праворуч)
демонструє нову пожежну техніку голові Луганської ОДА-облВЦА Юрію Гарбузу.
Нова пожежна техніка.
— Він розуміє проблему з першого слова, — розповідає Ігор Савельєв. — Тому що практик, тому що добре знає ситуацію в регіоні. В 2016-му за обласною програмою підтримки ми одержали багато техніки, а в 2017-му, я вважаю, взагалі відбулася якась технічна революція. З початку року ми одержали колінчастий підіймач заввишки 32 метри, який допомагає гасити пожежі на спецоб’єктах, багатоповерхових будинках, знімати людей з висоти, а також самоскид і вантажний автомобіль, п’ять автомобільних і 36 переносних радіостанцій, засоби малої механізації та ін.
Особливо радіємо з приводу придбаних на початку року пожежних рукавів. Це те, без чого ми не можемо працювати, як не може працювати хірург без пінцета й затискача. За нормами пожежної системи ми повинні мати троєкратний запас рукавів, а в нас і одного не було. В області працює шість насосних станцій, і тільки одна з них була укомплектована цим головним засобом пожежогасіння, що залишився (вдумайтеся!) ще з радянських часів. Вони повністю вийшли з ладу, були латані-перелатані, але працювали, бо інших не було. Проблема стояла дуже гостра! За підтримки обласної держадміністрації, яка виділила зі свого бюджету 6,5 млн грн, 2017-го закупили хорватські пожежні рукави різного діаметру — 150, 77, 66 і навіть 38 — для різного тиску спеціальних машин. Хорватські — одні з найкращих у Європі, вони витримують тиск понад 40 атмосфер. Отож запас цих рукавів ми зробили років на десять і тим самим зняли проблему № 1. А це дуже важливо.
Достатня кількість машин і пожежних рукавів усе-таки не вирішує питання технічного оснащення. Потрібна ще оперативна техніка, застосовувана в різних ситуаціях. При ДТП, наприклад, або в інших НС, коли потрібно відкрити двері, підняти дах, щось важке. До певного часу в луганських рятувальників не було ні «болгарок», ні пневматичних ножиць, ні різних спеціальних подушок... І навіть на надзвичайну ситуацію ні на чому було виїхати, якщо йшлося про всюдихід. Про машину з високою прохідністю і з вантажопідйомністю більше тонни, що дає змогу максимально її завантажити й помістити п’ять осіб екіпажу, тільки мріяли. Тепер усе стало реальністю — сім оперативно-піротехнічних машин із високою прохідністю подарувала область своїм рятувальникам.
Крім того, цього року службі передали понад 140 комп’ютерів, з них 60 ноутбуків, а ще сканери, принтери, фотоапарати, відеокамери в кожен підрозділ. Такого в історії служби не було.
Як стверджує статистика, один рік війни — це десять років розмінування, і якщо це так, то розв’язання проблеми розтягнеться надовго. З урахуванням цієї обставини саме піротехнічна служба розглядається як головний пріоритет обласної програми підтримки ДСНС. Це цілком логічно для області, на території якої тривають бойові дії. Нині піротехнічні роботи допомагають проводити фахівці з усієї України, зокрема Сумської, Вінницької, Чернігівської й інших областей, але Луганщина хоче створити свою службу. Конкретно йдеться про Центр гуманітарного розмінування.
Уже є штат з 58 осіб, визначено будівлю — це колишня пожежна частина в Лисичанську. Щоправда, споруда значно постраждала під час бойових дій, але її буде відновлено. Поки що співробітники центру тимчасово розташовуються в різних підрозділах.
— Що означає гуманітарне розмінування? Якщо такі роботи замовляє, скажімо, фермер, він їх оплачує. Зокрема, витрати на бензин, використання техніки та ін. Бувають наші роботи цільовими — як у Сватовому, наприклад, після вибуху складу боєприпасів. А буває й так, що люди страждають від наслідків бойових дій або інших потрясінь. У цьому разі ми проводимо гуманітарне розмінування, — пояснює Ігор Савельєв. — Наприклад, одна жінка з Попаснянського району зателефонувала нам і повідомила, що на її городі з’явилася велика й глибока дірка в землі. Приїхали, перевірили, а там, з’ясовується, снаряд від «Граду» застряг. Викопали яму на три метри, витягли й знешкодили. Таке траплялося неодноразово. Ми плануємо купити сканер, який перевірятиме велику територію й знаходитиме вибухонебезпечні предмети.
Але, мабуть, головним придбанням для піротехніків у 2018-му стане катер, який оснащений спеціальним сканером і може обстежити дно, береги водойм на наявність вибухонебезпечних предметів. Як відомо, на території, підконтрольній сьогодні українській владі, бої точилися від Лисичанська до Новоайдара, і на цьому відрізку є багато озер, боліт, тече Донець. Самі тільки Щастянські ставки чого варті. Піротехніки, які обстежили частину водойм, кажуть, що роботи буде дуже багато, але для цього потрібна спеціальна техніка, устаткування. Катер дасть змогу сканувати дно водойми й одразу ж проводити піротехнічні роботи. Уже надійшло багато заявок на їхнє проведення із Кремінського, Попаснянського, Станично-Луганського районів, Лисичанська.
— У січні—лютому проведемо тендер щодо придбання катера й розраховуємо, що до травня він уже працюватиме, — конкретизує Ігор Савельєв. — Крім того, обласна програма підтримки вирішить іще одну актуальну проблему — поліпшення зв’язку. Так склалися обставини, що ми, на жаль, з окупованою територією користувалися однією системою зв’язку — одна частота, одна хвиля, один тип радіостанцій... Скажімо, виїжджаємо на гасіння пожежі, коригуємо по рації свої дії, — бойовики нас чують і починають глушити, заважаючи передавати оперативну інформацію. Без зв’язку працювати неможливо, особливо на лінії розмежування. Ми порушуємо цю проблему ще з початку бойових дій. У поліції теж була така ситуація, але галузеве міністерство її вирішило, а наша проблема залишилася. Юрій Гарбуз зрозумів її одразу. У програму вже закладено 6,5 млн грн на відновлення зв’язку. Тепер у нас з’явилася можливість оснастити всі оперативні машини мобільними радіостанціями, а в кожній пожежній частині встановити стаціонарні й переносні.
Ігор Савельєв вважає, що рятувальники Луганщини в 2017 році пережили дві технічні революції: одна стосується пожежних рукавів, друга — зв’язку.
Павло ВОРОНЦОВ.
Фото прес-служби Головного управління ДСНС України в Луганській області.
Луганська область.
