Наступного тижня у Верховній Раді розпочинається восьма сесія восьмого скликання. На порядку денному парламентаріїв — важливі питання, пов’язані із запровадженням уже ухвалених реформ та голосування за нові концептуальні законопроекти. Зокрема, найближчим часом законотворці можуть схвалити рішення про створення Антикорупційного суду, змінити виборче законодавство і правила гри на ринку землі, просуватимуть інвестиційні проекти тощо.
У понеділок відбудеться перша погоджувальна рада депутатських фракцій і груп, а у вівторок відкриється восьма сесія. Вона триватиме до 20 липня. Протягом цього періоду мають намір провести 12 сесійних тижнів, під час яких щоп’ятниці — година запитань до уряду. Так, перший пленарний тиждень триватиме з 5 до 9 лютого. Потім — з 26 лютого до 2 березня. Далі графік такий: 12—16 березня і 19—23 березня, з 2 квітня до 6 і з 16 до 20 квітня. У травні засідання — з 14 до 18 та з 21 до 25. У червні збиратимуться на сесію з 4 до 8 та з 18 до 22. У липні в сесійній залі працюватимуть із 2 до 6 та з 9 до 13. Завершиться сесія тижнем роботи в комітетах, комісіях, фракціях і групах. Усього таких робочих тижнів буде сім. А на спілкування із виборцями відведено п’ять тижнів — наприкінці кожного місяця, окрім липня.
Андрій ШИПКО, група «Партія «Відродження»:
— Уже понад рік ми ведемо боротьбу за включення до порядку денного та розгляд у сесійній залі пакета соціальних законопроектів, розроблених нашими народними депутатами. І першочергові з них — це проект закону № 6063-д — щодо посилення соціального захисту родин із дітьми.
Також до соцпакета «Відродження» входять законопроекти: № 6292 — це реформа пенсійного забезпечення для чорнобильців та № 6146, яким пропонується переглянути систему нарахування зарплат для працівників бюджетної сфери.
Що стосується законопроекту № 6063-д — це проект закону, яким ми пропонуємо підвищити розмір виплат при народженні дитини до 72—86 тис. гривень, повернути низку пільг для родин із дітьми, скасованих у 2014 році. Зокрема, безоплатне харчування у школах та дитсадках. Співавторами законопроекту є 32 народні депутати з усіх парламентських фракцій та груп.
Також наша депутатська група наполягатиме на включенні до порядку денного та розгляду в парламенті законопроекту про загальнообов’язкове соціальне медичне страхування — це законопроект № 4981. Тому що урядова медична реформа не вирішує проблеми нестачі коштів на медицину. І вже з 2019 року, коли розпочнеться так звана реформа на вторинному рівні, українці змушені будуть віддавати останнє за медичні послуги. Якщо нині держава хоч крихти дає на стентування, оплачує мінімум при апендициті тощо, то після «реформи» за все це доведеться платити українцям із власних кишень. Але ж гроші є не у всіх...
Ми ж пропонуємо покрити всі витрати громадян на дорогі операції та медичні послуги. Для працюючих українців страхові внески повинен буде сплачувати роботодавець. А страховку соціально незахищених громадян — оплачувати держава. Також законопроектом про медичне страхування пропонується, аби українці мали можливість самостійно обрати страховика. Ними можуть бути і державні фонди, і державні страхові організації, і лікарські каси як, наприклад, у Німеччині, а також — страхові компанії.
В Україні вже чимало великих підприємств страхують своїх працівників через механізм добровільного медичного страхування, і це свідчить про одне: люди хочуть бути застрахованими, а держава мусить дати їм можливість це зробити. Тому, вважаємо, що цей законопроект необхідно включити до порядку денного та знайти у Верховній Раді спільне, консолідоване рішення з приводу моделі медичного страхування в Україні.
Єгор СОБОЛЄВ, фракція «Об’єднання «Самопоміч»:
— Парламент має ухвалити закон про створення справжнього Антикорупційного суду. Нині люди зневірюються, коли бачать продовження топ-корупції, її безкарність, збереження кругової поруки. Утворені за нашими законами Антикорупційне бюро і Антикорупційна прокуратура почали затримувати топ-корупціонерів, оголошувати їм підозри, висувати звинувачення. Але корумповані судді відпускають топ-корупціонерів, зволікають із вироками їм. У нас немає іншого доброго виходу, ніж утворення незалежного Антикорупційного суду, до добору суддів якого ми пропонуємо долучити представників ЄС та США.
