Чому в Україні досі не створено експортно-кредитне агентство, як це позначається на вітчизняному бізнесі та торгово-економічному балансі країни, хто винен і що з цим робити — відповіді на ці питання шукали учасники круглого столу «Рік закону про експортно-кредитне агентство. Чому гальмують український експорт?», організаторами якого виступили парламентський Комітет з питань промислової політики та підприємництва і Комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності. В його засіданні взяли участь народні депутати, представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, бізнес-асоціацій, громадських організацій, експерти.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

 


Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, відкриваючи захід, нагадав, що закон про експортно-кредитне агентство (ЕКА) ухвалено Верховною Радою ще наприкінці 2016-го, набрав чинності 1 січня 2017 року.

Минув більш як рік, а українського ЕКА й досі немає. Хоча для його створення є всі умови — закон, проекти підзаконних актів уряду, гроші в держбюджеті — 200 млн грн, політична воля парламенту та доручення Прем’єр-міністра.

«Саме експортно-кредитне агентство — один з найпотужніших інструментів лікування сировинної хвороби української економіки, якщо воно буде створено і працюватиме ефективно, то дасть змогу збільшити експорт на мільярди доларів», — зазначив голова профільного комітету.

Відповідь на ключове запитання — чому Міністерство економічного розвитку і торгівлі зволікає зі створенням цієї інституції — очікували почути від заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України — Торгового представника України Наталії Микольської. Проте вона у своєму виступі говорила про те, що запуск роботи ЕКА у 2018 році є одним із пріоритетів уряду і, зокрема, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, про розуміння важливості ЕКА для українського експортера, про юридичні «нюанси» та необхідність внесення змін у чинне законодавство.

Риторика заяв представниці МЕРТ обурила представників бізнес-асоціацій. Зокрема, голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник сказав: «Коли статистика говорить, що за 2017 рік від’ємне сальдо торговельного балансу становить 6,2 мільярда доларів, це статистична оцінка того, як працює Мінекономрозвитку та ви особисто, як заступник, що відповідає за торгівлю. І падіння за минулий рік на 0,1 відсотка промвиробництва — це також оцінка того, що не працює експортно-кредитне агентство... Як назвати те, що закон про ЕКА в Україні вже рік як є, а він не діє? У мене є відповідь — це називається саботаж та зрада національних економічних інтересів».

Президент УСПП Анатолій Кінах вважає, що ситуація із запуском агентства є показником більш комплексної проблеми. А саме — відсутності сучасної експортної стратегії. «Чому експортер не може зафіксувати норми повернення валютної виручки, як це передбачено його контрактом, який йому ж і виконувати? По суті, ускладнено створення філіалів за кордоном. Ми сформували відповідні рекомендації і по цих пунктах. Такі речі потребують персональної відповідальності посадових осіб, відповідальних за цю сферу», — сказав президент УСПП.

Учасники круглого столу підтримали Анатолія Кінаха, наголошуючи на тому, що для запуску ЕКА потрібно, щоб в Україні запрацювала вся експортна система. Зокрема, й її фінансова складова.

За інформацією парламентського Комітету з питань промполітики і підприємництва, у Держбюджеті-2018 на створення ЕКА виділено 200 млн грн. Однак урядовці профільного міністерства нарікають на дефіцит як бюджетних, так і донорських коштів. При цьому, МЕРТ офіційно відмовилось від 2 млрд грн (!) держгарантій для діяльності цього агентства, запропонованих в Бюджетних висновках Верховної Ради.

Експерти, виступаючи під час круглого столу, зазначили, що пільговий кредит від МБРР — 150 млн дол. США під дуже низькі відсотки на 35 років з пільговим періодом 4 роки — влада чомусь намагається направити через «Укрексімбанк» на кредитування «всіх потроху», у тому числі аграрного сировинного бізнесу, замість того, щоб спрямувати на підтримку високотехнологічних виробництв через ЕКА.

Перший заступник голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко зачитав резолюцію за результатами круглого столу, у якій його учасники, звертаючись до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, констатують, що станом на 30 січня 2018 р. вимоги Закону «Про експортно-кредитне агентство», в тому числі в частині строків створення ЕКА, не виконані. Та вимагають припинення порушення законності та забезпечення виконання норм Закону України

«Про експортно-кредитне агентство» та невідкладного створення Українського експортно-кредитного агентства.

Напередодні обговорення ситуації навколо ЕКА, ініційованого парламентаріями, у Мінекономрозвитку відбулася нарада під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра — міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва щодо створення експортно-кредитного агентства. За інформацією учасників наради, вже 7 лютого на розгляд Кабміну буде подано постанову про створення ЕКА, проект якої був готовий ще у травні минулого року.