Учора журналісти, які висвітлюють події в парламенті, мали можливість пройти тренінг «Регламент Верховної Ради». Захід відбувся за сприяння Програми USAID РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво. Як зауважив директор програми Ігор Когут, під час запровадження реформи Регламенту виникла низка питань, пов’язаних із стосунками з парламентськими ЗМІ. «Дуже важливо збалансувати раціональний підхід та емоційні речі, відокремити змістовне від суто політичного, — сказав він. — Ми шукаємо способи створення нових діапазонів та нових форматів і активно працюємо над створенням тренінгових центрів». Під час проведення своєрідних майстер-класів братимуть до уваги діяльність народних депутатів, бюджетний процес, аналіз політики, звітування перед виборцями тощо. За словами І. Когута, вчорашній тренінг — такий собі пілотний проект. Він висловив сподівання, що за підтримки апарату Верховної Ради і депутатського корпусу, зокрема представників Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, такі заходи проводитимуть не раз.
Голова профільного комітету Вікторія Сюмар, спілкуючись із журналістами, наголосила на тому, що перед ними фактично стоять такі само цілі, як перед народними депутатами. Політика вразили результати резонансного опитування, яке засвідчило, що суспільство звинувачує парламентаріїв у безладі в країні. «33 відсотки, а це кожен третій українець, вважають, що народні депутати заважають їм розвиватися, — наголосила вона. — А суди в цьому звинувачують тільки 4,5 відсотка опитуваних».
Парламент — це один із базових інститутів, запевнила В. Сюмар, зауваживши, що без цього органу політичний процес взагалі неможливий. «Ми ніколи не допустимо авторитарної влади, ми до цього не схильні як народ, — підкреслила вона. — Україні історично притаманна представницька демократія як форма правління». Після кожної з трьох революцій парламент залишався єдиним легітимним органом, який давав змогу стабілізувати і втримати країну, — нагадала вона. Саме в цьому місці проходить ключовий розрив між тим, що парламент потрібен, і тотальною недовірою до нього. Соціологи кажуть, що така недовіра рано чи пізно трапляється з кожним українським парламентом — через рік після виборів крива довіри помітно падає. «У них відповідь тільки одна: «системна помилка суспільної свідомості», — каже законотворець. — Нам навіть не можуть пояснити, що це таке, але питання в тому, як це виправляти».
Починати, на думку народного депутата, необхідно з політичної освіти в школі. Нині вона дуже низька, і як наслідок — наші співвітчизники взагалі не розуміють сутності політичних процесів. Лише 50 відсотків громадян знають, що ми живемо в парламентсько-президентській республіці. Тобто кожен другий не знає, яка форма правління в державі. Потрібно щось змінювати, щоб зі шкільної лавки діти розуміли, як у країні розподіляються повноваження, хто за що відповідає, що таке Конституція і які вона містить норми, що таке баланс влад і чому так влаштовано. Нині ж люди думають, що депутат має вирішити все, і ніхто не вважає, що межа його компетенції — тільки ухвалення законів.
Ще один важливий крок — належне інформаційне висвітлення того, що відбувається. На думку, В. Сюмар, журналісти мають розуміти, що парламент — це не місце, де депутати катаються на самокатах і їх можна розпитувати про особисте життя. У представників ЗМІ немає базового розуміння, що парламент — це місце, де працюють люди, які відповідають за творення основ життя країни в усіх сферах.
«Нам треба рости і є куди рости», — сказала В. Сюмар, зауваживши, що не завжди навіть самі народні депутати знають Регламент. Хоча насправді, на її думку, це проста річ. Треба просто добре розуміти, що можна, а що не можна. А на порушення потрібно вказувати.
Із такою позицією погодився заступник керівника апарату Верховної Ради Микола Шевчук. «Зробити сенсаційний матеріал дуже просто, і на це буде попит, — каже він. — Але складно написати матеріал, який спонукатиме в майбутньому законодавця робити якісний закон». Фахівець висловив стурбованість, що згідно із соціологічними опитуваннями люди отримують здебільшого негативну інформацію про парламент. Каже, апарат парламенту докладе всіх зусиль для того, щоб виправити цю ситуацію, а тренінг для журналістів стане невеличкою цеглинкою в побудові нової стратегії комунікації законодавчого органу зі ЗМІ.
Надія СМІЯН.
