Два тижні тому у Верховній Раді було зареєстровано законопроект «Про внесення змін до статті 368-2 Кримінального кодексу України з метою приведення її положень до вимог Конституції України» (№ 7499), який одразу спричинив заяви, що цим документом пропонується скасувати кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Автори цього законопроекту — народні депутати Владислав Данілін, Олександр Кірш, Геннадій Чекіта, Андрій Шинькович — звернули увагу, що останнім часом до статті 368-2 Кримінального кодексу України похапцем вносилося чимало змін, що призвело до значного відступу від конституційних принципів кримінальної відповідальності. «Чинна редакція статті 368-2 КК України передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, яке визначає як «набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі», — йдеться у пояснювальній записці та зазначається, що чинна редакція цієї статті порушує конституційне право на презумпцію невинуватості, внаслідок чого обвинувачена особа змушена брати на себе обов’язок доводити законність підстав набуття активів, тобто свою невинуватість, що прямо суперечить вимогам статті 62 Конституції України.
Також звертається увага, що цивільне законодавство України встановлює правові можливості набуття активів у власність без необхідності їх підтвердження письмовими чи іншими документами. «Вони можуть бути передані у власність на підставі усних правочинів, вчинення яких не може бути підтверджено іншими доказами, ніж поясненням особи, яка обвинувачується у незаконному збагаченні, що, знову ж таки, змушує її доводити свою невинуватість», — підкреслюють автори законопроекту та пропонують удосконалити положення частини першої статті 368-2 КК України, визначивши незаконне збагачення як незаконне набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі. «Фактично пропонується лише внести необхідне уточнення до положень статті 368-2 КК України, передбачивши, що незаконне збагачення — це незаконне набуття активів», — пояснюють ініціатори законопроекту та наголошують, що таке уточнення з правової точки зору ставить все на свої місця — орган досудового розслідування (сторона обвинувачення) доводитиме незаконність діяння (як це й має бути), а підозрювана особа (сторона захисту) доводитиме законність своїх дій, але не вимушено, як це має місце зараз, а лише якщо вважатиме за доцільне це робити для свого захисту.
Однак попри запевнення, що пропоновані зміни зберігають кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, низка експертів одразу заявили, що насправді йдеться про звільнення чиновників від відповідальності за набуття або передачу іншим особам статків, походження яких вони не можуть пояснити. «Зараз чиновника чекає покарання від двох до десяти років позбавлення волі за придбання, наприклад, автівки, вартість якої не відповідає офіційним доходам його сім’ї. У цьому й полягає злочин незаконного збагачення. Законопроект, натомість, пропонує встановити відповідальність чиновника виключно за незаконне набуття майна, наприклад, без належної угоди або довіреностей від власників майна. Таким чином, придбання державними службовцями автівок та квартир, що коштують у сотні разів більше від їхнього офіційного заробітку, якщо це зроблено офіційно, скажімо, в автосалоні, не передбачатиме кримінальної відповідальності», — зазначає керівник юридичного відділу Центру протидії корупції Олена Щербан.
Крім того, на її думку, законопроект № 7499 також легалізує приховування корупційного майна чиновників через оформлення його на третіх осіб, тоді як за нинішнім законодавством чиновника чекає відповідальність, навіть якщо він «запише» власну дорогу нерухомість на родичів, але залишатиметься її фактичним власником. «Якщо законопроект № 7499 ухвалять, популярна схема приховування дорогого майна чиновників буде легалізована, а конфіскувати таке майно стане неможливо. Це повністю знищує відповідальність за незаконне збагачення, адже ідея цієї статті Кримінального кодексу якраз в тому, що вже сама наявність у чиновника статків, які не відповідають його офіційним доходам — це пряма ознака корупції, а отже — самостійний злочин», — наголошує О. Щербан та нагадує, що запровадження у 2015 році кримінальної відповідальності за незаконне збагачення мало забезпечити швидку ідентифікацію і покарання корупціонерів та було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації.
Сергій КОВАЛЕНКО.
ТИМ ЧАСОМ
Враховуючи значний резонанс довкола законопроекту № 7499, народний депутат Геннадій Чекіта заявив, що відкликає свій підпис під цим документом для його ретельнішого доопрацювання. «Великий резонанс викликав законопроект № 7499, одним з ініціаторів якого я є. Хочу оприлюднити свою принципову громадянську позицію у цьому питанні. Впевнений: злодій повинен сидіти у тюрмі, і я солідарний з усіма ініціативами з викорінення корупції в країні. Однак у чинному законодавстві є суттєві концептуально-правові недоліки, через які боротьба з корупцією перетворюється у політичну розправу над неугодними», — зазначив парламентарій у Фейсбуці, підтвердивши при цьому свою позицію, що нинішня редакція статті 368-2 ККУ порушує конституційне право про презумпцію невинуватості. «Фактично лише пропонується змінити формулювання «законність надбань, які не підтверджені доказами», на «незаконне надбання активів», — зауважив він та наголосив, що про декриміналізацію незаконного збагачення чиновників мова тут взагалі не йде. «Такі зміни необхідні для дотримання положень Конституції України», — переконаний народний депутат.
