Рекордно рано розпочались підживлювальні роботи на полях із озимими в деяких господарствах Хмельниччини. Хоча традиційно одними з перших приступають до таких операцій в південному Кам’янець-Подільському районі, проте нинішнього року їх обігнали аграрії із Хмельницького району.
Підживлення посівів по мерзлоталому ґрунту у так званих лютневих вікнах — не новина для агрономів. Як правило, саме у цей час приходять перші відлиги, і тоді починаються роботи. Однак цієї зими снігу на полях практично не було. Незначний сніжний покрив з’явився на посівах лише в середині січня. Та й той протримався недовго, бо за морозним тижнем прийшли дощі і швидко «з’їли» все біле покривало.
З одного боку, така м’яка зима може тільки потішити хліборобів. Адже дощів було достатньо, ґрунт добре зволожений, тож рослини мали всі шанси добре розвиватись. З іншого, все ще продовжують страхати ймовірні раптові заморозки, які небезпечні для незагартованих сходів. Тож у господарствах роблять усе можливе, щоб підтримати посіви, а головне — дати поштовх для швидкого розвитку із настанням тепла.
Проте з прогнозами господарники дуже обережні. Минулий рік став для області рекордним за врожаєм зернових. Вал перевищив 3,4 мільйона тонн, а середня врожайність у сільгосппідприємствах сягнула 66,4 центнера з гектара. В окремих господарствах на круг молотили по 80—100 центнерів. Тож тепер багато хто ставить перед собою завдання втриматись на такому високому рівні. А це непросто.
Хоча попередній заділ зроблений добрий. Восени посіяли 215 тисяч гектарів озимої пшениці, розширивши минулорічні площі на шість тисяч гектарів. Значно збільшили лани озимого ріпаку — з 48 тисяч гектарів до 59 тисяч. І, як повідомили в обласному департаменті агропромислового розвитку, 96 відсотків посівів пшениці перебувають у доброму та задовільному стані. Те саме стосується і озимого ріпаку.
Але основну ставку в майбутньому врожаї роблять на кукурудзу. Якщо торік під «королевою полів» було 187 тисяч гектарів, то нинішньої весни планують відвести 204 тисячі.
У багатьох господарствах уже готові до посівної. Адже синоптики обіцяють ранню та теплу весну, тому аграрії налаштовані на оперативне проведення робіт.
Та коли з погодою наперед важко вгадати, то певні фінансові прогнози, особливо ті, що пов’язані із затратами, уже можна зробити. Якщо хтось не запасся азотними добривами з осені, коли тонна коштувала до восьми тисяч гривень, то тепер доведеться платити майже 9,2 тисячі за тонну аміачної селітри.
Зростання витрат планується і під час посівної. За приблизними підрахунками, кожен гектар обійдеться більш як у три тисячі гривень. А це означає, що порівняно з минулорічними затрати підскочать майже на третину.
Навесні в області збираються засіяти 800 тисяч гектарів ярини, з яких 330 тисяч — зерновими, 190 тисяч гектарів — соєю, 140 тисяч — соняшником. Сіяти планують швидко, із застосуванням енергозберігаючих технологій та мінімального обробітку ґрунту. Такі технології сприяють високому врожаю. Але для того, щоб їх дотриматись, техніка, усі матеріальні, а головне — фінансові ресурси мають бути готовими вже тепер.
Хмельницька область.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