Після того, як суд почне відстороняти від роботи, відправляти до СІЗО та засуджувати топ-корупціонерів, кругова порука між ними швидко розвалиться. І люди побачать, що закон стає одним для всіх!
Юрій БОЙКО, фракція «Опозиційний блок»:
— Нова сесія парламенту повинна початися зі звіту уряду. Кабмін, який працює вже майже два роки, зобов’язаний нарешті відзвітувати про свою роботу і представити парламенту програму дій виходу з економічної та політичної кризи. В іншому разі — цей уряд має піти у відставку.
Також Опозиційний блок вимагає негайного перерахунку пенсій військовим пенсіонерам. І цю проблему потрібно вирішувати негайно. Ми вже звернулись із запитом до Генерального прокурора щодо надання відповідної оцінки дій уряду. А також позовом до суду щодо перерахунку пенсій.
Ще одним важливим завданням для парламенту вважаю виконання чітких рекомендацій резолюції ПАРЄ «Про гуманітарні наслідки війни в Україні». Прийнята резолюція містить однозначні рекомендації українській владі припинити дискримінацію жителів непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей в частині дотримання їхніх соціальних (а це пенсії, допомоги на дітей тощо) та політичних прав, гарантованих Конституцією України. Наша фракція підготувала низку законопроектів щодо посилення соціального захисту таких громадян, про надання особливого статусу мирним громадянам, які постраждали від збройного конфлікту. Ми вимагаємо винести їх на розгляд сесійної зали.
Крім того, наполягатимемо на розгляді нашої постанови № 7163-П про скасування прийнятого так званого закону про реінтеграцію Донбасу. Адже цей закон не сприяє відновленню територіальної цілісності України. Ми за нього не голосували — це наша принципова позиція! Як відомо, нами підготовлено конкретний план зі встановлення миру в Україні. По-перше, це введення миротворців до зони конфлікту. Після цього — прийняття закону про особливий статус на три роки для відновлення інфраструктури, прийняття закону про амністію. Після цього — відновлення економічного співробітництва і передача кордону під контроль українських прикордонників. Це план, який кореспондується з Мінськими угодами. І наш пакет «мирних законів» є у Верховній Раді. Все, що потрібно зробити — включити їх до порядку денного.
Підтримка вугільної галузі, вітчизняних аграріїв також мають стати одним із пріоритетних завдань для Верховної Ради. На додаток до мораторію на продаж землі ми представимо ще декілька законопроектів на підтримку наших аграріїв.
Фракція «Опозиційного блоку» також виступає за зниження непомірно високих тарифів та повернення скасованого урядом держрегулювання цін на продукти і товари першої необхідності.
Ганна ГОПКО, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах:
— Одним з ключових завдань на восьму сесію Верховної Ради восьмого скликання та на 2018 рік загалом є просування Європейського інвестиційного плану — так званого Плану Маршалла для України.
Друге важливе завдання — ухвалення в другому читанні закону про дипломатичну службу та загалом модернізація Міністерства закордонних справ. Маємо активніше обстоювати наші економічні інтереси та просувати українську культуру в світі, у тому числі за допомогою новоствореного Українського інституту.
І, звичайно, в центрі уваги залишатиметься системна протидія російській агресії — продовження та посилення санкцій, протидія членів наших делегацій у парламентських асамблеях спробам продати європейські цінності за московські гроші, посилення енергетичної безпеки України та Європи, перш за все через блокування проекту «Північний потік-2».
У цілому ж нам необхідно рухатися швидше й рішучіше шляхом незворотних змін: запустити дієвий Антикорупційний суд, оновити склад ЦВК, прийняти в цілому Виборчий кодекс з відкритими списками, зняти штучні бар’єри на шляху ділової активності та інвестицій.
Крім цього, давно час прийняти закон про державну мову, який утвердить українську мову як важливий чинник національної єдності і безпеки в усіх публічних сферах та скасує ганебний закон Ківалова-Колесніченка.
