Складовою глобального перезавантаження влади, на думку екс-судді Конституційного Суду, фахівця у галузі конституційного, адміністративного, муніципального та підприємницького права Володимира Кампо (на знімку), має бути розвиток місцевого самоврядування. Він поділився з «Голосом України» своїм баченням виходу з кризи.

Сьогодні самоврядування, з одного боку, справді потерпає від нестачі фінансів, відчувається певний тиск. Але з другого — місцеві чиновники поставлені у привілейоване становище. Хто відповідає за незаконні рішення місцевих рад? Територіальна громада. У разі оскарження рішення місцевої ради гроші відшкодовують із місцевого бюджету. А де ж ті, хто ухвалював це рішення, яку відповідальність несуть вони? Але водночас я проти того, щоб розширювати кримінальну відповідальність. Ми всі жертви тієї тоталітарної системи, за якої кримінальне право було головним. Ми й досі живемо феодальними поняттями помсти. Тож потрібно перевиховувати наших громадян. Нашому суспільству ще належить вчитися. Бо всі поняття, якими ми апелюємо, вже відійшли від радянських уявлень, але водночас до демократичних, дійсно правових, ще не дійшли.

Що стосується виходу з нинішньої кризи, то, на мою думку, має бути досягнутий компроміс. Що ґрунтовніший він буде, то краще. Очевидно, потрібно підготувати якийсь варіант Конституційного договору, викласти в ньому основні позиції, перспективи, які потребують конституційного врегулювання. Далі, по мірі визрівання питання, переходити до обговорення конституційних змін. Як конституціоналіст можу сказати, нинішня конституційна криза дійсно об’єктивна. Інша справа, що пропозиції звучать спонтанні. 

Потрібно підготувати більш грунтовну концепцію конституційних змін, які відображали б потребу в урегулюванні глобальних проблем.

Нині багато критики лунає на адресу рішення Конституційного Суду від 2010 року. На жаль, свого часу КС недопрацював у плані донесення до громадськості змісту цього рішення. Ми його донесли до зарубіжної громадськості, а в себе вдома вважали, що все і так всім зрозуміло. А тепер виявляється не те, що не зрозуміло, а так викрутили цю тему, що вона вже непізнавана. Те, що нині говорять про рішення 2010 року, і саме рішення, як кажуть в Одесі, — це «дві великі різниці». Сам же висновок, вважаю, правомірний.

На мою думку, нині ключовим питанням має бути боротьба з бідністю. Поки вона не буде подолана, про які чесні та справедливі вибори, про які рівні можливості можна говорити.