За даними державної служби статистики, протягом дев’яти місяців 2017 року на ринку зайнятості в нашій країні зафіксовано лише 28,2 відсотка молодих людей віком від 15 до 24 років. Натомість показник рівня безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці, сягає майже 19 відсотків. І він майже вдвічі вище, ніж в інших вікових групах. В аналітичній записці статистичної служби такий стан речей пояснюють тим, що «значна частина молодих людей не мають необхідних професійних навичок і досвіду роботи». Однак у схожій ситуації перебувають фахівці-початківці в усьому світі, втім, показник безробіття в їхній категорії в країнах Європейського Союзу все-таки нижче.
На проблеми, які ускладнюють працевлаштування наших юних співвітчизників, звернув увагу народний депутат, який представляє у Верховній Раді політичну партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода» Юрій Бублик. Відтак ще влітку минулого року за його авторства в парламенті зареєстровано проект змін до деяких законодавчих актів, якими встановлюються додаткові гарантії працевлаштування молоді. Вирішення цього завдання, вважає суб’єкт права законодавчої ініціативи, «має важливе соціальне значення та потребує кардинальної зміни традиційних підходів до регулювання трудових відносин». У пояснювальній записці, яка супроводжує законо-проект, наголос робиться на тому, що нині проблема безробіття в нашій країні пов’язана не лише з економічною кризою, а й із недосконалістю механізмів його правового регулювання. Особливої актуальності проблема набуває в контексті приведення нашого законодавства у відповідність до європейських стандартів, вважає парламентарій. Автор проекту відповідних змін сподівається, що їх результатом стане підвищення конкурентоспроможності молоді на ринку праці.
Для цього, наприклад, пропонується вдосконалити закон про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді. А саме: додати до нього положення про квоти на забезпечення робочих місць у розмірі трьох відсотків від загальної чисельності працюючих і поширити цю вимогу для всіх роботодавців незалежно від форми власності та господарювання, в яких працюють понад 35 осіб. Під дію квот, зокрема, потраплять громадяни старші 18 років, які закінчили навчання в середніх загальноосвітніх школах, профтехучилищах та вузах, звільнилися зі строкової або альтернативної невійськової служби. Пропонують поширити дію закону також на осіб до 18 років, які залишилися без піклування батьків, а також на учасників бойових дій. У разі відмови приймати на роботу молодих громадян у межах встановленої квоти з роботодавця пропонують стягувати штраф у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну таку відмову. Ці кошти мають намір спрямовувати до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і використовувати для надання дотацій на створення додаткових робочих місць для молоді та її професійну підготовку й перепідготовку. Ще деякі зміни пропонується внести до законів про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії та про охорону праці.
Наприкінці минулого року на відповідний проект закону надійшов висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради. Для законопроекту, поданого Ю. Бубликом, він невтішний. «Суб’єктом права законодавчої ініціативи фактично не пропонуються нові заходи щодо працевлаштування молоді, а так чи інакше подаються положення, які вже є у законодавстві в сфері праці та зайнятості населення», — йдеться в документі. Частина нових положень, на думку експертів, має занадто загальний характер і не несе практичного навантаження. Узагальню-ючий висновок зводиться до того, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект необхідно повернути на доопрацювання. Водночас науковці наголошують на тому, що загалом підтримують необхідність вдосконалення законодавства про працевлаштування молоді та її працю.
Рішення про долю законопроекту, поданого Ю. Бубликом, ухвалюватимуть у Комітеті Верховної Ради з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму.
Надія СМІЯН.
ФАКТ
Згідно із законом про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді України до молоді належать громадяни віком від 14 до 35 років.
