Розроблена керівництвом Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) й подана на затвердження Наглядовою радою НСТУ Концепція мовлення нацменшин на суспільному мовнику пропонує на першому етапі перевести всі «національні» редакції на українську мову із субтитруванням мовами нацменшин. А на другому, стверджують у Закарпатській облдержадміністрації, — закрити всі «національні» редакції й створити єдиний центр мовлення нацменшин на всеукраїнському рівні, який державною мовою вироблятиме телерадіопрограми для всієї України.
— Мені важко зрозуміти, кому нині заважають «національні» редакції в системі НСТУ (в Україні є три обласні телерадіокомпанії, які загалом виробляють теларадіопрограми десятьма мовами нацменшин), — заявляє Геннадій Москаль. — І чому комусь хочеться їх, так би мовити, реформувати. Не можу уявити, як можна субтитрувати телепрограми одразу кількома мовами чи в який спосіб субтитрувати радіопрограми. Однак як голова Закарпатської області, яка є багатонаціональною, скажу прямо — це «реформування» знову призведе до конфліктів України з її сусідами, передусім членами Євросоюзу. Крім того, воно прямо суперечить українському законодавству, зокрема Конституції України, яка гарантує вільний розвиток, використання і захист мов національних меншин, Закону «Про засади державної мовної політики», Рамковій конвенції про захист національних меншин тощо.
Щойно Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про забезпечення розвитку мов нацменшин, в якій згадується Європейська хартія регіональних мов або мов меншин. Стаття 11 Хартії, яку Україна ратифікувала в 2003 році, зобов’язує нашу країну забезпечити створення якнайменше однієї радіостанції і одного телевізійного канала, які здійснюватимуть мовлення регіональними мовами або мовами меншин; вжити належних заходів для того, щоб радіо- і телеорганізації транслювали програми регіональними мовами або мовами меншин; заохочувати трансляцію телевізійних програм регіональними мовами або мовами меншин на регулярній основі; заохочувати створення та розповсюдження аудіо- і аудіовізуальних творів регіональними мовами або мовами меншин тощо.
«Цілком зрозуміло, — продовжує керівник Закарпаття, — яку реакцію Євросоюзу спричинить пропонована Концепція мовлення нацменшин у разі її прийняття. Незрозуміло інше: чому «розумне і реформаторське» керівництво НСТУ замість того, щоб на рівному місці провокувати міжнародні скандали, не ініціює внесення змін (чи повного скасування) до все ще чинного так званого мовного закону Ківалова—Колесніченка, який має прямий стосунок до суспільного мовлення? Невже сваритися із сусідами краще, ніж наводити лад у своїй сфері?»
Люди, котрі народилися й живуть у прикордонних регіонах України і є її щирими патріотами, можуть порадити київським посадовцям: правилом має стати один незмінний підхід у такій тонкій справі, якою є мовні питання: сім разів обміркуй, а тоді пропонуй.
Закарпатська область.
