У Комітеті Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики затвердили план роботи на період восьмої сесії. Хоча, за словами голови комітету Вікторії Сюмар, народні депутати на цьому майданчику збираються навіть частіше, аніж планують. «Це добрий показник, — зауважила вона. — Дослідження ОПОРИ засвідчує, що наш комітет є другим за відвідуваністю».

Парламентарії, зокрема, визначилися з переліком проектів законів, які розглядатимуть у першому півріччі, та схвалили низку питань, які вивчатимуть у рамках контролю за виконанням законів, постанов Верховної Ради та власних рішень. Серед них, наприклад, звіт Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, який мають оприлюднити вже в березні, інформація про реформування державних та комунальних ЗМІ та стан отримання законодавства у цій сфері, аналіз практики застосування закону про суспільне телебачення тощо. На травень у комітеті готують парламентські слухання «Безпека журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи вирішення». У планах також конференції, семінари та круглі столи. Графік роботи законотворці затвердили з можливістю його корегувати.

Під час засідання члени комітету також обговорили перспективи розгляду законопроекту про висвітлення діяльності органів місцевої влади. Він іде в пакеті із законодавством про роздержавлення і дає змогу розуміти, як органи влади мають розміщувати інформацію після того, як відбудеться роздержавлення і в них не залишиться своїх офіційних вісників, наголосила В. Сюмар. «Щоб не спонукати систему «джинси», ми даємо владі можливість розміщувати інформацію за гроші, але не прописуємо в який спосіб це робиться, — сказала вона. — І цей законопроект якраз прописує такі моменти». Однак у документі міститься одна норма, яка може пригальмувати його ухвалення, застерегла голова комітету. Ця норма стосується акредитації журналістів у Верховній Раді. «Проблема справді існує, — продовжила парламентарій. — Ми бачили, наприклад, лист від СБУ, в якому йдеться про видання «Мобільні новини». Воно не має ані сайту, ані взагалі нічого, але має 22 картки акредитації. Для чого ці люди заходять у парламент, залишається загадкою, бо ніхто не бачив, щоб вони займалися журналістською діяльністю». Такі випадки, за словами В. Сюмар, непоодинокі. Водночас, вважає вона, питання можна врегулювати новим положенням про акредитацію у Верховній Раді, вилучивши цю норму із закону про висвітлення діяльності органів місцевої влади, щоб під час ухвалення цього важливого з багатьох точок зору законопроекту не виникало зайвих запитань.

Народний депутат від Блоку Петра Порошенка Ольга Червакова поінформувала, що керівник фракції, яку вона представляє, Артур Герасимов виступив з ініціативою створення законопроекту про протидію фейкам.

Проплаченої інформації, «джинси» та маніпуляцій в інформаційному просторі дуже багато, наголосила вона, а врегулювати це одним махом неможливо. Особливо, щоб такі дії не розцінили як диктатуру. Парламентарій запропонувала створити робочу групу, до якої ввійшли б народні депутати від різних політичних сил, представники громадської ради та журналісти. Вона висловилася за публічність дискусії. Члени комітету також підтримали ідею проведення відповідних слухань, які мають відбутися впродовж наступних двох-трьох тижнів. «Це має бути важливою нашою ініціативою, щоб ми могли чесно і відверто поговорити на цю тему, — підкреслила В. Сюмар.

— Тому що нині дотримання точності подачі інформації чомусь стає зовсім не пріоритетним завданням і це вводить аудиторію в серйозну оману і шкодить ЗМІ. Передусім тим, хто працює за стандартами, а не стає зброєю у політичній боротьбі. Під час слухань визначимося, що з цього приводу ми можемо робити в практичній площині, яка відповідає нашим повноваженням».

Заслухали під час засідання комітету і головного редактора газети «Експрес» Ігоря Починка. Він розповів про історію конфлікту з «Укрпоштою» і про те, чому передплатники не змогли отримувати свою газету в 2018 році. «180 тисяч примірників, які люди передплатили минулого року, лежать перед обласною адміністрацією у Львові, не доставлені читачам, — повідомив він. — Ще 600 тисяч газет та інших 14 видань лежать на складах. З огляду на погодні умови, не можемо їх вивезти і знищити». За словами головреда, протягом 25 років співпраці з «Укрпоштою» при різних владах у видання були різні історії, але читачі могли отримувати газету. Для цього щороку між сторонами укладався типовий договір, до якого пропонувалися окремі за-уваження у вигляді протоколу розбіжностей. Якщо вони приймалися, кожен ставив свою печатку. Так було й минулого року. «Але влітку ми отримали перше звинувачення, яке полягало в тому, що приховуємо кількість газетних шпальт, — каже І. Починок. — Хоч у протоколі зазначено, що шпальтність може коливатися. Із вересня пошта почала блокувати розрахунки з нашим виданням. Лише наприкінці року, 22 грудня, відбувся розрахунок. Тепер ми справді не можемо укласти договір. Пошта включила в типовий договір пункти про безспірне списання коштів, вдвічі погіршила термін розрахунків із нами порівняно з іншими підприємствами». Протягом перших восьми днів цього року «Укрпошта» повернула кошти за передплату понад 600 тисячам людей, хоча, на думку головного редактора «Експресу», не мала для цього підстав і права.

В.о. гендиректора «Укрпошти» Ігор Смілянський повідомив, що жодної політики в діях очолюваного ним підприємства немає, а всі питання вирішуються у рамках господарського права. Водночас представниця Національної асоціації українських медіа, яка об’єднує місцеві газети, Тетяна Котюжинська повідомила, що нині дуже багато редакцій не мають підписаного договору з «Укрпоштою». «Із серпня ми на-
правляємо скарги до бізнес-омбудсмена стосовно недоброчесної практики «Укрпошти», — каже вона. — Скарги стосуються передусім вимог про надання редакціями величезного пакета документів для укладання звичайного господарського договору. Від видавців також вимагають, щоб 1/4 шпальти кожного випуску відводилася під матеріали «Укрпошти».

«Кожен із вас намагається робити свою роботу, — резюмувала В. Сюмар. — Є своя правда в різних позиціях. Ми не є правоохоронними органами, щоб давати свої оцінки. Однак, коли газета не має можливості розповсюджуватися, це може мати ознаки порушення прав громадян на інформацію, а журналістів — на свою професію. Ми спрямуємо до правоохоронних органів звернення від комітету, щоб вони дали оцінку, чи є в цій ситуації ознаки перешкоджання журналістській діяльності. Але з приводу інших моментів необхідно шукати компроміс, бо це не питання двох суб’єктів господарської діяльності, а питання мільйонів споживачів. Ви залежні один від одного, але заручниками вашої залежності є люди». Голова комітету наголосила на тому, що проблема має розглядатися в судовому порядку без політизації. «Якщо до наступного засідання комітету газета не зможе доставляти свої видання, — наголосила вона, — у нас буде жорсткіша позиція. Робитимемо відповідні звернення».

ДОВІДКОВО

Починаючи з вересня 2017 року під час сьомої сесії Верховної Ради в Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики проведено вісім засідань. Розглянули 49 питань, листів і звернень — 732. Опрацьовано 12 законів, у яких комітет визначено як головний.