Яким буде Рік культурної спадщини в Україні?

Лариса ГОНЧАРЕНКО.

31 січня 2018 700

Яким буде Рік культурної спадщини в Україні?

Про це йшлося на Міжсекторальному круглому столі «Європейський та Український рік культурної спадщини 2018», що відбувся у понеділок у приміщенні Гете-Інституту в Києві. Ініціатори заходу – Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні та Європейська асоціація з інтерпретації спадщини.

Під час Міжсекторального круглого столу «Європейський та Український рік культурної спадщини 2018»: (зліва направо) начальниця відділу культурної дипломатії Управління публічної дипломатії МЗС Ірина Боровець, заступниця Міністра культури Тамара Мазур, представниця ЄС в Україні Тетяна Шульга, директорка Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа в Україні» Юлія Федів, представниця Європейської асоціації з інтерпретації спадщини Тетяна Олійник, директор Київського офісу Інституту Кеннана Катерина Смаглій, представниця Українського центру культурних досліджень Ірина Ковальчук, модератор зустрічі Андрій Кулаков.

Та у ході круглого столу доречнішим видалося таке питання: чи стане 2018-й Роком культурної спадщини у нас? У Європі він вже триває. Ще 7 грудня в Мілані його офіційно проголошено Європейським роком культурної спадщини.

Міністр культури Євген Нищук на початку вересня 2017-го в ефірі «5 каналу» розповів, що Мінкульт підготував усі документи для того, щоб указом Президента оголосити 2018 рік Роком культурної спадщини. Але, як повідомила на круглому столі одна з доповідачок, заступниця Міністра культури Тамара Мазур, такий указ досі не підписаний.

Отже, профільне міністерство, за словами посадовиці, розробило план заходів у рамках Українського року культурної спадщини, але не може його оприлюднити. З усього пані Мазур озвучила першочерговий пункт цього плану – це інвентаризація, котра дозволить здійснювати «промоцію культурної спадщини у світі». Нині інвентаризованими є лише близько 9 % об’єктів. Чому досі так, запитувати, певно, марне, адже ця щоденна робота міністерства мала би бути налагоджена давно.

Про свої плани проведення Українського року культурної спадщини присутнім розповіли інші спікери. Зокрема, представниця ЄС в Україні Тетяна Шульга говорила про сприяння в участі українських організацій у міжнародних проектах, про традицію проведення Днів Європи, організацію міжкультурного конференцій. Начальниця відділу культурної дипломатії Управління публічної дипломатії МЗС Ірина Боровець акцентувала на створенні Українського Інституту і його майбутній ролі у формуванні іміджу України за кордоном. Катерина Смаглій, очільниця Київського офісу Інституту Кеннана, розповіла про форуми культурної дипломатії, які традиційно проводить ця організація. Цьогорічний, ІV-й, буде присвячений темі «Культурна спадщина має значення для культурної дипломатії». Цікаву програму конкретних заходів презентувала Ірина Ковальчук з Українського центру культурних досліджень. Про особливості реєстрації та візуалізації культурної спадщини говорила Катерина Поливач, старший науковий співробітник відділу картографії Інституту географії НАНУ, представивши унікальний атлас, над котрим зараз працює установа. Конкретними ідеями поділилися представники громадських культурологічних організацій з Києва, Геніченська, Меджибожа, села Шпитьки.

Як наголосила у прямому ефірі з Брюсселя під час круглого столу Голова цільової групи Європейського року культурної спадщини 2018 Катерина Магнант, головними завданнями цього глобального європейського проекту є «підвищити обізнаність про позитивний внесок культурної спадщини Європи в економіку, суспільство, туризм, зайнятість населення, стосунки з третіми країнами, культурне розмаїття, соціальну інтеграцію та міжкультурний діалог».

Метою проведеного Міжсекторального круглого столу його організатори також вбачали ініціацію діалогу. Але міжвідомчого – між усіма задіяними органами центральної влади (міністерствами – економічного розвитку і торгівлі, закордонних справ, регіонального розвитку, інфраструктури, соціальної політики, екології та природних ресурсів, культури, освіти й науки, молоді і спорту, аграрної політики, Держкадастром), Національною академією наук, Держагентством з питань кіно та громадськими ініціативами щодо ефективнішого проведення Європейського року культурної спадщини в Україні. На жаль, запланований діалог не відбувся у повному обсязі. Адже представників більшості названих міністерств та державних установ на заході не було, попри заздалегідь розіслані запрошення та підтвердження присутності.

Гасло Європейського року культурної спадщини – «Наша спадщина: де минуле зустрічається з майбутнім». Цей круглий стіл, можна вважати, теж пройшов під європейським гаслом. Але минуле тут – це неповороткість нашої задавненої бюрократичної системи держуправління, де кожен існує, ніби сам по собі, а майбутнє – це готовність нових громадських інституцій та ініціатив до діалогу, конструктивних змін і реальних дій. Поки що ця зустріч в українських реаліях нагадує «сліпе побачення».

Та попри це керівниця Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа в Україні» Юлія Федів сповнена оптимізму й обіцяє, що разом із партнерами вони й надалі створюватимуть обставини, аби стимулювати наші органи влади, як центральні, так і місцеві, до продуктивного діалогу з громадськістю та дієвої активності.