Згадує перший голова Чернігівської краєвої організації Народного руху, перший директор музею у Крутах Валерій Сарана:
— Перший хрест на місці бою у Крутах встановили ще 1990-го студенти з Києва, які належали до Української студентської спілки, але його швидко спиляли. А ми, рухівці, приїхали значною делегацією вже наступного року — тоді Народний рух із Києва скоординував і встановлення нового хреста, і перше доволі широке вшанування пам’яті Героїв Крут. Прибули делегації із Ніжина і Конотопа, та найчисленнішою була група з Чернігова — 14 чоловік.
Пригадую, як ми вже приїхали у Крути і я проходжу повз чернігівського кадебіста, якого я знав, а той, зіщулившись, доповідає по рації (мобільних же не було): «Прієхалі 12 чєлавєк». А я виправляю: «Не 12, а 14!». Його аж пересмикнуло...
За президентства Віктора Ющенка у Крутах було споруджено меморіал і, до речі, не за бюджетні гроші. Створили музей, спершу як обласний комунальний заклад. Пригадую, як було технічно складно знайти по всій Україні тогочасні вагони для розміщення у них експозиції, як їх доставляли та переставляли з колії на постійне місце.
Тепер же, я вважаю, музей у Крутах треба робити цілим комплексом, який би діяв цілорічно. Оскільки музей розташований практично у безлюдному місці (біля переїзду коло станції Крути), то, зрозуміло, екскурсії там проводяться тільки цілеспрямовані. А треба зробити так, щоб туди могли приїхати хлопці з Ніжина чи Бахмача постріляти в тирі, влітку, а можливо, і взимку міг би діяти табір патріотичного виховання школярів, благо, там велика територія для його розміщення. Тобто я бачу, що тепер музей у Крутах має отримати нове дихання.
Записав Василь ЧЕПУРНИЙ.
Фото автора
з минулорічних вшанувань Героїв бою під Крутами.
