У комітетах Верховної Ради

 

Чи зупинять забудову в прибережній зоні Дніпра?

Проблему забудови прибережної смуги Дніпра у Києві на прикладі скандального будівництва багатоповерхового житлового комплексу на Микільській Слобідці розглянули на засіданні підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції та міжфракційного депутатського об’єднання «За Київ». На думку народних депутатів та громадськості, порушено пам’яткоохоронне законодавство та й житлове будівництво у цій зоні заборонено.

«Сьогодні у столиці багато забудов здійснюється в порушення чинного законодавства на догоду забудовникам та «зеленому долару». Всупереч інтересам киян править бал корупція», — вважає народний депутат України Наталія Новак (фракція Блоку Петра Порошенка). — На Микільській Слобідці частково було знищено історичну пам’ятку місцевого значення та природний прибережний ландшафт. Хоча законодавство чітко визначає, що не дозволяється забудовувати за 100 метрів до великих водойм». За словами депутата, останній лист за підписом голови Державного водного агентства ще раз підтвердив, що Русанівська протока, біля якої ведеться будівництво, є лівим берегом Дніпра. І вся земля під ЖК повністю підпадає під охоронну зону. У водозахисних смугах можна зводити лише споруди гідротехнічного призначення.
Наказом Міністерства культури у 2010 році цю місцевість було занесено до реєстру нерухомих пам’яток місцевого значення ландшафтної долини Дніпра, розповіла юрист ГО «Микільська Слобідка» Ірина Чиляєва. «Але пам’ятка де-факто існує лише на папері, — сказала вона. — Жодної інформації у земельному та містобудівному кадастрі щодо пам’ятки немає».
Ще за радянських часів рішенням виконкому Київради цю землю було віднесено до прибережної захисної смуги. Однак нині у містобудівному кадастрі прибережна смуга Дніпра відображена завширшки 50 метрів, хоча за нормативами прибережна смуга має бути мінімум 100 метрів. Щодо будівництва на Микільській Слобідці вже було 20 судів, однак забудовник їх завжди виграє. Майже всі рішення виносить один суддя.
На запитання: «Чому прибережну смугу визначено в 50 метрів?» заступник директора департаменту земельних ресурсів КМДА Юрій Кулаковський відповів: «Така була розроблена документація. Правильно чи ні? — думки розходяться. Розробники кажуть, що правильно».
Директор департаменту містобудування та архітектури Олександр Свистунов поінформував, що вже майже завершено розробку історико-архітектурного плану міста Києва, у якому буде відображено історичний ландшафт київських гір та водойм, усі пам’ятки, яких у Києві — понад три з половиною тисячі. За словами посадовця, департамент провів моніторинг усіх історико-архітектурних рішень Київради й пропонує повернути йому повноваження з контролю перед затвердженням дозволів на будівництво на містобудівній раді.
«Ми вже п’ятий рік розглядаємо одне й те саме питання: чому ніяк не можемо зупинити незаконне будівництво? — зазначив позафракційний народний депутат Віктор Чумак. — Будівництво апріорі не може бути незаконним. А у нас Київрада видає «карту незаконного будівництва». Хто ж відповідає за незаконне будівництво?» На думку депутата, коріння корупції навіть не у чиновницьких кабінетах КМДА, а на найвищому рівні».
У поліції та прокуратурі Києва є багато проваджень щодо скандальних забудов, розповіли представники правоохоронних органів. Однак розслідування тривають дуже довго і розтягуються на роки. Тим часом будинки зводяться і в них заселяються люди, інвестори, котрі, звісно, не хочуть втрачати вкладені у будівництво кошти.
Підкомітет ухвалив рішення звернутися щодо ситуації зі скандальною забудовою до міського голови Києва та Генпрокуратури. «Будемо звертатися до міського голови Києва із зверненням щодо звільнення тих посадовців земельного та містобудівного департаменту КМДА, яких громадськість вважає корупціонерами і котрі втратили довіру столичної громади, сприяючи діяльності незаконній забудові, — резюмував голова підкомітету Ігор Луценко. — А також до ГПУ щодо відкриття кримінального провадження щодо судді, який виносив рішення щодо скандальної забудови. На фінальному етапі — підготовка законопроекту про збільшення штрафів для забудовника за порушення природоохоронного законодавства та про охорону пам’яток історичного значення».

Анна ШЕВЧЕНКО.

ФАКТ

За даними Національної поліції, у Києві нині — 497 об’єктів будівництва. Головним управлінням Національної поліції м. Києва розслідується понад 90 кримінальних проваджень щодо незаконних забудов. Однак жодного провадження до суду ще не передано.

 

Медики не повинні боятися виконувати свою роботу

У Комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров’я відбувся круглий стіл «Права медичних працівників на захист від протиправних посягань на їх життя та здоров’я». Участь у ньому взяли народні депутати, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, представники адміністрації Президента, секретаріату Кабінету Міністрів, Мінохорони здоров’я, правоохоронних органів тощо.
Тему для обговорення вибрали не випадково, адже останнім часом почастішали випадки нападу агресивних пацієнтів на медиків, особливо на бригади екстреної медичної допомоги (ЕМД) та лікарів-психіатрів. Так, у Запоріжжі хворий на психічний розлад пацієнт зарубав льодорубом медсестру невідкладної допомоги, що прибула до нього додому за викликом. Часом «у діло йдуть» викрутки та вила, сокири та ножі, уламки скла, кислота й кулаки. Перед хворими з таким «арсеналом», які часто сприймають медиків як потенційне джерело наркотичних речовин, фахівці беззахисні й самотужки обирають методи протидії агресії: складають списки проблемних будинків, квартир, опановують навички самозахисту.
«Сімейним лікарям часто доводиться відвідувати пацієнтів удома. Передбачити, чим завершиться виклик, неможливо. Під час таких візитів висока ймовірність зіштовхнутися з агресивними та неадекватними хворими, неблагополучними верствами населення (наркомани, люди у стані алкогольного сп’яніння тощо). Обов’язок держави — зробити так, щоб фахівці не боялися виконувати свою роботу. Тож має забезпечити безпеку сімейних лікарів, за потреби надати їм право на супровід Національної поліції під час надання медичної допомоги», — наголосила заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко.
Власне, з метою розв’язання проблеми фізичного захисту медиків народний депутат ініціювала законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги» (реєстр. № 6311). Він дозволяє уникнути радикальних дій буквою закону, а не за допомогою зброї та газових балончиків захистити лікарів. Документом, зокрема, пропонується надати медикам (за їхнім зверненням) супровід поліції. А також посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за протиправні дії щодо медиків та працівників системи екстреної медичної допомоги, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Учасники заходу позитивно оцінили законодавчу ініціативу І. Сисоєнко, зазначивши, що гарантувати медикам особисту безпеку повинні закони та спеціальний правовий статус медичного працівника. Водночас забезпечення безпеки життя та здоров’я лікарів під час виконання ними професійних обов’язків, на їхню думку, має бути одним із пріоритетів держави.

Олена РОМАШКІНА.