Сьогодні, 17 січня, на засіданні Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності розглядатимуть проект змін до низки законів, якими пропонується посилити державні гарантії для високогірних населених пунктів. Ініціаторами відповідного законопроекту виступили народні депутати, які представляють різні парламентські фракції. На розгляд законотворців документ внесли ще в травні минулого року. Відтоді з’явилася низка зв’язаних законопроектів. А наприкінці 2017-го зареєстровано доопрацьований текст проекту змін.
Закон про статус гірських населених пунктів в Україні ухвалювали ще в 1995 році. Тоді намагалися надати державні гарантії для соціально-економічного розвитку населених пунктів, які мають особливі потреби через своє розташування. Формально цей закон діє й нині, однак його положення фактично не мають правової реалізації. Життя наших співвітчизників у високогірних районах суттєво відрізняється від звичайного, стверджують автори законопроекту. Передусім вказують на слабку транспортну інфраструктуру, газифікацію та електрифікацію. Дається взнаки й відсутність промислових потужностей, які б забезпечували робочі місця. Такі населені пункти фактично відірвані від іншої частини країни, і люди просто покидають свої домівки у пошуках заробітку та вирішення елементарних побутових потреб. У гірських поселеннях майже відсутні медицина та навчальні заклади. Маленькі діти щоденно долають пішки кілометри, щоб отримати навіть початкову освіту. Водночас, в умовах децентралізації, закриваються і нині діючі школи, фельдшерські пункти та заклади культури. Держава повинна вжити максимальних заходів для збереження та відродження високогірного регіону та його автентичного населення, наголошується у пояснювальній записці, яка супроводжує проект змін. Відтак важливо забезпечити цих громадян можливістю доступу до базових адміністративних послуг (медичних та освітніх), вжити заходів для ремонту і будівництва шляхів сполучення і посилити соціальні гарантії. Це дасть змогу зробити Карпатський регіон привабливим для туристів та інвесторів.
Нині в горах людям знайти роботу важче, ніж на території інших регіонів, а ті, кому все-таки вдалося працевлаштуватися, отримують помітно нижчу зарплату. Автори законопроекту зауважують, що це пов’язано з відсутністю єдиної гірської політики на державному рівні і вказують: Верховною Радою також не визначено сучасного законодавчого врегулювання розгляду важливих для розвитку гірських територій питань. Відповідне законодавство залишається неповним і суперечливим, стверджують вони. Натомість у більшості європейських країн діють окремі закони про статус гірських територій, згідно з якими горяни отримують пільги та преференції. Автори змін наголошують на тому, що в своєму законопроекті пропонують запровадити стимули та механізми для припливу інвестицій з небюджетних джерел, створення сприятливих умов для підприємницької діяльності тощо. Водночас у висновку науково-експертного управління Верховної Ради висловлюється низка застережень до такої законодавчої ініціативи. А також зауважується: «Для прийняття виваженого рішення було б логічним отримати відповідний експертний висновок уряду».
Окрім питання про посилення державних гарантій для гірського регіону, під час засідання Комітету з питань культури та духовності мають намір також розглянути проект змін до статті 89 Бюджетного кодексу. Народні депутати затверджуватимуть план роботи комітету протягом восьмої сесії і розглянуть пропозиції до проекту порядку денного восьмої сесії. Окремо зупиняться на проблемі фінансування та підпорядкування Київського державного хореографічного училища.
Надія СМІЯН.
