Можеш бути чемпіоном та мати хоч кілька дипломів — до державної служби тобі зась. Такого образливого відкоша дістала, зокрема, майстер спорту міжнародного класу з академічного веслування, учасниця двох Олімпійських ігор і чемпіонка Європи Олена Олефіренко. Вона подала документи для участі в конкурсі на посаду начальника управління з питань фізичної культури та спорту Херсонської облдержадміністрації. І конкурсна комісія... відмовилася розглядати її заявку. Хоча рівень освіти в Олени більш ніж достатній. Молода жінка має навіть не один, а два дипломи про вищу освіту: закінчила Національний університет фізичного виховання та Херсонський національний технічний університет. До того ж у ХНТУ здобула саме кваліфікацію магістра державної служби!

Але це нічим їй, на жаль, не зарадило. Адже згідно зі статтею 20 Закону України «Про державну службу» претендент на керівну посаду рівня начальника обласного управління повинен мати не менш як два роки стажу роботи на держслужбі, в органах місцевого самоврядування чи на посаді керівника підприємства. А оскільки таким стажем Олена Олефіренко похвалитися не може, її до участі в кадровому конкурсі не допустили. І все наче було згідно з законом, та відмова спровокувала справжній скандал. Він вихлюпнувся на сторінки місцевих медіа. Обурення журналістів розділили представники спортивної громадськості, депутати Херсонської обласної ради.


Голова постійної депутатської комісії облради Володимир Шадрін навіть звернувся з листом до виконувача обов’язків голови Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти Олександра Співаковського. У ньому парламентарія наполегливо просять використати своє право ініціювати внесення змін до Закону України «Про державну службу» та зняти бар’єр перед молодими талановитими професіоналами, котрі бажають принести користь державі, народу і суспільству. Олександр Співаковський, своєю чергою, згоден, що такі зміни потрібні. Але принагідно застерігає: рубаючи з плеча, можна нашкодити справі.


— Просто вилучити із закону обмежувальну умову про наявність попереднього стажу для заняття керівних посад на держслужбі — означає відкрити туди дорогу всіляким мажорам. Тоді амбіційні нероби та дилетанти, котрих намагаються проштовхнути в крісла аж до заступників міністрів батечки зі зв’язками або ж чималими грішми, можуть наробити великої шкоди. А в цьому ніхто не зацікавлений, — коментує Олександр Співаковський. — Натомість справді треба було б додати до закону положення, яке дає змогу брати участь у кадрових конкурсах фахівцям із видатними досягненнями — такими, як у Олени Олефіренко. Вони не набули великого управлінського стажу, натомість мають неординарні заслуги перед Батьківщиною. Це можуть бути не тільки медалі зі спортивних змагань світового чи європейського рівня. А й перемоги на престижних міжнародних турнірах ерудитів за обраним фахом, отримана в молодому віці висока наукова ступінь тощо. Звичайно, запрошення на державну службу для таких унікумів має бути винятком. Та, як відомо, правил без винятків і не буває.


Знаючи енергійність та ціле-спрямованість в.о. голови парламентського комітету, можна не сумніватися, що поправки до закону незабаром обговорюватимуть у Верховній Раді. Та це процес не миттєвий, тож до закінчення термінів кадрового конкурсу на посаду начальника управління з питань фізичної культури та спорту Херсонської облдержадміністрації з голосуванням на сесії Верховної Ради навряд чи встигнуть. Тому чемпіонка Олена Олефіренко не отримає свого шансу спробувати себе ще й у роботі державного службовця. І невідомо, хто від цього більше втратить — сама магістр держслужби чи держава.

Херсон.