Леонід ЄМЕЦЬ, фракція «Народний фронт»:
— Антикорупційний суд — це пріоритетний законопроект. Передусім нам потрібна нарешті не боротьба, а перемога над корупцією. По-друге, створення цієї установи і перемога над хабарництвом — серед тих вимог, які європейська спільнота поставила перед Україною, відкриваючи шлях до європейської інтеграції. У тому числі, надавши нам безвізовий режим і відкривши нам дорогу до повноцінного членства в Європейському Союзі. Якщо ми не приймемо закон про Антикорупційний суд, ми ці двері дуже міцно і надовго закриємо. І йдеться не тільки про те, що нас позбавлять безвізу, а й про те, що можемо стати першою країною, до якої застосують запобіжний захід, і зрозуміло, що на десятки років на порядку денному не стоятиме питання про можливість продовження євроінтеграції.
Друге питання — Виборчий кодекс або будь-який інший закон, який призведе до формування системи за відкритими виборчими списками. Якщо ми хочемо бачити працездатний парламент, а не запитувати один у одного чому у нас пуста зала, чому голосування не персональне, чому люди не виконують обіцянки, які давали під час передвиборних кампаній, то нам потрібен цей закон. Те, що в нас є нині, це найгірше, що може бути — закриті списки і мажоритарка. Це корупція — і напряму із виборцями, і у високих партійних кабінетах.
Є ще низка документів, пов’язаних із обороноздатністю, економічним розвитком, кадрові питання, але то закони технічного характеру, а перші два — сутнісні закони. Звісно, корупціонери, які колись були при владі й мріють про реванш, зроблять усе, щоб в нас цих двох законів не було, бо це руйнує систему доступу до державних ресурсів і можливість на цьому безкарно заробляти. Тому буде дуже важко. Шлях до перемоги бачу лише за підтримки суспільства, медіа та міжнародних партнерів. І цього вистачить, тому маю оптимізм з приводу реалізації цих завдань.
Михайло ДОВБЕНКО, фракція Блоку Петра Порошенка:
— Очікую, що нова парламентська сесія буде не менш продуктивною, аніж попередня. Ми вимушені невідкладно розглянути ряд кадрових питань. Це уже подані Президентом кандидатури до складу ЦВК, і зміна керівника НБУ, і обрання Омбудсмена, керівника Рахункової палати.
Із важливих законопроектів — внесений Президентом законопроект про Антикорупційний суд. Маємо також приступити до розгляду законопроектів про обіг та ринок земель. Уже сьогодні до ВР подано декілька альтернативних законопроектів, депутати зареєстрували навіть проект, аналогічний тому, який був внесений ще у 2010 році тодішнім прем’єр-міністром.
Очікують розгляду дуже серйозні економічні законопроекти. Уже пройшов друге читання законопроект про кредитний реєстр, він потрібен для того, щоби Україна могла продовжити співпрацю з Євросоюзом у фінансуванні економічних проектів. Нам готові виділити 600 мільйонів євро на кредитування української економіки. А також законопроект про корпоративне управління державними банками. Треба серйозно попрацювати над формуванням наглядових рад у державних банках, чітко виписати вимоги до членів наглядових рад, процедуру їх роботи та обов’язки. Серед законопроектів, що мають високі шанси на підтримку в сесійній залі, і законопроект про фінансовий лізинг.
Парламент має серйозно попрацювати над ухваленням закону про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників рухомих транспортних засобів відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС. Нас чекає і продовження роботи над законопроектами, пов’язаними із пенсійною реформою. Вже готовий до розгляду в першому читанні законопроект № 6677 — про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної пенсійної системи.
Ігор ЛУЦЕНКО, фракція «Батьківщина»:
— Не бачу підстав для оперативного розгляду законопроекту про Антикорупційний суд, адже депутати ще не відкликали свої законопроекти, альтернативні до президентського. Потрібна згода щодо нової концепції закону. Президент вніс свій законопроект, але нині він є предметом «торгу». Потім він вноситиме більш лояльний до інтересів Заходу законопроект, можливо, і до наших інтересів більш лояльний.
Верховна Рада на новій сесії розпочне з кадрових питань — Нацбанк, ЦВК і т. д. Ми на погоджувальній раді порушуватимемо питання ідентифікації поліцейських. Адже на сьогодні триває ситуація, коли анонімні поліцейські в масках, без жодних розпізнавальних знаків, «хапають» людей на вулиці й притягують до відповідальності. Ми пропонуємо у законопроекті запровадити так звані жетони і для поліцейських, і для нацгвардійців, які беруть участь в охороні громадської безпеки. Бо зростає напруга в суспільстві, проводяться вуличні акції, й це питання потрібно законодавчо врегулювати.
