Російським політикам дуже не подобається, коли в українських ЗМІ щодо Криму застосовується слово «анексія». Їм би хотілося, щоб це називалося добровільним переходом українського півострова до складу Росії. Але тут нікуди не дінешся, російська мова не знає іншого іноземного слова, яке означає захоплення чужої території.
Однак апетити сусіда не задовольнилися приєднанням Криму, йому хочеться більше — володіти всією Україною. Та оскільки захоплення чужої території не схвалюється світовою громадською думкою, доводиться діяти інакше — путінський режим вирішив анексувати українські душі. Росіяни діють просто й посту-пово.
Найперше на зайнятих територіях Донецької та Луганської областей замінили українські гроші: замість гривень увели в обіг рублі. А гроші — це майже душа народна: якщо їх народ прийняв, то можна діяти й далі.
А далі жителів Донеччини принадили російським громадянством: якщо хтось бажає, може спокійно перейти в російське підданство, а то й переїхати на Далекий Схід і там отримати земельні гектари для фермерства. Розрахунок був на те, що в Донбасі із земелькою важкувато, а там — бери скільки хочеш. Однак черги за цим щастям не спостерігалося.
Намагалися затягти й молодь. Тим, хто закінчує вузи й коледжі, стали видавати надруковані в Росії дипломи. Ці документи були цілком схожі на справжні, але молодь теж не дурна — для підтвердження цих дипломів треба складати іспити в російських вузах. А кому цього хочеться?
Наступним кроком стало видавання російських паспортів. Розрахунок простий: якщо всі донбасівці отримають російські паспорти, то вже, вважай, Донбас буде де-юре російським. Однак і тут справа застопорилася: жителі Донеччини не кинулися за молоткастими орластими, а залишалися вірними паспортам із тризубом на обкладинці.
І ось тут вступили в гру ватажки «ДНР», де було видано указ (не хухри-мухри) про обов’язкове отримання всіма жителями «деенерівських» паспортів. Тут виходить вже за Некрасовим: «ДНР» ти можеш не любити, але її громадянином бути зобов’язаний! Це можна вважати завершальним етапом анексії людських душ.
Мал. автора.
