Учора підкомітет з питань взаємодії з громадянським суспільством Антикорупційного комітету провів засідання на тему «Незаконна забудова на території Національного музею історії України». Йдеться про релігійну каплицю Української православної церкви (Московського патріархату) на території Музею біля фундаменту Десятинної церкви та декілька церковних «вагончиків».

Ця тема набула широкого резонансу в суспільстві у зв’язку з нещодавніми подіями у Києві — підпалом каплиці та арештом двох архітекторів, причетних до підпалу. Це охоронні землі, Старокиївська гора, «Київський дитинець», буферна зона Софії Київської та пам’ятка археології. Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції вирішив розібратися — чи законний статус споруд.

 

На знімку: каплиця УПЦ МП Десятинного чоловічого монастиря Пресвятої Богородиці на території Національного музею історії України в Києві.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.  

Голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Ігор Луценко, генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська (друга ліворуч).

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Голова підкомітету Ігор Луценко продемонстрував відеоматеріали про незаконні споруди на території Музею історії: спочатку встановили намет, який потім перетворився на каплицю Десятинного монастиря. А на сьогодні каплиця є капітальною спорудою площею майже 130 кв. м. Уже були неодноразові петиції, звернення депутатів та місцевих мешканців щодо незаконності споруди. Однак за рішенням суду каплицю зареєстровано в реєстрі нерухомого майна за релігійною громадою.

Перший заступник директора департаменту — начальник управління контролю за благоустроєм КМДА Тарас Панчій повідомив, що жодної дозвільної документації на розміщення цих споруд нема, і ще п’ять років тому було вручено припис про їх незаконність. Підготовлено доручення на демонтаж. «Ці споруди захищають представники релігійної громади та монастиря, вони говорять нам, що йдемо проти Бога тощо, — сказав посадовець. — Але ми діятимемо за законом — якщо відсутня дозвільна документація, споруди треба демонтувати».

У Мінкульті пояснили: йшлося не про демонтаж, а про перевезення каплиці та вагончиків. Церкві було запропоновано вибрати будь-яке інше місце, меценат погоджувався оплатити перевезення, але церква так і не визначилася з місцем.

Заступник міністра культури Тамара Мазур пояснила: Музей історії є самостійною юридичною особою і за статутом може самостійно звернутися до суду з позовом, а Мінкульт може виступати в суді як третя особа.

Генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська розповіла, що попереднє керівництво музею не заперечувало проти встановлення спочатку релігійного намету, потім каплиці. За її словами, у 2006 році судом було визнано право відправляти там релігійні служби, а в 2012 році суд постановив надати право власності на каплицю релігійній громаді, громада отримала технічний паспорт на споруду в її нинішньому вигляді. Нинішній директор стала до роботи з лютого 2015 року.

При призначенні на посаду перед нею поставили завдання — не дозволити розширення та розбудову меж монастиря. У 2016 році були спроби добудувати споруду, але їх було зупинено.

Громадські активісти наголошували на тому, що в судовому рішенні було сказано, що ця споруда є тимчасовою, а відтак вона не може мати фундаменту, як капітальна споруда. І в тім, що споруди досі не демонтували, — вбачають корупцію. Окрім того, за словами активістів, будівництвом фундаменту каплиці знищено історичний археологічний шар VIII—IX сторіччя, що є кримінальним злочином. Представники громадськості також закликали CБУ простежити за діяльністю цієї релігійної громади на предмет «російської агентури».

У прокуратурі м. Києва порадили музею не зволікати із зверненням до суду щодо незаконного зведення капітальних споруд, враховуючи, що спливають строки давності, й пообіцяли допомогти скласти позов.

Натомість представники релігійної громади стверджують, що це їхнє конституційне право — здійснювати релігійні обряди на «святій землі», де тисячоліттями молилися Господові. Послушниця монастиря Ольга (архітектор за фахом) запевнила, що під час будівництва каплиці не порушили стародавній фундамент Десятинної церкви, яка була споруджена у 989—996 рр. князем Володимиром.

«Київська влада, на жаль, не дала чітких відповідей, — коли будуть знесені ті вагончики, які нелегально знаходяться на київській землі, на особливо цінних землях, — резюмував Ігор Луценко. — Коли треба — зносять ринки, попри спротив. А тут бояться «бабушек»... Я звернувся із заявою про злочин — що нищиться пам’ятка археології. Бо якщо фундамент вкопано — це означає, що пам’ятка археології постраждала».

Факт

25 січня 2018 року до поліції надійшло повідомлення про спробу підпалу каплиці поблизу Десятинної церкви. Було підпалено двері каплиці. На місці події правоохоронці знайшли пляшки з запальною сумішшю і було заарештовано двох чоловіків. Ними виявилися архітектори Олександр Горбань та Олексій Шемотюк (останній — учасник АТО). Шевченківський районний суд виніс рішення — арешт на 60 діб з альтернативою внесення застави у розмірі 2,2 мільйона гривень. Депутати й громадські активісти стали на захист підозрюваних, рішення суду оскаржено в апеляційній інстанції. «Слідчим відділом Шевченківського управління поліції відкрито кримінальне провадження за частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 194 (замах на умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України. Зловмисникам загрожує до 15 років позбавлення волі», — йдеться в офіційному повідомленні Нацполіції.