Україна поки що не може похвалитися своїми дорогами. І це зменшує її потенційні можливості як транзитної держави. Та й не тільки. Це завдає «головного болю» і вітчизняним бізнесменам, і українцям, які користуються автотранспортом. Така неприваблива дорожня «візитівка» гальмує нашу адаптацію до цивілізованого світу.
На знімку: дорога в міжнародний аеропорт у Баку, збудована компанією АзВірт.
Уряд Володимира Гройсмана намагається нарешті взятися за розв’язання проблем українських автомагістралей, котрі через свій жалюгідний стан потребують величезних капіталовкладень. Але існує ризик, що так важко забрані гроші від медицини, науки, освіти, від воюючої на сході армії, можуть бути розбазарені на латання дір замість започаткування серйозної стратегії дорожнього будівництва з використанням найновіших технологій, сучасної техніки, залучення досвідчених підрядників із надійною репутацією.
А дороги, як відомо, є кровоносними судинами економіки. І без їх швидкого й якісного будівництва ми не зможемо ні реально прискорити економіку, ні суттєво наповнювати казну з транзиту.
Ми бачимо сусідню Польщу, Сербію, Латвію, Хорватію, інші країни, які у стислі терміни спромоглися збудувати сучасну дорожню інфраструктуру, підігнавши якість своїх доріг під стандарти Європейського Союзу. Зробивши життя своїм пересічним громадянам та перевізникам ефективнішим та комфортнішим.
Окрім того, будівництво доріг є добрим бізнесом. Ті ж автобани можуть швидко окуповуватися через запровадження плати за проїзд, що дає змогу залучити до роботи в Україну відомі потужні, кваліфіковані, технічно оснащені компанії, які готові, крім спорудження низки швидкісних шляхів, капітально відремонтувати існуючі магістралі.
Доволі часто такі пропозиції закордонних фахівців навіть з відомими іменами наштовхуються на протидію українського дорожнього відомства. Сумнозвісний ямковий ремонт і реконструкція доріг куцими відтинками без дотримання необхідних за сучасних навантажень технологій, без облаштування дренажних зливових мереж є ідеальною цариною для зловживань і розкрадання бюджетних коштів. Отож, як правило, нові будинки новопризначених керівників облавтодорів виростають швидше, ніж ремонтуються дороги.
Тому запитань постає чимало і в громадян, і в політиків. Під час години запитань до уряду народний депутат України, голова фракції НФУ Максим Бурбак порушив проблему будівництва багатостраждальної дороги Житомир — Чернівці. Він звернувся до посадовців з проханням підтвердити або спростувати факти ручного управління чиновниками Укравтодору коштами на ремонт дороги Житомир — Чернівці.
«Укравтодор миттєво спростував. Тож будемо сподіватися, — заявив народний депутат, — що так само оперативно буде і з прокладанням сучасної автотраси від Житомира до митного переходу Порубне на кордоні з Румунією».
Політик, який свого часу очолював профільне міністерство, переконаний: підходи урядовців до реконструкції українських доріг мають змінюватись. Україні потрібно започатковувати стратегію, апробовану нашими сусідами, коли будівництво й реконструкцію автомагістралей, звичайно, на підставі тендерів і ProZzoro довірятимуть підрядникам, за плечима яких уже є збудовані об'єкти дорожньої інфраструктури.
Апробована урядом минулого року практика, коли митниці з перевиконання плану відраховують областям, на територіях яких функціонують, кошти, теж пробуксовує. Через забюрократизовану систему тендерів і неповороткість Держказначейства.
Тому підхід до ремонту та будівництва доріг в Україні — а Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, схоже, поставив це питання у верхні пункти свого порядку денного — повинен бути масштабним, відповідальним і, що головне, професійним. Дороги в Україні мають ремонтувати й будувати не шаромижники, а фахівці з дотриманням усіх проектних вимог, з використанням новітніх технологій і матеріалів та сучасної дорожньої техніки. Відомо ж бо: краще купити одну добру фірмову річ, ніж п’ять ширвжиткових.
