— З початку нового тисячоліття аномально теплою була чи не кожна п’ята зима на Херсонщині — у 2007, 2012 і у 2017—2018 роках. Натомість поменшало лютневих «вікон», коли аграрії могли починати польові роботи. Тому важко визначити, коли найкраще виводити у поля сільськогосподарську техніку — тут і синоптики з їх прогнозами ради не дадуть, бо погода стала занадто примхливою. Якщо поспішити і потрапити у період безсніжжя із морозами, тендітні сходи ярих можуть загинути. Якщо почати запізно, у метровому шарі ґрунту для цих сходів не вистачить продуктивної вологи. Адже навіть нині у ньому цієї вологи на 30—40 відсотків менше від норми. А далі може прийти весняна посуха — вона до нас також «навідується» дедалі частіше, — розставляє крапки над «і» головний науковий співробітник Інституту зрошуваного землеробства (Херсон), доктор сільськогосподарських наук Станіслав Голобородько.
Єдине, що можуть із певністю порадити хліборобам науковці, так це не зволікати із створенням запасів усього необхідного до весняної посівної. А «ворушитися» вже зараз, щоб роботи за потреби можна було починати негайно.
Бо хтозна з цими кліматичними аномаліями: чи не доведеться весняну посівну незабаром перейменувати у зимову... Кажуть, клімат у Таврії набуває ознак субтропічного: себто, на відкритому ґрунті банани й ананаси ще не ростуть, але під плівкою хороший врожай солодкої «екзотики» є всі шанси отримати.
Херсонська область.
