Триста полотен 180 митців з усієї України, Польщі та Болгарії представлені на виставці «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників», яка відкрилася у столичному Будинку художника. Як зазначив куратор виставки Олександр Мельник, Восьма бієнале історичної картини присвячена 100-річчю проголошення незалежності УНР. «Проект задумувався для відродження історичного жанру в українському мистецтві і правдивого висвітлення в художніх образах історії нашої держави, що віками перекручувалася колонізаторами. Це стосується і подій Української революції 1917—1921 років. Яких тільки гріхів радянська історіографія не приписувала очільникам тогочасних визвольних змагань — Грушевському, Винниченку, Петлюрі, пізніше Шухевичу, Бандері. На нинішній бієнале, як і попередніх, на полотнах, плакатах, у скульптурі діячі українського відродження постають державотворцями, що присвятили своє життя Україні».
НА ЗНІМКУ:
Наталя Павлусенко презентує свої роботи — портрети гетьманів.
Картина Марини Соченко, присвячена Михайлові Бойчуку та його учням.
Відомі майстри Віра Кулеба-Баринова, Віктор Ковтун, Василь Гурін, Василь Чебаник, Анатолій Кущ, Петро Малишко, Микола Білик, Володимир Кабаченко, молоді митці підготували для виставки роботи, в яких історія нашого народу від найдавніших часів — Трипілля (І. Стоянов, Болгарія «Трипільські мелодії»), скіфського періоду, Давньоруської держави, козаччини (І. Фізер «Двобій. Чорні запорожці», Т. Худякова «На воді та під водою»). Художникам цікава доба Тараса Шевченка, УНР і її діячів («В. Кочинський «Крути»). Не обходять вони своєю увагою Голодомор (Т. Даниленко «Був рік 33-й» і радянщину, боротьбу УПА за незалежність України. Чимало робіт присвячено героям останньої російсько-української війни, що точиться з 2014 року (В. Долгая «Аеропорт», О. Македонський «Діти війни», В. Левченко «Доброволець Іван Вікторович Турчин»).
Галерею портретів українських гетьманів і полковників демонструє на виставці київська художниця Наталя Павлусенко — Івана Мазепи, Петра Сагайдачного, Івана Підкови, Петра Дорошенка, Богдана Хмельницького, Северина Наливайка. Мисткиня каже, що взятися за тему козаччини її спонукали шкільні підручники сина, де козацькі ватажки зображені схематично, та брехлива імперська історіографія. Применшуючи заслуги козацтва в державотворенні й захисті України від загарбників, імперці описували їх як пияків, бідаків-сіроманців. Насправді, це були вільні й самодостатні люди, що власним коштом збиралися у походи, могли дозволити собі купити баского коня, дорогу зброю, любили і вміли гарно вдягатися. Всі ж гетьмани походили із княжих, шляхетських родів, отримували найкращу освіту, зокрема і в європейських університетах, знали іноземні мови, володіли чималими статками.
Європейськими володарями, в ошатному вбранні, Наталя Павлученко і зображує своїх героїв. Каже, що козацька тема непроста, і щоб написати один портрет, треба вивчити чимало історичних документів. Нові розвідки підказують їй і нові сюжети — у планах мисткині створення портрета Івана Богуна, а то й, можливо, всієї серії, як вона каже, з нуля.
Ще одну серію портретів, видатних діячів УНР, серед яких меценат, публіцист Євген Чикаленко, міністр закордонних справ УНР Дмитро Дорошенко, заступник голови Центральної Ради, академік Сергій Єфремов, члени УНР Софія Русова, Володимир Леонтович, ідеолог українського націоналізму Дмитро Донцов, презентує заслужений діяч мистецтв України Марина Соченко. Над їх портретами мисткиня працювала три роки. В експозиції ще одна масштабна робота художниці, присвячена засновнику монументального українського мистецтва Михайлу Бойчуку та його учням — Івану Липківському, Василю Седляру, професору Миколі Касперовичу, репресованим у роки Великого терору. «Цю картину присвячую також 100-літтю Академії образотворчого мистецтва і архітектури, в якій професор Бойчук викладав і де створив групу бойчукістів. Його учні-колеги, як і дружина Софія Налепинська-Бойчук, були розстріляні у підвалах Жовтневого палацу. Син Бойчуків Петро безслідно зник, ймовірно, теж був знищений НКВС. На полотні він зображений янголом».
Під час відкриття виставки доктор мистецтвознавства, доктор філософії, доктор богословських наук, провідний співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського (НАНУ) Дмитро Степовик зазначив, що нинішня бієнале — явище світового рівня. «Відродження історичного малярства — один із факторів національної безпеки України, — каже мистецтвознавець. — Від Норвегії до Італії, від Франції до Канади, де доводиться бувати в наукових поїздках, такого чудового мистецтва, яке презентують сьогодні українські художники, немає».
Світлана ЧОРНА.
Фото автора.
