Цьогоріч відзначення 22 січня відбулося за цілковито іншим ідейним сценарієм, ніж усі попередні роки. У цей день далекого минулого з різницею в один рік відбулося проголошення Четвертого Універсалу (фактично, акта про самостійність) та злуки УНР і ЗУНР. Ми навіть свято називали виключно Днем Злуки, забувши про первинну подію — проголошення незалежної Української Держави. Розуміння єдиної країни та єдиного народу за останні роки стало незворотним, а усвідомлення того, яка ще крихка наша незалежність, щойно приходить. Як і те, що зруйнувати її можуть не російські танки, дивізії, найманці, а розбрат і непорозуміння всередині самої країни. Чужинська агресія завжди лише довершувала руїну, яку започатковували ми самі. Правильно поставлений діагноз — це вже половина успіху, тому акценти цьогорічних урочистостей вселяють надію.

Верховна Рада таки ухвалила два надзвичайно важливі закони. Перший — рамковий «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях». Умисно наводжу повну назву акта, бо значна частина експертів, журналістів та політиків навіть її не прочитали, не кажучи вже про сам зміст. Звідси й цілковите нерозуміння основних його положень та перекручування правових норм. Закон не лише називає війну війною, а Росію агресором, він закладає основи дій держави в цій реальності й готує перед-умови для майбутньої деокупації. Зрозуміло, чому так жорстко проти нього виступили в Москві та в проросійських партіях, але позиція окремих наших патріотичних сил таки поясненню не піддається. Поки що цей закон тимчасово заблокований депутатською постановою на два тижні, але це вже тільки питання часу.
Інший урядовий документ, який підняв хвилю збурення в політикумі, — це новий закон про приватизацію. І знову чуємо звичні пересмикування та перекручення суті. Так от, держава цим законом нічого не продає. Вона міняє правила на цивілізовані й прозорі, а також спрощує умисно ускладнену процедуру, завдяки якій дотепер до конкурсів допускалися лише «потрібні люди». Чого не вдалося зробити, то це вирішити численні кадрові питання, хоча парламент упритул наблизився й до цього рубежу. Уже в лютому очікуємо на голосування за нового очільника Національного банку та побачимо ще низку кадрових пропозицій.
Не вдалося включити до порядку денного болісне питання щодо закону про антикорупційний суд. Навколо нього почалися якісь дивні ігри. Схоже, що дехто виходить із принципу, що цей суд має бути «або нашим, або не бути взагалі». Щось схоже вже відбулося з аудитором НАБУ. Переконувати внутрішніх критиків — справа невдячна, тому Президент почав дискусію щодо змісту закону із зовнішніми партнерами: вже обговорив його з головою Єврокомісії та планує дискусію з директором МВФ у Давосі.
Минулого тижня знизилася інтенсивність обстрілів на лінії фронту, зате маємо інші драматичні й трагічні новини. Невстановлені радикали атакували Посольство України в Греції — навіть відсторонені спостерігачі заявили, що тут можливий лише один варіант із російським замовленням. А в Кабулі внаслідок теракту загинули українські авіатори, які стали основою афганської авіакомпанії. Це жахливо, коли наші спеціалісти, не знаходячи роботи вдома, змушені їхати в найнебезпечніші країни, де регулярно відбуваються такі події. Але й удома чигає небезпека — країну сколихнули два інциденти в Одесі, коли люди з проросійськими переконаннями влаштували стрілянину в мирному місті. Маємо теж початок дуже гучного процесу, який незабаром набере юридичних обрисів, — авторитетна компанія Kroll провела аудит Приватбанку й встановила, що екс-власники вивели з установи 5,5 мільярда доларів. Ця новина з часом матиме не лише фінансові й правові, але й політичні наслідки.
А щодо позитиву, то можемо констатувати дедалі злагодженішу роботу гілок влади в сфері реформування країни. Президент і прем’єр озвучують однакове бачення подальших необхідних реформ та шляхів їх реалізації. На 2018 рік основними називають: дерегуляцію, покращення інвестиційного клімату, приватизацію, створення дієвого енергоринку, вдосконалення тендерного законодавства, ліберальне валютне законодавство, створення національного бюро фінансової безпеки й ухвалення закону про податок на виведений капітал. Прем’єр підтвердив рішучість вивести середню зарплату в країні на рубіж у 10000 гривень, що у валютному виразі відповідає показникам довоєнного 2013 року. Також урядовці планують продовжити ремонт і будівництво доріг та зайнятися відродженням тваринництва, яке переживає особливу кризу.
Цього тижня матимемо деяке стихання політичних пристрастей усередині країни — чудова нагода використати цей час для нормальної праці.

Тарас ЧОРНОВІЛ,
політолог і незалежний експерт.