Як цю проблему розв'язали європейські країни, наприклад, та ж Сербія? Дуже цікаво. Після проведення конкурсів, вивчення матеріалів і пропозицій серби, котрі наввипередки з Україною поспішають в ЄС, будівництво доріг віддали відомій азербайджанській компанії АзВірт.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв відомий своєю прихильністю до зведення монументальних об'єктів, тому й вимоги до закавказьких дорожників є високими, ценз перевищує подекуди європейські вимоги. Згадана компанія, наприклад, у 2015-2016 роках спорудила бездоганну високоякісну трасу для Формули-1, перегони якої відбувалися в Азербайджані. Був створений 20-поворотний трек довжиною понад шість кілометрів, який, попри все, забезпечував 100-відсоткову безпеку пілотам, котрі розганяють свої боліди до 340 кілометрів на годину.
Окрім спорудження сучасних доріг, азербайджанські фахівці спеціалізуються на будівництві злітних смуг аеропортів, шляхопроводів, мостів. Тому серби довго не вагалися: репутація спрацювала.
Більше того, згідно з угодою, уряд Азербайджану виділив уряду Сербії 300 мільйонів євро, які були використані на будівництво під державні гарантії на вигідних умовах. Прем’єр-міністр Сербії Александер Вучич особисто відзначив високий професіоналізм та дієздатність компанії, наголосивши, що новозбудовані дороги відповідають усім міжнародним стандартам. Цей проект мав велике значення для Сербії, оскільки вже перша збудована дорога обіцяє сильно вплинути на розвиток економіки держави, подвоїти її транзитні можливості, привабити нову армію туристів. Окрім усього, вона має неоціненну соціальну значимість.
Збудовані компанією АзВірт автомагістралі включають у себе як спорудження самої дороги, так і будівництво шляхопроводів, пішохідних комунікацій тощо. Чи не вперше були застосовані нові технології укладки бетону з використанням полімерного бітуму, новий тип асфальтобетону — щебенево-мастичний асфальт.
Керівник азербайджанської компанії АзВірт Каміль Алієв, син відомого в Азербайджані і Киргизстані дорожника Алі Алієва, робить ставку на якість полотна та ретельне дотримання всіх технологій. Він переконаний, що країни, які динамічно розвиваються, зокрема й Україна, потребують будівництва якісної дорожньої інфраструктури, оскільки економічна співпраця між країнами розвивається і пришвидшується.
— Наріжним каменем нашої діяльності є якість робіт і дуже жорстка система контролю. Суттєву увагу приділяємо підготовці кваліфікованих кадрів, яких готуємо за кордоном. Зараз у компанії працюють фахівці з Туреччини та Німеччини — усього 1200 працівників. ТОВ АзВірт володіє широким парком найсучаснішої німецької техніки та обладнанням для покриття асфальтового полотна, а також технікою для виконання земляних робіт японського виробництва. На балансі компанії працюють лабораторії, забезпечені сучасним обладнанням виробництва Німеччини, Австрії, Італії, які слідкують за якістю асфальтового покриття, а крім того, займаються науковими пошуками й лабораторними дослідженнями для розробки нових будівельних матеріалів, — заявив Каміль Алієв, виступаючи на відкритті автомобільної траси у Сербії.
Зараз компанія всерйоз придивляється до українського ринку й готова зайти на нього з цікавими пропозиціями та гарантіями. За плечима АзВірт — досвід роботи в Румунії, Сербії, Латвії, Грузії та інших країнах. Споруджено ряд масштабних проектів і в Азербайджані у рамках проекту «Великого Шовкового шляху». Завдяки АзВірт міжнародний аеропорт імені Гейдара Алієва в Баку став однією з найсучасніших авіаспоруд у галузі з високоякісною логістикою.
Зрозуміло, що азербайджанська компанія — не єдина серед тих, хто прагне працювати в Україні. Інша річ, чому справа ніяк не зрушить з місця. Проте психологію і підходи нашим урядовцям слід міняти швидко. Настав час всерйоз віднестися до української дорожньої інфраструктури, вивчити пропозиції, виявити кращих гравців на цьому ринку із солідним реноме і хорошим послужним списком. І що немаловажно — із прийнятною ціновою політикою.
Головне, не згаяти час.
Сергій СУЛИМА.
Фото надане автором.