Наприкінці сьомої сесії в парламенті зареєстрували проект змін до низки законодавчих актів, які забезпечують гарантії реалізації пільг на одержання земельних ділянок учасниками бойових дій та особами, прирівняними до них, у тому числі учасниками антитерористичної операції та Революції Гідності, а також їхніми сім’ями. У цієї законодавчої ініціативи потужний авторський склад, який включає народних депутатів і від коаліції, і від опозиції. Серед іншого, вони сподіваються, що ухвалення законопроекту поставить крапку на корупційних зловживаннях у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності.

Нині закон про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту надає право на першочергове отримання землі окресленою категорією громадян і сім’ями тих, хто поклав життя на захист Вітчизни. Йдеться про ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва. Однак держава не в змозі реалізувати певні положення чинного законодавства, йдеться у пояснювальній записці, яка супроводжує законопроект № 7511. Пов’язують це передусім із обмеженістю земель запасу та функціонуванням у цій сфері однієї із наймасштабніших корупційних схем. Багато тих, хто звертається до відповідних органів із заявою, очікують на земельні ділянки вже кілька років. Це призводить до того, що чимало учасників АТО навіть не звертаються за наділами, які належать їм за законом.

Щоб унеможливити зловживання під час виділення земельних ділянок для учасників антитерористичної операції, народні депутати пропонують затвердити низку нововведень. Як от, наприклад, передбачити право на отримання грошової компенсації у разі відсутності земель запасу державної або комунальної власності, на території якої громадянин виявив бажання одержати ділянку, або в разі добровільної відмови від отримання її у безоплатну власність. Таку виплату можна буде отримати протягом одного року з дня реєстрації звернення одноразово у повному обсязі за кожен із належних наділів. Розмір грошової компенсації планують встановити на рівні середньої нормативної грошової оцінки 0,10 гектара земель населених пунктів, одного гектара ріллі для ведення сільського господарства і 0,12 гектара багаторічних насаджень. Торік за даними, розміщеними на офіційному сайті Держгеокадастру, ці суми становили відповідно 40 982 грн,    30 937,85 грн та 6 463,37 грн. Так, виходить, що загальна сума виплат для кожного громадянина сягне майже 78 400 грн. Такий крок стане послідовним у реалізації політики монетизації державних гарантій, стверджують парламентарії і водночас гарантують, що запровадження цього механізму унеможливить хабарництво, а також зниження або завищення розміру виплат. 

Для того, щоб зупинити зловживання у сфері розпорядження землями, пропонується також запровадити тимчасові обмеження у використанні земельних ділянок, які громадяни одержали в порядку безоплатної приватизації. А саме — встановити семирічну заборону на відчуження таких земель, передачу їх у використання третім особам та зміну їх цільового призначення. Нині у сфері безоплатної приватизації землі щороку фіксується майже мільярд корупційних гривень. Час поставити крапку на цих аферах, вважають автори законопроекту, який вже направлено на розгляд Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин.