Одразу після Різдвяних свят на тернополян очікував неприємний сюрприз: приватні пасажирські перевізники оголосили страйк і не вийшли на маршрути. Мешканці обласного центру та приїжджі могли дістатися на робот, на ринок, у лікарню чи ще кудись тільки на комунальному транспорті (переважно тролейбусами), на таксі або пішки. Подія настільки неординарна, що її не оминули увагою провідні інформаційні агентства й телеканали України.
Ми ж спробуємо більше уваги приділити не опису ситуації, а її аналізу. Зрештою, не буде помилкою заявити, що схожі проблеми характерні чи не для всіх міст України.
З чого все почалося? З 2 січня в громадському транспорті міська рада Тернополя запровадила автоматизовану систему обліку оплати проїзду. Пасажири повинні проводити оплату електронними проїзними картками або готівкою, а водії маршруток незалежно від форми власності зобов’язані видати квиток за допомогою валідатора. У випадку оплати готівкою вартість проїзду дорожчає на 1 грн.
Утім, приватні перевізники проігнорували вимогу міської ради. У багатьох маршрутках і досі немає валідаторів. Влада міста навіть планувала звернутися до контролюючих служб та правоохоронних органів, щоб перевірити діяльність усіх перевізників міста. Причиною стали скарги пасажирів на те, що водії маршруток під час оплати готівкою не видають квитки або видають інші, аніж ті, що друкують через валідатор.
Але перевізники випередили владу й розпочали страйк. Фактично водії протестували проти впровадження автоматизованої системи оплати проїзду. Бо, на їхню думку, стає незрозуміло, як вони отримуватимуть зарплату і хто здійснюватиме контроль за пасажирами. Здавалося б, наївне запитання, адже заробіток виплачується роботодавцем відповідно до укладеного договору. Але тут ситуація складніша. Ось як її прокоментували у міській раді: акція протесту є спробою маніпуляції, оскільки через електронні квитки водії позбавлені можливості працювати з готівкою. Тому обіг коштів здійснюватиметься прозоріше.
І справді, навіть важко уявити, яка величезна кількість готівки проїжджає на міських маршрутках повз державний облік, повз сплату податків в одному лише Тернополі. А по Україні?
Є ще й інший, прихований, мотив невдоволення водіїв системою електронного обліку оплати проїзду. Їхній заробіток неминуче стане офіційним, а його підвищення вплине на зменшення субсидій на оплату комунальних послуг або на їхню відсутність.
Не менш дивним є хвилювання водіїв і щодо того, хто здійснюватиме контроль за оплатою пасажирами проїзду. Тобто якщо раніше їх це не хвилювало — пильнуй кожного, хто заходить, і бери з нього гроші, то тепер, коли пасажиру потрібно обов’язково видати проїзний квиток, вони не можуть цього гарантувати.
...Уже за годину після початку страйку керівники міста зустрілися за зачиненими дверима з водіями і власниками транспортних засобів. Про досягнуті домовленості розповів міський голова Сергій Надал.
— Тернопіль сьогодні впроваджує новацію, яка діє в усьому цивілізованому світі. Цей перехідний етап є складним, але є розуміння між усіма сторонами, що він необхідний, — зазначив він. — За результатами сьогоднішньої зустрічі ми домовилися про те, що перевізники повинні переходити на інший режим роботи, зокрема розраховувати зарплату водіям за год/км, що стимулюватиме їх відпрацьовувати весь графік. Утім, якою буде система оплати праці водіїв, вирішуватимуть самі власники.
Сергій Надал також повідомив, що буде проведено тестовий режим перевірки оплати проїзду, для чого буде виділено додаткові електронні зчитувачі.
І, нарешті, через кілька днів почнуть працювати контролери, які перевірятимуть наявність квитків та документів на проїзд у пасажирів. Це полегшить роботу водіїв. Особи, які не матимуть квитків, будуть оштрафовані в 20-кратному розмірі.
Щоправда, хто виплачуватиме зарплату контролерам і в чиєму підпорядкування вони працюватимуть, невідомо.
Усе нібито добре, але... Якщо ми хочемо, що все було так, як у цивілізованому світі, то чому не впроваджуємо їхній досвід? Пригадую, ще 1995 року в США водії міських автобусів готівки до рук не брали. При вході був апарат, куди пасажири вкидали гроші, й потім вони отримували чек на проїзд. Він також зчитував картки пільговиків. Усе дуже просто. Чому ми завжди все ускладнюємо?
І ще. У тому самому цивілізованому світі держава компенсує перевезення пільговиків. У нас це тільки мрія в більшості міст. У кращому разі органи місцевого самоврядування бодай частково компенсують ці витрати.
Існує ймовірність того, що з упровадженням електронної оплати проїзду перевізники закриють нерентабельні маршрути. Раніше вони перекривали витрати на них необлікованою готівкою.
Узагалі не варто думати, що пасажирські перевезення — дуже прибуткова справа. Те, що ми називаємо міськими автобусами, найчастіше є звичайною бляшанкою, яка коштує півтора мільйона гривень. А знаєте, що найбільше турбує чи навіть реально лякає пасажирів? Те, що водій, маючи лише дві руки, умудряється давати решту, розмовляти по телефону і кермувати... Утім, кермує він... ліктями.
Щасливої поїздки!
Тернопільська область.
Скріншот відео страйкування водіїв у Тернополі з сайту htpp://zik.ua.
